Тема 7. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці

7.1. Вузький різновид трудової діяльності в межах професії – це:

а) спеціалізація;

б) рівень кваліфікації;

в) кваліфікація;

г) спеціальність.

7.2. Вид трудової діяльності, який потребує спеціальних знань і практичних навичок – це:

а) професія;

б) спеціальність;

в) кваліфікація;

г) спеціалізація.

7.3. Працездатна частина населення, яка за своїми віковими, фізичними та освітніми даними відповідає певній сфері діяльності – це __________________________________.

7.4. Сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності й забезпечують господарську діяльність підприємства – це _______________________.

7.5. Професія – це:

а) різновид трудової діяльності у межах кваліфікації;

б) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує певних теоретичних знань та практичних навичок;

в) різновид трудової діяльності у межах спеціальності.

7.6. Спеціальність – це:

а) різновид трудової діяльності в межах певної професії;

б) різновид трудової діяльності у межах конкретного підприємства;

в) різновид трудової діяльності у межах кваліфікації.

7.7. Професія характеризує:

а) стаж роботи на даному підприємстві;

б) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує певних теоретичних знань та практичних навичок;

в) можливість опанування суміжної спеціальності;

г) сукупність певних теоретичних знань.

7.8. Сукупність працівників, зайнятих у виробництві або безпосередньому його обслуговуванні називають:

а) трудовими ресурсами підприємства;

б) персоналом підприємства;

в) промислово-виробничим персоналом підприємства;

г) невиробничим персоналом підприємства;

д) трудовим потенціалом підприємства.

7.9. Сукупність працівників структур, які належать підприємству, але не пов`язані безпосередньо з процесами промислового виробництва, називаються:

а) трудовими ресурсами підприємства;

б) персоналом підприємства;

в) промислово-виробничим персоналом підприємства;

г) невиробничим персоналом підприємства;

д) трудовим потенціалом підприємства.

7.10. Співвідношення окремих категорій персоналу в межах його загальної чисельності – це:

а) резерв персоналу;

б) структура персоналу;

в) категорія персоналу;

г) явочна чисельність.

7.11. Трудові ресурси поділяють на:

а) резервні;

б) реальні;

в) явочні;

г) потенційні.

7.12. Які категорії працівників відносять до промислово-виробничого персоналу:

а) основні робітники, допоміжні робітники, службовці, керівники;

б) робітники, службовці, керівники, спеціалісти;

в) робітники, керівники, спеціалісти, фахівці;

г) керівники, службовці, спеціалісти, фахівці, робітники.

7.13. Працівники, що виконують роботу технічних виконавців – це:

а) службовці;

б) робочі;

в) керівники;

г) спеціалісти.

7.14. Сукупність спеціальних знань та практичних навичок, які визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності – це:

а) професія;

б) спеціальність;

в) кваліфікація;

г) спеціалізація.

7.15. Спеціалістами високої кваліфікації називають працівників:

а) які мають наукові ступені і звання;

б) з середньою спеціальною освітою;

в) які мають великий практичний досвід;

г) з вищою освітою і значним практичним досвідом.

7.16. Штатний розпис:

а) документ про працівників, що займають керівні посади на підприємствах;

б) внутрішній нормативний документ, який визначає перелік посад, що є на даному підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів;

в) документ, який визначає різновид трудової діяльності в межах даної професії.

7.17. До основних робітників відноситься:

а) наладчик токарного верстата;

б) водій електрокари;

в) токар механічного цеху;

г) вантажник гальванічного цеху.

7.18. Різниця між обліковою та явочною чисельністю характеризує:

а) плинність персоналу;

б) структура персоналу;

в) резерв персоналу, що має використовуватися для заміни тих, що не виходять на роботу з поважних причин;

г) кількість персоналу, звільненого з поважних причин у звітному періоді.

7.19. Співвідношення кількості звільнених працівників з усіх причин і середньооблікової їх чисельності – це показник:

а) стабільності персоналу;

б) рівня дисципліни персоналу;

в) частки окремих категорій персоналу;

г) плинності персоналу.

7.20. Показник відповідності кваліфікації робітників рівню складності виконуваних ними робіт обчислюється як відношення:

а) чисельність основних робітників до чисельності допоміжних робітників;

б) загальної суми років роботи на даному підприємстві всього персоналу до середньооблікової чисельності;

в) чисельність висококваліфікованих і кваліфікованих робітників до загальної кількості робітників;

г) середнього тарифного розряду групи робітників до середнього тарифного розряду робіт, що вони виконують.

7.21. Показник стабільності персоналу обчислюється як відношення:

а) кількості звільнених працівників з усіх причин до середньооблікової їх чисельності;

б) чисельності висококваліфікованих і кваліфікованих робітників до загальної кількості робітників;

в) загальної суми років роботи на даному підприємстві всього персоналу до середньооблікової чисельності;

г) чисельності основних робітників до чисельності допоміжних робітників.

7.22. Сукупність соціально-правових, організаційно-економічних і психологічних заходів з формування, використання і відтворення трудового потенціалу підприємства – це ________________________.

7.23. Забезпечення тепер і в майбутньому кожного робочого місця працівником відповідної професії, спеціальності та кваліфікації – це:

а) функція кадрової політики підприємства;

б) головна мета кадрової політики підприємства;

в) головне завдання відділу кадрів;

г) функція персоналу підприємства.

7.24. До зовнішніх джерел набору робітників належать:

а) співробітництво з центром занятості;

б) договірні взаємовідносини з вищими навчальними закладами;

в) підготовка робітників на підприємстві;

г) просування по службі;

д) рекомендації працівників щодо їх друзів та знайомих.

7.25. До внутрішніх джерел набору робітників належать:

а) контракти підприємства з навчальними закладами;

б) підготовка робітників на підприємстві;

в) інформування колективу про вакансії, що з`являються;

г) співробітництво з організаціями з працевлаштування;

д) використання послуг державного центру занятості, регіональних бірж праці.

7.26. Продуктивність праці характеризується:

а) обсягом випущеної продукції;

б) обсягом випущеної продукції в розрахунку на одного працюючого;

в) обсягом реалізованої продукції в розрахунку на одного працюючого;

г) кількістю продукції, що має бути виготовлена за одиницю часу.

7.27. Назвіть методи вимірювання продуктивності праці:

а) натуральний;

б) нормативний;

в) плановий;

г) трудовий;

д) вартісний.

7.28. Показник, що характеризує затрати часу на одиницю продукції – це ______________.

7.29. Для визначення рівня продуктивності праці в галузі або в національній економіці в цілому використовується:

а) натуральний метод;

б) нормативний метод;

в) плановий метод;

г) трудовий метод;

д) вартісний метод.

7.30. Технологічна трудомісткість характеризує затрати праці:

а) основних робітників;

б) допоміжних робітників;

в) основних і допоміжних робітників;

г) керівників, спеціалістів, службовців;

д) всіх категорій промислово-виробничого персоналу.

7.31. Трудомісткість обслуговування виробництва включає затрати праці:

а) основних робітників;

б) допоміжних робітників;

в) основних і допоміжних робітників;

г) керівників, спеціалістів, службовців;

д) всіх категорій промислово-виробничого персоналу.

7.32. Повна трудомісткість – це трудові затрати керівників, спеціалістів та службовців підприємства :

а) так;

б) ні.

7.33. Виробнича трудомісткість – це трудові затрати всіх категорій промислово-виробничого персоналу:

а) так;

б) ні.

7.34. Сукупність взаємопов'язаних заходів, які стимулюють окремого працівника або трудовий колектив у цілому щодо досягнення індивідуальних і спільних цілей діяльності підприємства – це __________________________.

7.35. Методи мотивації можуть бути:

а) прямі економічні;

б) непрямі економічні;

в) ситуаційні;

г) негрошові;

д) фінансові.

7.36. До прямих економічних методів мотивації відносяться:

а) пільгове харчування;

б) відрядна і почасова оплата праці;

в) премії;

г) доплата за стаж;

д) оплата навчання.

7.37. До непрямих економічних методів мотивації відносяться:

а) пільгове харчування ;

б) гнучкі робочі графіки;

в) доплата за стаж;

г) пільгове користування житлом, транспортом;

д) участь у прибутках.

7.38. До негрошових методів мотивації відносяться:

а) збагачення змісту та покращення умов праці;

б) гнучкі робочі графіки;

в) охорона праці;

г) просування по службі;

д) усі відповіді вірні.

7.39. Винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу – це ____________.

7.40. Розмір заробітної плати залежить від:

а) складності та умов роботи, що виконується;

б) професійно-ділових якостей працівника;

в) результатів праці робітника;

г) господарської діяльності підприємства;

д) усі відповіді вірні.

7.41. Витрати на оплату праці складаються з:

а) фонду основної заробітної плати;

б) фонду додаткової заробітної плати;

в) фонду мінімальної заробітної плати;

г) фонду преміальних виплат;

д) інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

7.42. Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці – це:

а) основна заробітна плата;

б) додаткова заробітна плата;

в) заробітна плата;

г) мінімальна заробітна плата;

д) заохочувальні та компенсаційні виплати.

7.43. Додаткова заробітна плата встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, спеціалістів і службовців:

а) так;

б) ні.

7.44. Винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи й винахідливість і за особливі умови праці – це:

а) основна заробітна плата;

б) додаткова заробітна плата;

в) заробітна плата;

г) преміальні виплати;

д) заохочувальні та компенсаційні виплати.

7.45. Встановлений державою розмір заробітної плати, нижче якого не може здійснюватись оплата за фактично виконану роботу –це :

а) основна заробітна плата;

б) мінімальна заробітна плата;

в) прожитковий мінімум;

г) реальна заробітна плата;

д) номінальна заробітна плата.

7.46. Назвіть функції заробітної плати:

а) відтворювальна;

б) стимулююча;

в) регулююча;

г) соціальна;

д) усі відповіді вірні.

7.47. Заробітна плата – це:

а) новостворена кожним робітником вартість у грошовій формі, що виділяється державою для їх особистого споживання;

б) сукупність матеріальних благ і послуг, отриманих із суспільних фондів споживання;

в) абсолютна сума грошових коштів, отриманих працівниками пропорційно до кількості і якості їхньої праці;

г) грошова винагорода, яку за трудовим договором власник виплачує працівникові за виконану ним роботу.

7.48. Тарифна система включає:

а) тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій;

б) норми виробітку;

в) розцінки;

г) тарифні сітки та ставки;

д) кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців.

7.49. Тарифна сітка визначає:

а) тарифний розряд робітників;

б) умови преміювання;

в) тарифні коефіцієнти;

г) вимоги до кожного розряду.

7.50. Вкажіть основні форми оплати праці:

а) відрядна;

б) відрядно-прогресивна;

в) відрядно-преміальна;

г) погодинна;

д) контрактна.

7.51. Яка з основних форм оплати праці є економічно найвигіднішою?

а) відрядна;

б) погодинна;

в) відрядна чи погодинна залежно від умов виробництва.

7.52. Форма заробітної плати, при якій оплата праці залежить від відпрацьованого часу – це:

а) відрядна;

б) погодинна;

в) контрактна;

г) акордна.

7.53. Форма оплати праці, при якій розмір заробітної плати залежить від кількості виробленої робітником продукції – це:

а) відрядна;

б) погодинна;

в) контрактна;

г) акордна.

7.54. До погодинної форми оплати праці належать:

а) акордна;

б) непряма відрядна;

в) жодна з наведених систем;

г) відрядно-преміальна.

7.55. Заробіток працівника розраховується шляхом перемноження кількості одиниць виробленої продукції та розцінки за одиницю продукції при:

а) відрядно-прогресивній системі;

б) прямій відрядній системі;

в) відрядно-преміальній системі;

г) непрямій відрядній системі.

7.56. Непряма відрядна система заробітної плати застосовується для оплати праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням основних робітників-відрядників:

а) так;

б) ні.

7.57. При плануванні зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати необхідно дотримуватися таких пропорцій:

а) темпи зростання середньої заробітної плати мають випереджати темпи зростання продуктивності праці;

б) темпи зростання обох показників мають бути однаковими;

в) темпи зростання продуктивності праці мають випереджати темпи зростання середньої заробітної плати.