6. Основний обробіток грунту і боротьба з бур'янами.

У посівах усіх сільськогосподарських культур (в одних більше, в інших менше) створюються сприятливі умови для росту бур'янів. Серед куль­тур суцільної сівби такі умови скла­даються у період від появи сходів до

початку виходу в трубку і особливо перед достиганням, коли освітлення нижнього ярусу угруповань рослин поліпшується.

На посівах просапних, особливо там, де догляд був не досить ретельний та не застосовували гербіциди, спосте­рігається масова поява пізніх ярих бур'янів. Після збирання зернових культур у стерні залишається велика кількість веге-туючих бур'янів. Малорічні бур'яни (ярі, зимуючі, озимі) в цей час швидко розростаються і, якщо не застосовувати відповідних заходів для їх знищення, достигають і плодоно­сять. У багатьох бур'янів з групи дво- і багаторічних на­прикінці літа — на початку осені розростаються розетки листків, відбувається посилений ріст підземних органів рослин та нагромадження в них запасних речовин.

На післяжнивний період припадає другий осінній мак­симум проростання насіння бур'янів, яке осипалось або пот­рапило в ґрунт у минулі роки. Це стосується бур'янів усіх біологічних груп, але особливо високою активністю до про­ростання в осінній період відзначаються багаторічні, озимі й зимуючі. Тому осінній обробіток ґрунту, і саме такий, що сприяє появі сходів і знищенню або послабленню вегетуючих рослин напередодні зими, має велике значення і з госпо­дарської доцільності та й ефективності боротьби з бур'янами.

В Україні, де теплий і достатньо зволожений літньо-осінній період триває близько 3 міс, найкращі результати в боротьбі з бур'янами забезпечує система зяблевого обро­бітку, що складається з лущення стерні та наступної оранки. Останнім часом у зв'язку з інтенсифікацією землеробства набувають поширення системи поліпшеного зяблевого обро бітку — пошаровий, напівпаровий, комбінований, проти­ерозійний тощо. Зрозуміло, що ефективність тієї чи іншої системи основного обробітку грунту для боротьби з бур'я­нами залежатиме від багатьох факторів, зокрема умов зволо­ження, глибини обробітку та періоду його проведення.

Ефективність будь-якого способу основного обробітку ґрунту залежить від строків його проведення. Чим раніше після звільнення поля від культури буде воно оброблене, тим менше бур'янів обсімениться і тим менше його потрапигь у грунт.

Лущення стерні та його значення в бо­ротьбі з бур'янами.

Лущення стерні полицевими, дисковими або плоскорізними знаряддями чи розпушування поверхні ґрунту після збирання врожаю будь-яким способом і поєднання його з наступною оранкою — найважливіший агротехнічний захід підвищення врожаїв.

Розглядаючи роль лущення стерні у створенні сприятли­вих умов для росту культурних рослин, треба насамперед підкреслити велике значення цього заходу в очищенні ґрунту і посівів від бур'янів. Відомо, що в стерні завжди знаходиться велика кількість насіння бур'янів, яке осипалося під час збирання врожаю. Тут, як правило, вегетує значна кількість післяжнивних бур'янів, які в стерні швидко розростаються і за короткий період утворюють багато життєздатного насіння. Це мишій сизий і зелений, злинка канадська, курай чумний, амброзія полинолиста та ін. У посівах зернових, особливо при їх зрідженому стані, створюються сприятливі умови для росту дворічних бур'янів і трапляються багаторічні бур'яни на різних фазах розвитку.

Звичайно вплив лущення для проростання насіння бур'я­нів, що осипалося під час жнив або потрапило в ґрунт у минулі роки, залежить від умов, які будуть створені після збирання врожаю. Насіння бур'янів найкраще проростає тоді, коли у верхньому добре розпушеному шарі ґрунту на­громаджується достатня кількість вологи, поліпшується аерація і він уночі менше охолоджується. Такі умови створю­ються в Лісостепу, на півночі і заході країни, коли ґрунт розпушують одночасно або зразу після збирання врожаю.

Лущення стерні забезпечує високу ефективність боротьби з вегетуючими в стерні мало- й багаторічними бур'янами практично в усіх зонах землеробства країни. Про це свідчать виробничі спостереження та дані наукових досліджень більш я_{К З}а 60 років.

Велике значення має лущення і для боротьби з багато-пічними кореневищними та коренепаростковими бур'янами. Ці бур'яни, як правило, у другій половині літа після збирання врожаю посилено нагромаджують у підземних органах за­пасні поживні речовини, необхідні для росту в наступному році. Тому підрізування багаторічних бур'янів, особливо під час повторного лущення на більшу глибину, не лише припиняє нагромадження в них запасних поживних речовин, а я виснажує рослини, полегшує боротьбу з ними в наступ­ному році.

Враховуючи ці біологічні властивості, боротьбу з ними в післяжнивний період треба спрямовувати на виснаження кореневих систем та на зниження стійкості рослин проти несприятливих умов у зимовий період. Головною умовою успішного вирішення цього питання є дво- та триразове лущення: перше мілке — у посушливих районах на глибину 8 см, друге — на глибшіу 12—14, третє —у випадку великої забур'яненості багаторічними бур'янами і на півдні країни з тривалішим осіннім періодом — на глибину до 18 см.

Досвід виробництва показує, що найефективнішим захо­дом боротьби з забур'яненістю полів багаторічними бур'я­нами є поєднання лущення з наступною глибокою зяблевою оранкою плугом з передплужниками.

Лущення дисковими лущильниками ЛД-15 у два сліди після збирання на глибину 8—10 см з наступним обробітком плоскорізом (КПЛ-3-100) на глибину 10—12 см і глибокою оранкою в серпні помітно впливає на виснаження кореневої системи гірчака звичайного. Після зяблевої оранки вміст інуліну в коренях цього бур'яну зменшився до 0,11 % за максимального вмісту його в період припинення вегетації (відмирання надземної маси восени) близько 11 %, внаслідок чого більша частина ослаблених рослин повністю загинула у зимовий період.

13