2. Особливості і етапи бюджетного процесу

Бюджетування — це стандартизований процес, що базується як на самостійно розроблених підприємством, так і на загально­визнаних вимогах і процедурах. До останніх належать:

1) розроблення бюджетів усіма підрозділами, що сприяє полі­пшенню координації дій усередині підприємства;

2) забезпечення єдиного порядку підготовки, аналізу і затвер­дження бюджетів;

3) координація діяльності підрозділів підприємства в процесі розроблення бюджетів;

4) структурованість бюджетів;

5) обґрунтованість показників бюджетів досягнутими резуль­татами, тенденціями, економічними чинниками та заданими тем­пами розвитку підприємства;

6) відкритість бюджетів до змін (надання менеджерам прав коригування показників бюджету відповідно до виявлених проб­лем чи зміни обсягів виробництва і продажу);

7) участь у бюджетуванні менеджерів усіх підрозділів, що від­повідають за виконання бюджету.

Процес бюджетування на підприємстві включає складання опе­ративного, фінансового і зведеного (консолідованого) бюджетів, управління і контроль за виконанням бюджетних показників.

У процесі бюджетування враховуються такі чинники: стадії життєвого циклу продукту, що виробляється; постійні і змінні потреби покупців; рівень конкуренції; трудові ресурси; тенденції розвитку технології; рівень підприємницького і фінансового ри­зику; потреби і ресурси виробництва; запаси на складі; вартість сировини; маркетингові й рекламні умови; ціноутворення на то­вари (послуги); моральне старіння товарів і послуг.

Бюджетування здійснюється «знизу догори» і «згори донизу». Бюджетування «знизу догори» (з рівня підрозділів) проводиться із залученням працівників підрозділів. При складанні бюджету «згори донизу» бюджет передається керівництвом менеджерам структур­них підрозділів для його деталізації та розроблення рекомендацій.

Завдання оперативного рівня такі самі, як і завдання підпри­ємства в цілому, тому індивідуальні бюджети вільно інтегрують­ся в консолідований (зведений) бюджет підприємства.

Складання бюджету включає такі етапи:

1. Підготовка прогнозу і бюджету продажу.

2. Визначення очікуваного обсягу виробництва.

3. Розрахунок витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції.

4. Складання фінансових планів.

5. Розрахунок і аналіз грошових потоків.

Підготовка до бюджетування включає функціонально-вартіс­ний аналіз виробництва і реалізації продукції (товарів, робіт, по­слуг) та визначення рівня, до якого можуть бути знижені витрати за одночасного збільшення прибутку, збереження якості й обсягу випуску продукції (послуг). [Білик М.Д. Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред.. проф.. А.М. Поддєрьогін. – 4-те вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 571 с., іл.].

3. Визначення бюджетного періоду та бюджетного циклу.

В залежності від поставленої мети діяльності, з врахуванням галузевих ознак, підприємство розробляє бюджет на певний часовий інтервал, який має назву бюджетний період.

Підприємство може складати одночасно декілька бюджетів, що будуть різнитися за тривалістю бюджетного періоду. Розрізняють подекадні, місячні, квартальні, річні бюджети, а також бюджети терміном понад рік. Бюджети з періодом до одного року належать до оперативного фінансового планування. Бюджети з періодом більше одного року належать до стратегічних. Правильний вибір тривалості бюджетного періоду є однією з важливих передумов ефективності системи бюджетного планування в цілому [Щиборщ К.В. Бюджетирование деятельности промышленных предприятий России. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство «Дело и сервис», 2005. – 592 с.С.7].

Бюджетний процес не обмежується лише стадією складання зведеного бюджету підприємства чи компанії. Технологія бюджетування в часі – це безперервний цикл, який можна представити у вигляді кількох стадій.

На першій стадії – здійснюється аналіз виконання бюджету попереднього періоду.

На другій стадії – складається зведений бюджет планового періоду.

На третій стадії – здійснюється моніторинг виконання бюджету.

Далі усі стадії повторюються.

Таким чином, бюджетний цикл – це період часу від початку аналізу виконання бюджету попереднього періоду до моніторингу виконання бюджету періоду наступного.