Роль темпераменту в діяльності людини

Діяльність — трудова, навчальна, ігрова — висуває вимоги не лише до знань і рівня розумового та емоційно-вольового розвитку особистості, а й до типологічних особливостей нервової системи, а отже, до темпераменту людини. Залежно від змісту та умов діяльності сила, врівноваженість і рухливість нервової системи (темпераменту) особистості виявляються по-різному, відіграють позитивну або негативну роль. Там, де потрібна значна працездатність, витривалість, краще виявляє себе сильний тип нервової системи, а де слід виявити співчутливість, лагідність, краще виявляє себе слабкий тип нервової системи.

Неврівноваженість холерика шкодить там, де потрібно виявити стриманість, терплячість. Надто повільний темп рухів, повільне, монотонне мовлення флегматика не сприяє успішності діяльності, де потрібно виявити рухливість, швидкість впливу на інших. Слабкість збудливості та гальмівні дії, що властиві меланхоліку, спричинюють боязкість, нерішучість, перешкоджають встановленню контактів з іншими. Схильність сангвініка до захоплення новим, до нудьги при одноманітній, хоча й важливій діяльності, знижує активність, постійно викликає потяг до нового, модного.

При організації робочих пар враховують, найбільш ефективна робота у парах: холерик – сангвінік; сангвінік – меланхолік; меланхолік – флегматик. Але не завжди людина має один із чотирьох зазначених типів темпераменту. Існує багато різноманітних поєднань і переплетень. Від типу темпераменту залежить, як сама людина реалізує свої дії. На базі темпераменту в людині формуються її якості і риси, і багато в чому – життя.

5. Особливості психології поведінки людини в екстремальних умовах

Ви знаєте з свого повсякденного життя скільки нещасних випадків стається щодня. До таких випадків відносяться дорожньо-транспортні пригоди, авіаційні аварії, різні катастрофи та ін.

Ви повинні знати що люди, які опинилися в зоні катастрофи або стихійного лиха, тобто в екстремальних умовах, підлягають впливу різноманітних психотравмуючих факторів. Ці фактори можуть бути вираженого та скритого характеру, і обумовлені загрозою для життя. Люди відчувають значні емоційні перевантаження, що можуть призводити до розвитку у них різноманітних захворювань. Треба підкреслити, що це стосується як цивільного населення, так і рятівників.

Наприклад в ході обстеження ліквідаторів наслідків різних надзвичайних ситуацій, в тому числі і землетрусів, у 70 % обстежених людей були виявлені паталогічні зміни в стані здоров'я. В той же час відомо, що стреси можуть бути причиною так званих стресорних пошкоджень, і охоплюють широкий спектр різних відхилень в стані здоров’я людини, включаючи злоякісні пухлини.

У широких верств населення, особливо у тих хто проживає в районах, що прилягають до об'єктів атомної енергетики, немає достатніх знань про радіацію і біологічну дію. Це обумовлює формування психологічної напруженості, а у частини населення - відчуття боязні і навіть страху (радіофобії).

В медичній науці і психіатричній практиці давно відомі нав'язливі стани, cepeд яких фобії(страхи).

Фобії - це одне з конкретних проявів стресу, а стрес невід'ємний елемент адаптаційних механізмів.

Радіофобія - конкретний прояв стресу - психологічної травми, що, наприклад, була нанесена Чорнобильською катастрофою.

Стрес (англ. stress - напруга) - це сукупність захисних фізіологічних реакцій, які виникають в організмі тварини і людини у відповідь на дію несприятливих зовнішніх факторів(стресів). Конфлікти організму із середовищем підтримують у робочому стані біологічні механізми захисту від шкідливих дій, тренують їх, повна свобода від стресу означає смерть.

При стресовому стані об'єм уваги звужений, переключення її загальмоване, м'язи напружені, рухи стають різкими, неточними, погано скоординованими, порушується пам’ять. Людина забуває послідовність дій, неправильно оцінює ситуацію, припускається помилок. Прикладом пригнічення психічної діяльності при дії сильної форми страху може бути такий випадок. Водій у складній аварійній ситуації замість того, щоб скористати можливості, які у нього залишилися, щоб запобігти тяжкому випадку, обняв кермо і залишався в такому стані до моменту смерті.

Емоційні переживання завжди супроводжуються певними змінами у фізіологічному стані організму. Емоції не тільки стримують зовнішній вираз, але і зумовлюють перебудову життєвоважливих фізіологічних функцій. Унаслідок цього мобілізуються резервні можливості організму, що підвищує рівень перебігу всіх психофізіологічних процесів. Загострюються зір і слух, з'являється загальна зібраність, підвищуються пильність, обережність, прискорюються процеси мислення, збільшуються м'язова сила і витривалість, підвищуються інтенсивність уваги швидкість переключення, збільшується фізична та розумова працездатність. У певних життєвих ситуаціях емоційний стан здатний мобілізувати фізіологічні резерви, які допомагають людині запобігти небезпеці і боротися за життя.

При фізичному стресі надниркові залози виділяють переважно норадреналін, при психічному (тривога, страх, лють) - насамперед адреналін.

Адреналін і норадреналін прискорюють пульс і дихання і підвищують кров'яний тиск. Вони також збільшують у крові кількість деяких речовин, а саме триацетилгліцероліз, що по ланцюговій реакції призводить до виникнення серцево-судинних захворювань — атеросклерозу, інфаркту міокарда, інсульту. Підвищення кількості ацетилгліцеролів - одна з можливих причин психічних захворювань.

При стресі захисні дії імунної системи можуть бути придушені стресом, і організм втрачає здатність захистити себе від мікроорганізмів (вірусів, бактерій). Звідси люди, які часто перебувають у стресовому стані, більшою мірою схильні по інфекційних захворювань, наприклад грипу.

Невроз - захворювання адаптації, результат зриву пристосувальних механізмів людського організ-му після того, як вичерпані всі резерви протистояння стресу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, на невроз сьогодні хворіють 85% населення Землі. Якщо за останні 65 років кількість психічних захворювань збільшилась у 1,6 рази, то неврозів - у 34 рази. Наука розглядає неврози як проміжний стан між здоров'ям і психічними захворюваннями.

Основними симптомами неврозів є зниження працездатності, збайдужіння до навколишнього життя, звуження кола зацікавлень. Різко посилюється залежність самопочуття від погоди. Погіршується фізичний стан, спостерігаються занепад сил, швидка втомлюваність. Людина стає метушливою або загальмованою, неуважною, може погіршитись координація рухів. Послаблюється статева потенція. Отже, найбільш характерні симптоми неврозу - психічна та фізична слабкість, послаблення уваги, погіршення пам'яті.

Для неврозів характерні розлад сну, головний біль, який виникає при розумовому, фізичному чи емоційному напруженні й може супроводжуватися запамороченням, відчуттям "стиснутої голови" (каска неврастеніка).

Симптомами вегетативних порушень є тахікардія (частішає пульс), брадикардія (впо-вільнюється пульс), короткочасне підвищення і зниження артеріального тиску, порушення ритмічності чи утруднення дихання, непостійності температури тіла, підвищена чи знижена пітливість. Іноді тремтять повіки, язик, руки, виникає біль у ділянці серця, шлунка.

Сукупність тих чи інших симптомів характеризує різні форми неврозів. Стресова дія збуджує активність організму і працездатність зростає, але чим довше, тим повільніше досягає максимального значення.

Для стресових ситуацій того чи іншого типу характерна одна загальна риса - поява у людини гострого внутрішнього конфлікту між вимогами, котрі пред'являє до нього праця, і його можливостями, так в результаті досліджень встановлено, що найбільшою спонукою стресу є наступні фактори:

• незадоволеність роботою,

• низька мотивація до роботи,

• депресія і відсутність " самоствердження.

Таким чином, видно, що фактор небезпеки праці є не самим сильним і єдиним стресором, який впливає на стан робітника, і як наслідок на його схильність до нещасних випадків. На основі вивчення походження 500 нещасних випадків в промисловості Детройта було встановлено, що більшості з них передували емоційні конфлікти в різних сферах особистого життя. Вони також виділили ряд конкретних проявів, властивих людині перед нещасним випадком:

• досвідчений робітник розпочинає робити помилки, яких не робить навіть новачок;

• втрачається почуття самозбереження, і людина в самих непідходящих випадках починає нехтувати правилами безпеки, засобами захисту;

• робітник часом навіть відчуває, що в даній ситуації можливий нещасний випадок, і говорить про це оточуючим, однак сам нічого не робить для його попередження.

Результати досліджень реакції людини на природні (повені, землетруси, урагани та ін.), антропогенні лиха (пожежі, аварії, голод і т. ін.) і на тероризм показали на схожість реакції. Але мають місце і деякі відмінності. Якщо людина погоджується з не підвладністю стихій, то антропогенні лиха, що пов'язані з діяльністю людини і виникають з вини людини, викликають почуття гніву і не сприйняття лиха. Саме це не сприйняття часто викликає психічні захворювання у потерпілих.