11. Розкрийте сутність створення всеохоплюючої правової основи для роботи з охорони праці в Україні.

в Україні проводиться певна робота по поліпшенню роботи з питань охорони праці. Триває створення всеохоплюючої правової основи для роботи з охорони праці. Створено мережу базових нормативних організацій, затверджені Правила безпеки у вугільних шахтах; Правила охорони праці на автомобільному транспорті; Правила охорони праці на цукровому виробництві; Правила захисту від статичної електрики. Розроблено проект Закону "Про об'єкти підвищеної небезпеки". З досвіду інших держав у законопроекті передбачається декларування безпеки для підприємств, що мають небезпечні промислові об'єкти. Мета декларації - примусити працедавця оцінити наявні небезпеки та ризик їх проявів, скласти сценарій можливого розвитку аварійних подій і їх наслідків, зіставити наявні засоби захисту з необхідними й визначити план своїх дій щодо зниження небезпеки об'єктів. Перелік промислових об'єктів, що підлягають декларуванню, щорічно визначатиметься спільним наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Держнаглядохоронпраці. До нього ввійдуть насамперед хімічні підприємства, нафтобази, аміачно-холодильні установки, Щоб надати нормативно-правовому забезпеченню охорони праці планомірного характеру Національний науково-дослідний інститут охорони праці розпочав розробку концепції вдосконален законодавства про охорону праці.

12. Які зу, що регламентують питання оп ви знаєте? Назвіть закони які становлять правову основу законодавства щодо охорони праці.

Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України. В ст. 43 Конституції України записано: "Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується", "Кожен має право на належні безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом", "Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється".

Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України).

У тексті ст. 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист.

Закон України "Про підприємства в Україні" (ст. 25) визначає, що підприємство зобов'язано забезпечити всім працівникам безпечні та нешкідливі умови праці.

Закон України "Про колективні договори і угоди" (ст.7.) передбачає, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо охорони праці, а ст. 8 визначає, що в угодах на державному, галузевому та регіональному рівнях регулюються основні принципи та норми реалізації соціально-економічної політики, зокрема щодо умов праці.

Кодекс законів про працю України (КЗпП), який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності. Глава XI вищеназваного кодексу повністю присвячена охороні праці, але студентам слід звернути увагу на такі статті, як: "Трудовий договір", "Робочий час", "Час відпочинку", "Професійні спілки", "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про '• працю".

Питанню охорони праці приділяють увагу і Закони України: "Про пожежну безпеку", "Про використання ядерної енергії та радіаційний захист", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про охорону] здоров'я". Проте особливу увагу слід зосередити на Законі України

"Про охорону праці", який прийнятий 21 листопада 2002 року та введеному в дію 18 грудня 2002 року, і є основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці, дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно під форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.