Функція (4.11) є непарною і тому

,

тобто для від’ємних значень t табличні значення цієї функції беруться зі знаком мінус.

Замінивши емпіричний розподіл теоретичною кривою розподілу, потрібно оцінити справедливість цієї заміни. Це можна зробити з використанням критерію згоди Колмогорова. Суть критерію полягає у порівнянні емпіричного інтегрального розподілу з теоретичним інтегральним розподілом.

Значення емпіричного інтегрального розподілу, яке відповідає j-му інтервалу, можна знайти за формулою

. (4.12)

Значення теоретичного інтегрального розподілу, яке відповідає верхній границі j-того інтервалу становить

, (4.13)

де – значення безрозмірної змінної, яке відповідає верхній границі j-того інтервалу.

Для прикладу, що розглядається, значення емпіричного і теоретичного інтегрального розподілу, розраховані відповідно за формулами (4.11) і (4.12), показані в таблиці 4.3.

Критерій згоди Колмогорова визначається за формулою

. (4.14)

Для прикладу, що розглядається, величина відповідає четвертому інтервалу і складає 0,093. Величина , розрахована за формулою (4.14), складає 0,658. За додатком В визначимо, що імовірність відповідності емпіричного розподілу закону нормального розподілу складає 0,79.

Таблиця 4.3

№ інтервалу	Емпіричний інтегральний розподіл,	Верхня границя інтервалу,	Значення безрозмірної змінної, яке відповідає верхній границі інтервалу,	Теоретичний інтегральний розподіл,	Різниця між емпіричним і теоретичним інтегральним розподілом,
1	0,04	40,009	-2,0	0,023	0,017
2	0,14	40,018	-1,18	0,119	0,021
3	0,32	40,027	-0,36	0,360	0,040
4	0,70	40,036	0,27	0,607	0,093
5	0,90	40,045	1,09	0,861	0,039
6	0,98	40,054	1,91	0,972	0,008
7	1,00	40,063	2,72	0,997	0,003

Вважається [3, 4 та ін.], що розбіжність між емпіричним розподілом і нормальним є несуттєвою, якщо . Тому можна вважати, що в даному випадку емпіричний розподіл близький до нормального.

Далі, показавши на осі х (див. рис. 4.1) поле допуску досліджуваного технологічного розміру, можна визначити відсоток імовірного браку (виправного та невиправного).

Відсоток виправного браку для отвору (для вала – невиправного) складе

, (4.15)

де – координата по осі t нижньої границі поля допуску (див. рис.4.1), – найменше допустиме значення технологічного розміру.

Величини Ф(t₁) та Ф(t₂) визначаються за таблицею функції Лапласа (додаток А).

Відповідно відсоток невиправного браку для отвору (для вала –виправного)

, (4.16)

де – координата по осі t нижньої границі поля допуску, – найбільше допустиме значення технологічного розміру.

Аналіз точності технологічного переходу можна виконати також за допомогою коефіцієнта K_т точності виконання і коефіцієнта Е зміщення настроєння.

Коефіцієнт точності виконання

, (4.17)

де - допуск досліджуваного технологічного розміру.

Коефіцієнт зміщення настроєння

, (4.18)

де - середнє значення заданого технологічного розміру.

Визначений за формулою (4.18) фактичний коефіцієнт зміщення настроєння порівнюється з допустимим

. (4.19)

Слід зазначити, що зміщення середини кривої розподілу відносно середини поля допуску може передбачатись для компенсації систематичних похибок, що закономірно змінюються (наприклад, похибки, що спричиняється розмірним зносом різального інструмента), тільки за умови, якщо . Якщо ж , то таке зміщення призводить до збільшення браку і тому недоцільне.

Таким чином, робота без браку забезпечується, якщо виконуються умови

К_т ≤ 1 ; (4.20)

Е ≤ Е_доп . (4.21)