3.6. Особливості проведення розрахунків із клієнтами

Розрахунок проводять по рахунку. Офіціант, перевіривши правильність записів у рахунку, підрахувавши загальну суму, подає замовникові перший примірник на підносі або на тарілці. Рахунок краще скласти вдвоє і відвернути куточок, щоб було зручніше його брати. Рахунок подають замовникові лицьовою стороною.

Якщо відвідувач має намір відразу ж оплатити пред’явлений йому рахунок, офіціант, не відходячи від столу, чекає, щоб при потребі дати роз’яснення, одержує гроші. Якщо в офіціанта немає грошей або здачі, він, вибачившись, бере рахунок, гроші і міняє їх у касі, вертається до відвідувача й підносить на тому ж підносі або тарілці рахунок і належну здачу.

Іноді офіціантові потрібно на якийсь час відійти від стола, щоб дати можливість замовникові підготувати необхідну суму грошей. Таку ситуацію варто «прочитати» швидко і не бентежити замовника своєю присутністю.

Наприкінці дня на підставі копій рахунків офіціант складає реєстр і здає його разом з копіями рахунків і виторгом касирові.

Разом із офіціантом касир перевіряє відповідність суми зданого виторгу показникам касової машини і підсумковій сумі за реєстром здачі рахунків.

Правильність заповнення рахунків і реєстрів контролює метрдотель.

Плату за доставку замовлених страв і обслуговування в номерах готелю стягують із замовника у встановленому розмірі й указують у рахунку окремим рядком.

У ресторані з концертно-естрадною виставою з відвідувачів може стягуватися додаткова плата (у вигляді купівлі вхідного квитка) у відповідному розмірі.

При організації обслуговування вечорів, торжеств замовник банкету попередньо оплачує в касі ресторану вартість страв, напоїв, виробів за певним меню. Остаточний розрахунок проводиться після завершення торжества.