25. Розкрийте сутність аналізу виробничих потужностей

Обсяг випуску продукції безпосередньо пов’язаний з величиною виробничої потужності, яка характеризується максимально можливим річним (добовим) випуском продукції певного асортименту в незмінних умовах. Зрозуміло, виробнича потужність змінюється, якщо вводять у дію нові основні фонди, поліпшують стан діючих або ліквідують старе й непотрібне устаткування. Все це неважко передбачити при плануванні виробництва продукції.

Однак виробнича потужність залежить також і від:

• якості та складу сировини;

• трудової дисципліни і кваліфікації працівників;

• використовуваних на виробництві інструментів і пристосувань;

• асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції;

• кількості та якості ремонтів устаткування;

• рівня організації праці та управління тощо.

Треба розрізняти проектну (планову) і фактичну потужність. Остання може бути більшою за проектну у зв’язку з обставинами, зазначеними вище, але фактичний обсяг виробництва ніколи не може перевищити фактичну потужність підприємства.

У процесі аналізу визначають ступінь використання виробничої потужності. Якщо коефіцієнт завантаження менший за 0,5 — 0,6, ретельно досліджують причини такого становища і розробляють заходи для його виправлення. Проте не слід вимагати і повного використання основних фондів, оскільки підприємство повинно мати резервні потужності, які забезпечують його стійку роботу і можливість швидко задовольнити короткострокові додаткові потреби ринку. Більше того, резервні потужності в деяких галузях народного господарства конче необхідні як засіб забезпечення надійності та безперервності роботи багатьох інших підприємств і навіть регіонів. Передусім це стосується підприємств енергопостачання, зв’язку, транспорту.

Для нових підприємств аналіз завантаження потужностей — особливо важлива справа. При цьому вивчаються не тільки ступінь освоєння відповідних виробничих потужностей, а й темпи і строки згідно з планом або проектом. Основні причини негараздів такі:

• неякісне і неповне виконання будівельно-монтажних робіт;

• конструктивні недоліки в устаткуванні та його неякісний монтаж;

• некомплексний пуск (за тимчасовими схемами);

• нестача кваліфікованої робочої сили;

• недостатня забезпеченість необхідними матеріалами та енергетичними ресурсами;

• відсутність належного обсягу попиту на ринку;

• інші неузгодження та помилки в організації та управлінні.

Недовикористання діючих виробничих потужностей значною мірою спричинене незбалансованістю окремих ланок підприємства, які перебувають у спільному технологічному ланцюгу. Тому реальна виробнича потужність підприємства визначається величиною «найвужчого» місця на виробництві. Виявлення та усунення таких місць — важливе завдання аналізу.

Резерви, пов’язані з недовантаженням виробничих потужностей, лише частково можна використати зусиллями колективу самого підприємства. Щодо інших — потрібні злагоджені дії і співробітництво багатьох підприємств і навіть галузей господарства країни. Ліквідація «вузьких» місць на підприємстві, як правило, потребує значних капітальних вкладень і часу.