Виробництво кондитерських мас драглеподібної структури

Мета роботи: вивчити відмінні риси кондитерських мас драглеподібної структури, процес приготування мармеладу на різних драглеутворювачах, ово­лодіти методиками визначення органолептичних, фізико-хімічних та реологіч­них властивостей готового мармеладу.

У результаті проведення лабораторної роботи студенти повинні: Знати: характеристику драглеподібних кондитерських мас, технологію виробництва желейного мармеладу на різних драглеутворювачах, методику ви­значення масової частки сухих, редукуючих речовин, кислотності мармеладу, міцності желейних драглів.

Уміти: приготувати желейний мармелад на агарі, пектині, ви­значити масову частку сухих, редукуючих речовин, кислотність мармеладу, оцінити міцність желейних драглів.

Загальні положення

Кондитерські вироби драглеподібної структури готують з мас (розчинів чи суспензій), які містять драглеутворювач.

Кондитерські маси, здатні до драглеутворення, залежно від застосованої драглеутворюючої сировини розподіляються на три основні групи:

1) які виготовляються із застосуванням як драглеутворювача пектиновмі-сних фруктових пюре: яблучного пюре - для виготовлення яблучного мармела­ду, абрикосового і сливового в суміші з яблучним для виготовлення патів і фруктово-желейних корпусів цукерок;

2) які виготовляються з додаванням драглеутворювачів: агару агароїду, агару з фурцелярії. пектину - для отримання желейного мармеладу і деяких ко­рпусів цукерок;

3) які виготовляються із застосуванням драглеутворювачів, звичайно ага­ру, одночасно з пектиновмісним яблучним пюре. До таких виробів відносяться: пастила, зефір, тришаровий мармелад і деякі інші сорти мармеладу і цукерок.

Особливістю мармеладу є драглеподібна структура певної міц­ності. Драглеутворення може йти за рахунок пектинових речовин, які містяться в пюре (фруктово-ягідний мармелад), або за рахунок драглеутворювачів - ага­ру, агароїду, фурцеларану, пектину та ін. (желейний мармелад).

При виробництві фруктового мармеладу практичною нормою кислоти вважається 0,8 % (у перерахунку на яблучну) при вмісті пектину хорошої якості в увареній мармеладній масі 0,8... 1,0 % і концентрації цукру 65...70 %.

В рецептуру желейного мармелад; входять драглеутворювач, цукор, па­тока, смакові та ароматичні речовини. На відміну від яблучного, желейний ма­рмелад готується з високим вмістом патоки для запобігання помутніння із-за зацукровування. Для утворення досить міцних драглів в рецептуру повинно входити агару - 0,8...1 %, або 1..1,5 % пектину, або близько 3 % агароїду, та­кож 50...60 % цукру, 20...25 % патоки. Приємний кислий смак надає 1...1,5 % харчової кислоти. В желейному мармеладі, виготовленому з використанням агару, кислота відіграє роль лише смакової речовини, а в мармеладі, виготовленому з використанням пектину, кислота, крім того, відіграє важливу роль в драглеутворенні, як і у фруктово-ягідних видах мармеладу.

Пектин здатний утворювати драглі у водних розчинах тільки у присутності цукру та кислоти. Драглі необхідної міцності містять при вмісті у них желюючого пектину 1 %, цукру близько 60 % та 1 % кислоти. Чим вища якість пектину і біль­ший його вміст, тим більше необхідно додати цукру для утворення драглів.

Процес одержання желейного мармеладу складається з таких стадій: під­готовка сировини, одержання желейної маси., формування, вистоювання, су­шіння та пакування.

Драглеутворювачі готують наступним чином. Агар порціями не більше ніж 4 кг вміщують у бязеві мішечки й промивають у проточній холодній воді температурою 10...25 °С. При цьому відбувається набухання агару і маса його збільшується в 4...6 разів. Тривалість процесу знаходиться в межах 1..3 год і залежить від температури води, розміру частин і якості, забарвлення агару.

Желейну масу одержують шляхом уварювання цукрового, цукро-патокового або цукро-інвертного сиропу, який містить драглеутворювач. При використанні різних драглеутворювачів сироп готують по різному. Агар у цук­ровому розчині розчиняється значно важче, ніж у воді. Тому набухлий агар спочатку розчиняють у воді, а потім додають цукор і патоку, яку частіше дода­ють в кінці уварювання або після нього.

Агароїд, у зв'язку із кращою розчинністю в порівнянні з агаром, додають в набухлому стані після розчинення цукру. Після повного розчинення агароїду додають розчин патоки. Драглеутворювачі, які одержують із водоростей (агар, агароїд, фурцеларан), легко гідролізуються під впливом високої температури в кислому середовищі. Наслідком цього є втрата драглеутворюючої здатності. При введенні лактату, завдяки його буферним властивостям, сповільнюється гі­дроліз агароїду під впливом кислотності патоки та введеної під час обробки ха­рчової кислоти, а також значно понижується температура драглеутворювання.

Сироп уварюють до вмісту сухих речовин 73...74 масових часток відсотка при використанні агару і до 70...72 масових часток відсотка при застосуванні агароїду та пектину. Вміст сухих речовин визначають рефрактометром. Масу, зварену на агарі, охолоджують до 50...60 °С, масу, виготовлену на агароїді, охо­лоджують до 74…78 °С, а масу, одержану на пектині - до 76...80 °С.

Такі температури при обробці мас, виготовлених із різним драглеутворю-вачем, обумовлені різними температурами їх драглеутворення.

Так, температура у желейних мас з агаром значно нижча, ніж у мас з ага-роїдом і пектином. Тривалість драгління для желейних мас, виготовлених з ви­користанням різних драглеутворювачів, різна. Для мас на агарі вона складає 40...90 хвилин, на агароїді - 8...10 хвилин, на пектині - 8... 18 хвилин.

Формовий мармелад після вибирання з форм обсипають цукром і пода­ють на сушіння.

Устаткування, прилади, матеріали

Електрична плитка, термометр, ФЕК, рН-метр, цукор, патока, лимонна кислота, агар, агароїд, пектин, розчин гідрокарбонату натрію, децинормальний розчин гідрооксиду натрію, фенолфталеїн, рефрактометр, електронні технічні ваги, лужний розчин фериціаніду, метиленовий синій, стандартний розчин ін-вертного цукру (стандартний розчин глюкози), робочий стандартний розчин ін-вертного цукру (робочий стандартний розчин глюкози), лабораторний посуд.

Опис методики досліджень

1. Приготування желейного мармеладу на агарі

Мармелад готують за рецептурою желейного мармеладу для сорту "Же­лейний формовий на 200 г цукру-піску.

Замочують агар в холодній водопровідній воді. Пластинчастий агар замо­чують на 2...3 год, порошкоподібний - на 1 год. З цією метою застосовують фа­рфорову чашку, в яку поміщають наважку агару і 30-кратну кількість води до маси наважки.

Таблиця 6.1 - Рецептура мармеладу «Желейного формового» на агарі

Сировина	Вміст сухих речовин ,%	Витрата сировини на 1 т готової продукції, г		Розрахунок рецептури на завантаження
		в натурі	в сухих речовинах
Цукор-пісок для обсипання	99,85	86,6	86,5
Цукор-пісок в желе	99,85	525,6	524,8
Патока	78,0	262,7	204,9
Агар	85,0	10,5	8,9
Кислота лимонна	98,0	11,8	11,6
Есенція	–	1,6	–
Барвник	–	0,5	–
Разом	–	899,3	836,7
Вихід	82,0	1000,0	820,0

Після набрякання агар розчиняють. Для повного його розчинення необхід­на точна кількість води: вона складає 60 % від маси завантаженого цукру, тобто в наших умовах 120 см3 Якщо для набухання було взято меншу кількість води, то кількість води, якої не вистачає, вливають при розчиненні агару. Розчинений проводять при нагріванні і безперервному перемішуванні. Після повного розчи­нення агару розчин переносять у ківш і додають цукор-пІсок. Цукор-пісок роз­чинюють при нагріванні і після повного його розчинення додають патоку. Уварювання проводять до температури 107—108 °С, контролюючи масову частку сухих речовин в агаро-цукрово-латоковому сиропі, яка в кінці уварювання повинна бути 72...73 %. Готову мармеладну масу швидко охолоджують до 60...65 °С, вносять кислоту, барвник і есенцію, перемішують і розливають для визначення міцності в керамічні форми для вистоювання. В процесі приготування маси контролюють тривалість уварювання маси, температуру уварювання і вміст сухих речовин по рефрактометру, температуру.

Вистоювання мармеладу проводять в холодильнику з температурою 12...15°С протягом 1,5 год, після чого виймають вироби з форм і проводять оці­нку структурно-механічних та фізико-хімічних показників якості готового ма­рмеладу.

2. Приготувати желейний мармелад на пектині, визначити масову частку сухих і редукуючих речовин, міцність мармеладних драглів, провести органолептичну оцінку.

Мармелад готують за рецептурою желейного мармеладу для сорту "Желейний формовий" на 200 г цукру-піску.

В стакан зважують розрахований за рецептурою пектин і подвійну масу цукру до маси взятого пектину (цю масу цукру надалі віднімають від загальної маси цукру за рецептурою). Пектин добре перемішують з цукром в сухому вигляді. Потім в стакан тонким струменем при перемішуванні підливають 25-кратний об'єм води по відношенню до маси пектину, після чого залишають набрякати протягом 4 год в спокійному стані або при періодичному перемішуванні протягом 1 год.

Таблиця 6.2 - Рецептура мармеладу «Желейного формового» на пектині

Сировина	Вміст сухих речовин ,%	Витрата сировини на 1 т готової продукції, г		Розрахунок рецептури на завантаження
		в натурі	в сухих речовинах
Цукор-пісок для обсипання	99,85	86,6	86,5
Цукор-пісок в желе	99,85	718,9	717,8
Пектин яблучний	92,0	18,0	16,6
Кислота лимонна	98,0	12,0	11,8
Лактат натрію	40,0	10,0	4,0
Есенція	–	1,6	–
Барвник	–	0,6	–
Разом	–	847,7	836,7
Вихід	82,0	1000,0	820,0

Після закінчення набрякання до суміші вносять останню за рецептурою масу цукру і 60-70 см³ води, суміш перемішують і ставлять на уварювання при безперервному перемішуванні. При вмісті сухих речовин 56-57 % (контролюють по рефрактометру) вносять рецептурну кількість лактату натрію і половину маси лимонної кислоти, далі продовжують уварювання до масової частки сухих речовин 68-70 %. Після закінчення варіння масу підкисляють частиною лимонної кислоти, що залишилася, додають есенцію, барвник, перемішують і відливають у фарфорові форми. Вистоювання в приміщенні лабораторії продовжують 15-20 хв. Після закінчення драглеутворення готовий мармелад вибирають з форм.

Визначення якісних показників

1. Визначення кількості сухих речовин проводять за методикою, наведеною у лабораторній роботі № 4.

2. Визначення кислотності мармеладу проводять за методикою, наведеною у лабораторній роботі № 4.

3. Визначення кількості редукуючих речовин проводять за методикою, наведеною у лабораторній роботі № 4.

4. Міцність драглів оцінюється за показниками умовно-граничної напру­ги зсуву, яка визначається на пєнетрометрі АР-4/1, та розраховується за формулою П.А. Ребіндера. Як індентор для визначення пенетрації рекомендований конус з органічного скла з кутом при вершині 60°.

5. Органолептична оцінка. За органолептичними показниками марме­лад повиен відповідати вимогам ДСТУ 4333:2004.

Смак, запах, колір характерні для кожного найменування мармеладу, без сторонніх присмаку та запаху.

Вигляд у розломі. Для фруктового мармеладу злом чистий, однорідний, допускаються одиничні дрібні нежорсткі вкраплення, для желейного на агарі -прозорий шар і склоподібний злом; для мармеладу на пектині, агароїді та агарі із фурцеллярії допускається напівпрозорий, ледь мутний шар, не склоподібний у зломі.

Консистенція драглеподібна, для желейного на желатині, агароїді, агарі із фурцелярії допускається затяжна.

Форма і зовнішній вигляд. Правильна з явним малюнком, не липкими контурами.

Стан кірочки та зовнішньої поверхні Для фруктового фермового - дрібно-кристалічна, еластична з блиском, допускається ледь матова кірочка, для желейного - поверхня рівномірно обсипана дрібнокристалічним цукром.

Порядок проведення роботи

Відповідно до завдання студенти готують мармелад на різних драглеут-ворювачах та визначають його структурно-механічні властивості (міцність), фі­зико-хімічні показники - масову частку вологи, кількість редукуючих речовин, кислотність, проводять органолептичну оцінку отриманого мармеладу.

Результати визначення показників якості мармеладу на різних драглеуг-ворювачах оформляють у вигляді таблиці 6.3.

Результати дослідів міцності драглів, органолептичних та фізико-хімічних показників мармеладу наводять у вигляді табл. 6.3.

Таблиця 6.3 - Порівняльна характеристика желейного мармеладу на різних драглеутворювачах

Показник	Драглеутворювач
	агар	пектин
Тривалість уварювання маси, хв
Кінцева температура уварювання, °С
Температура розливу мармеладної маси, °С
Тривалість драглеутворення|, хв
Міцність драглів, кПа|
Кислотність, в градусах Неймана
Масова частка сухих речовин, %
Масова частка редукуючих речовин, %
Органолептична оцінка: – форма, зовнішній вигляд; – колір; – смак, запах; – консистенція

Оформлення звіту

За результатами проведеної роботи студент повинен подати звіт, в якому відображена мета роботи, короткі дані про особливості драглеподібних кондитерських мас, технологію приготування мармеладу на різних драглеутво-рювачах, методики визначення міцнісних та фізико-хімічних властивостей ма­рмеладу та його органолептичних показників якості.

Питання для самоперевірки

1. Які відмінні особливості драглеподібних кондитерських мас, їх класи­фікація?

2. Які драглеутворювачі застосовують у виробництві мармеладу?

2. У чому полягає різниця драглеутворюючої здатності пектину і агару?

3. Як розрізняється підготовка різних драглеутворювачів?

4. Якими методами визначають масову частку вологи в мармеладі?

5. Яким методом визначають масову частку редукуючих речовин?

6. Яким методом контролюють міцність мармеладу і в чому суть методу?

Література: [1, С. 218-231; 3, С. 185-216; 4, С. 140-157; 5, С. 165-175].

Л а б о р а т о р н а р о б о т а № 7