Перевірка обґрунтованості бюджетного відшкодування.

В ході документальної перевірки визначаються причини виникнення від’ємного значення ПДВ, якими можуть бути:

1) експорт товарів за межі митного кордону України, коли застосовується нульова ставка ПДВ;

2) придбання основних засобів, які використовуються у господарській діяльності платника податку;

3) придбання товарно-матеріальних цінностей у великих розмірах, які в даному звітному періоді не реалізовані, та обліковуються у залишках на складах;

4) продаж товарів за цінами нижчими за ціну придбання або митну вартість.

Податок на прибуток

Перевірка податку на прибуток проводиться в наступній послідовності:

• визначають, чи є підприємство платником податку на прибуток;

• вивчають нормативну базу з урахуванням змін в періоді, що перевіряється;

• встановлюють чи підприємство є платником податку на прибуток, чи користується пільгами і в яких обся­гах;

• визначають правильність визначення підприємством об'єкту та бази оподаткування;

• перевіряють правильність застосування розмірів ставки;

• перевіряють правомірність застосування пільг при розрахунку та сплаті податків;

• перевіряють правильність розрахунків сум податків, повноту та своєчасність сплати податку до бюджету;

• перевіряють методику складання та своєчасності подання в податкову інспекцію звітності по видах податків;

Основними джерелами інформації для перевірки розрахунків з бюджетом є:

- бухгалтерські записи на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами", 98 “Податок на прибуток”, реєстри синтетичного і аналітичного обліку, баланс та інші види фінансової звітності;

- Декларація про прибуток підприємства;

- бухгалтерські розрахунки та довідки у випадку виправлення допущених помилок;

- виписки банків і додані до них документи про перераху­вання належних сум до бюджету;

- акти минулих перевірок державної податкової адміністрації тощо.

При перевірці визначають, чи здійснює підприємство операції особливого виду, чи користується пільгами при сплаті податку на прибуток, в яких обсягах; перевірка правомірності віднесення доходів до категорії тих, що звільнені від оподаткування.

При цьому слід звернутися до Розділу ІІІ ПКУ, що регламентує порядок оподаткування операцій особливого виду, а саме оподаткування страхової діяльності, операцій із розрахунками в іноземній валюті, операцій з пов'язаними особами, операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами, оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, оподаткування дивідендів, операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями, доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань тощо.

Перевірка правильності визначення підприємством об'єктів та бази оподаткування.

Відповідно до ст. 134 ПК об'єктом обкладення податком на прибуток є:

• прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом змен-шення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду;

• дохід (прибуток) нерезидента із джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно зі ст. 160 розд. III ПК.

Перевірка правильності розрахунку показника доходу.

Порядок визнання доходів установлено у ст. 137 ПК. Так, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, класифікуються за такими групами:

• дохід від операційної діяльності, що включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та дохід банківських установ;

• інші доходи, що включають, як і за чинним законодавством, зокрема, доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, доходи від операцій оренди/лізингу, доходи за операціями в іноземній валюті, доходи від торгівлі цінними паперами та деривативами, суми штрафів, неустойки чи пені, суми безповоротної фінансової допомоги, безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Не включаються до доходу: суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство-отримувач не є платником податку на додану вартість, суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, суми одержаного платником податку емісійного доходу та інші надходження.

Сума нарахованих доходів повинна відповідати вартості відвантаженої продукції, товарів, та послуг. У БО господарські операції з надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок або в касу відображаються записами в регістрах БО по дебету рахунків 30,31 і кредиту рахунків поточних зобов’язань (68) або доходів (70).

Перевірка правильності розрахунку показника витрат.

Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, поділяються на;

• витрати операційної діяльності (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, витрати банківських установ);

• інші витрати.

Інші витрати, у свою чергу, включають, зокрема:

• загальновиробничі витрати (витрати на управління виробництвом, амортизація основних засобів та нематеріальних активів загально-виробничого призначення, витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, витрати на охорону праці тощо);

• адміністративні витрати (проведення річних зборів, представницькі витрати, відрядження та утримання апарату управління підприємством, консультаційні, інформаційні послуги, оплата послуг зв'язку тощо);

• витрати на збут (пакувальні матеріали, оплата праці та комісійні винагороди продавцям, реклама та дослідження ринку (маркетинг), передпродажна підготовка товарів), транспортування, страхування товарів, транспортно-експедиційні послуги, гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування тощо);

• інші операційні витрати (витрати за операціями в іноземній валюті, податки і збори, інформаційне забезпечення, проценти (за користування отриманими кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою) тощо);

• інші витрати звичайної діяльності (добровільно перераховані (передані) активи, безнадійна за-боргованість, утримання та експлуатація фондів природоохоронного призначення, придбання ліцензій та спеціальних дозволів тощо).

Собівартість товарів (робіт, послуг) складається з витрат, прямо пов'язаних із виробництвом таких товарів (робіт, послуг), а саме із:

• прямих матеріальних витрат (сировина, матеріали та напівфабрикати, що утворюють основу виготовленого товару (роботи, послуги);

• прямих витрат на оплату праці (заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (робіт, послуг);

• амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних із виробництвом товарів (робіт, послуг);

• вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних із їх виробництвом (наданням);

• інших прямих витрат (внески на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв).

Витрати, що формують собівартість товарів (робіт, послуг), визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів (робіт, послуг). Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони були здійснені, з урахуванням, окремих особливостей. Так, наприклад, нараховані податки і збори включаються до витрат того звітного періоду, за який проводиться таке нарахування.

У регістрах БО зазначені господарські операції відображаються записами по дебету рахунків обліку витрат діяльності (90,91,92,93,94,95,97,99) і кредиту рахунків обліку грошових коштів (30,31).

ПКУ не містить обмежень щодо врахування витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів при визначенні об'єкта оподаткування, витрат на гарантійний ремонт та заміну бракованого товару, умови якого оприлюднені продавцем товару.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку

Розд. III ПКУ містить перелік витрат, що не враховуються при визначенні об'єкта обкладення податком на прибуток. Це, зокрема, витрати, не пов'язані з господарською діяльністю (прийоми, презентації, свята, розваги), платежі за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, погашення отриманих позик, кредитів, дивіденди, штрафи, неустойки чи пені.

Крім того, у ст. 138, 139, 140 ПК установлено обмеження щодо врахування певних витрат при визначенні об'єкта оподаткування. Зупинимось на деяких із них.

Так, ПКУ передбачається не визнавати в податковому обліку витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, яка сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

Також до витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат та витрат із розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розміру, визначеного КМУ або уповноваженим ним центральним органом виконавчої влади, або іншим органом, визначеним законодавством України.

Особливу увагу слід звернути на те, чи не порушені розміри, в межах яких дозволяється відносити відповідні витрати до декларації.

№	Назва статей витрат	Інформація в бух.обліку	Інформація в податковому обліку
1	Амортизація основних засобів невиробничого призначення	Дт 92, 93, 94 Кт 131	Амортизація не відноситься до витрат
2	Визнані штрафи, пені, неустойки	Дт 948 Кт 311	Не відносяться до витрат
3	Уцінка необоротних активів	Дт 945 Кт 10, 11, 12	Не відносяться до витрат
4	Витрати на поліпшення основних засобів	Дт 152 Кт 20, 66, 65 та ін	Включаються до витрат в сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного періоду

Перевірка правильность розрахунку амортизаційних відрахувань.

Перевірка правильності розподілу основних засобів за групами та відповідність застосування норм амортизації щодо кожної групи.

Згідно зі ст. 145 ПК розширена класифікація основних засобів у податковому обліку передбачає 16 груп основних фондів . Облік балансової вартості основних засобів кожної із груп тепер вестиметься за кожним з об'єктів, що входять до складу окремої групи, включаючи вартість поліпшення основних засобів, отриманих безоплатно або в оперативний лізинг (оренду), та в цілому по групі як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

Сума амортизаційних відрахувань окремо не виділена у визначенні об'єкта оподаткування, оскільки така сума входитиме до складу собівартості та інших витрат.

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, установленого в розд. III ПК, помісячно починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію. З метою нарахування амортизації нематеріальних активів у ПК запроваджено класифікацію таких активів (6 груп) і встановлено терміни нарахування амортизації для кожної із цих груп. Розрахунок амортизаційних відрахувань пропонується здійснювати за такими методами: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого.Нарахування амортизації для оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику для нарахування амортизації з метою складання фінансової звітності. Таким чином, у податковому та бухгалтерському обліку застосовуватимуться однакові методи нарахування амортизації.

При перевірці встановлюються:

1)витрати, які підлягають амортизації (придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення якості землі, не пов'язані з будівництвом);

2) витрати, які не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду (витрати платника податку на придбання і відгодівлю продуктивної худоби; вирощування багаторічних плодоносних насаджень; придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам; утримання основних фондів, що знаходяться на консервації);

3) витрати, які не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування (витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів, автомобільних доріг загального користування; витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів; на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів).

Перевірка порядоку перенесення збитків

У ПКУ збережено чинний на сьогодні порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування на майбутні періоди. При цьому збитки переносяться на майбутні періоди без будь-яких обмежень до повного їх погашення. Як і зараз, орган ДПС не може відмовити у прийнятті податкової декларації через відображення в такій декларації збитку.

У разі якщо збиток, як результат розрахунку об'єкта оподаткування, декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган ДПС має право провести позапланову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування.

Разом з тим новацією ПКУ є те, що збиток, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується в загальній сумі збитків та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Перевірці підлягає встановлення правильності застосування ставок податку.

Перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку розрахунків з бюджетом з податку на прибуток, а також правильності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності різниць, що виникають в наслідок розбіжності правил податкового і бухгалтерського обліку.

Здійснення остаточної перевірки правильності ведення обліку розрахунків з бюджетом з податку на прибуток та відображення інформації у фінансовій звітності.

Необхідно впевнитись у правильності складання бухгалтерських проводок по нарахуванню та сплаті податку на прибуток, ведення аналітичного та синтетичного обліку по рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами", у кредит якого запи­сують суми, що підлягають внесенню в дохід бюджету, а в дебет — внесені платежі.

Слід уточнити правильність ви­ведення оборотів і сальдо на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку треба порівняти із залишками в регістрах аналітичного обліку і Головній книзі за рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами" чи іншими рахунками.

Необхідно перевірити правильність ведення синтетичного обліку по рахунку 64 в журналі-ордері № 8. Якщо виявлено неточності у розрахунках, слід вжити заходів щодо їх усунення і з'ясувати, чи підприємство заплатило штрафи, пеню податковим ад­міністраціям за неправильне визначення розміру платежу або його прострочення. Штрафи і пеню слід стягувати з посадової особи, винної у простроченні або у неправильному обчисленні платежу в бюджет.

Особливу увагу слід звернути на реальність сум дебету і кредиту рахунків 70 "Доходи від реалізації", 79 "Фінансові результати", 90 "Собівартість реалізації", а також на законність витрат, включених у собівартість. Необхідно також засвідчитися в обгрунтованості бухгалтерських записів по дебету і кредиту рахунків доходів та витрат: 71- 75, 91-97, оскільки саме вони в сукупності формують фінансовий результат. На основі показників про фінансові результати від звичайної діяльності розраховується величина податку на прибуток від цієї діяльності. Сума податку на прибуток, обчислена за діючою ставкою податкового законодавства, буде відображена за дебетом рахунка 79 “Фінансові результати” у кореспонденції з субрахунком 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності”. Після вирахування податку на прибуток від звичайної діяльності визначають фінансовий результат від звичайної діяльності – прибуток або збиток, тобто із раніше показаної суми прибутку вираховується сума податку на прибуток.