2.4. Номенклатура Ради митного співробітництва

Номенклатура Ради митного співробітництва (НРМС) була розробле­на на підставі Брюссельської митної номенклатури (БМН), яка застосову­валась у зовнішній торгівлі країн Західної Європи, починаючи з 1951 р.

Брюссельська митна номенклатура була митно-тарифною номенкла­турою, тобто вона являла собою класифікаційну схему для митних тарифів і водночас була міжнародною торговою класифікацією. Спочатку голо­вною групувальною ознакою БМН був характер матеріалів, з яких вигото­влялися товари. Критерії економічної статистики вимагали узагальнення показників за такими категоріями, як сировина, машини та устаткування тощо, а також за товарами, що були б згруповані залежно від ступеня об­робки та за галузевим походженням.

Удосконалення номенклатури та зближення МСТК та БМН зумовили створення нового проекту Брюссельської номенклатури, який отримав на­зву Номенклатура Ради митного співробітництва (НРМС). Основними принципами нової номенклатури були ступінь обробки та походження то­варів. Важливою особливістю НРМС є те, що товарні коди не містять но­мерів розділів.

Номенклатура Ради митного співробітництва в останній редакції має 21 розділ, 99 груп та 1 011 товарних підгруп. Номенклатура використовує цифровий код з чотирма знаками. Перші дві цифри коду відповідають но­меру групи незалежно від того, до якого розділу належить група. У межах кожної групи товари також пронумеровані від 01 до 99.

Література: [23, с. 247-255].

16

ТЕМА З ПРИЗНАЧЕННЯ ТА СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТНЗЕД

План

1. Товарна номенклатура в законодавстві України.

2. Призначення ТНЗЕД в уніфікації та спрощенні митних процедур.

3. Принципи класифікації товарів.

4. Предмети, що заборонені до ввезення, вивезення й транзиту через територію України.

3.1. Товарна номенклатура в законодавстві України

До 1 березня 1995 р. під час митного оформлення товарів застосову­валась "Інструкція про порядок обкладання митом предметів, що ввозяться в Україну", затверджена ДМКУ наказом № 132 від 31 травня 1993 р.

Рада глав урядів Співдружності Незалежних Держав 9 грудня 1994 р. у Москві прийняла "Рішення про Єдину методологію митної статистики зовнішньої торгівлі країн - учасниць Співдружності Незалежних Держав", яким затвердила "Єдину методологію митної статистики зовнішньої торгів­лі країн - учасниць Співдружності Незалежних Держав" і вирішила з ме­тою уніфікації положень митної статистики зовнішньої торгівлі та спро­чу щення обміну відповідної інформації застосовувати цю методологію.

"Єдина методологія митної статистики зовнішньої торгівлі країн - учасниць Співдружності Незалежних Держав" містить 17 розділів. Роз-л> діл XIII присвячений класифікації товарів, де безпосередньо йдеться про \товарну номенклатуру: "Для класифікації та кодування товарів у митній чг) статистиці зовнішньої торгівлі застосовується класифікатор "Товарная но-Щ менклатура внешнезкономической деятельности" (ТНВЗД)".

На розвиток цього Рішення Державний митний комітет України (ДМКУ) видав наказ. Відповідно до наказу ДМКУ № 57 від 16 лютого 1995 р. "Про введення нових класифікаторів" з 1 березня 1995 р. введене для використання при митному оформленні вантажів і в митній статистиці зовнішньої торгівлі друге видання "Товарной номенклатури внешнезко­номической деятельности". Цією Товарною номенклатурою митні органи керувалися під час оформлення товарів зовнішньоекономічної діяльності до 1 липня 2001 р.

У 1998 р. розроблено єдину митно-статистичну номенклатуру зовніш­ньоекономічної діяльності, державний класифікатор ДК 017-98 "Українсь­ка класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" (УКТЗЕД), що підтверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. № 1354 "Про Українську класифікацію товарів зовнішньоекономіч­ної діяльності".

Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 41 від 13 січня 1999 р. 'Про порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоеконо-

мічної діяльності".

17

І лише у Постанові Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" УКТЗЕД вводиться в дію з 1 липня 2001 р. у редакції товарної номенкла­тури Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Ми­тний тариф України" від 5 квітня 2001 р.

У новому Митному кодексі України Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності присвячений XV розділ, який містить гл. 53 "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяль­ності". У свою чергу, глава складається з чотирьох статей: 311-314.

Ст. 311 визначає структуру УКТЗЕД, за якою систематизовані товари і структура десятизначного цифрового кодового позначення товарів. Основою складання УКТЗЕД є Гармонізована система опису та кодування товарів.

Згідно зі ст. 312 Митного кодексу України ведення УКТЗЕД передбачає:

• відстеження змін та доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД, по­яснень та інших рішень з тлумачення цієї основи, що приймаються Всесвіт­ньою митною організацією;

• деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введення додатко­вих одиниць виміру;

» розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення одна­кового тлумачення і застосування УКТЗЕД;

• прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в

УКТЗЕД;

• поширення інформації, що стосується застосування УКТЗЕД;

• ведення та зберігання еталонного примірника УКТЗЕД (у паперо­вому та електронному виглядах);

• організацію роботи з видання і поширення УКТЗЕД та Пояснень до

УКТЗЕД;

• здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД.

Ведення УКТЗЕД відповідно до ст. 312 Митного кодексу України здій­снює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в га­лузі митної справи в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Ст. 313 присвячена класифікації товарів і закріплює за митними орга­нами безперечне право зараховувати товари до класифікаційних угрупо­вань, що зазначені в УКТЗЕД. Крім того, в цій статті обумовлено, що рі­шення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Ст. 314 надає право митним органам вимагати від суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів і техніко-технологічну документацію на товари, що обертаються у зовнішній торгів­лі, для проведення експертизи з метою встановлення достовірності відомос­тей про товари.

При цьому Державна митна служба України встановлює порядок на­дання зразків та документації, терміни і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками і документацією.

18

3.2. Призначення ТНЗЕД в уніфікації та спрощенні митних процедур

Митно-тарифне регулювання - один з найважливіших економічних інструментів регулювання зовнішньої торгівлі. Воно застосовується прак­тично в усіх країнах світу.

Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі комплексно впливає на об­сяги сум нарахованого мита на товари, що є об'єктом експортно-імпортних операцій. Основою митно-тарифного регулювання є мито, яке являє собою непрямий податок на імпортні або експортні товари, який включається в ціну продажу товарів і впливає на їх конкурентоспроможність.

Економічна сутність митного обкладання полягає в тому, що мито прямо й безпосередньо регулює ціну імпортного товару на внутрішньому ринку країни або експортного товару за межами її митного кордону. На світовому ринку ціни всіх товарів пов'язані між собою. Чим якісніший то­вар, тим він дорожчий. Разом з тим мито виступає як важливий регулятор цін не лише на імпортні товари, але й через них також на ціни на внутріш­ньому ринку. Наприклад, установлення більш високого імпортного мита на імпортну тканину, яка виробляється з вовни австралійських тонкорунних овець, викличе зростання цін на вовняні костюми, пошиті з цієї тканини вітчизняними виробниками.

Основою митно-тарифного регулювання виступають ставки мита, які систематизовано в митних тарифах. Види мита можна зобразити схема­тично (рис. 3.1). Усі вони потребують розмежування між видами товарів. Митний тариф завжди складається з двох частин:

• митної номенклатури, тобто всеохоплюючого переліку товарів, який може доповнюватися інструкціями;

• ставки мита, які необхідні для його розрахунку.

Митна тарифна номенклатура має відповідати певним вимогам:

1. оскільки номенклатура служить інструментом оподаткування, то­вари повинні чітко розмежовуватися й однаково тлумачитися. Для кожно­го виробу в митній тарифній номенклатурі потрібно використовувати лише одну товарну позицію і відповідно призначати лише одну ставку мита. Без чітких характеристик товару неможливо розглядати конкретну тарифну класифікацію;

2. номенклатура має бути сформульована максимально просто, щоб учасники зовнішньоекономічної діяльності та співробітники митниць були здатні побачити необхідні розбіжності між товарами без допомоги спеціа­лістів. Складна інспекція товарів потребує значних трудовитрат і затримує митне оформлення товарів;

3. слід, по можливості, уникати характеристик, які не можуть бути пе­ревірені за об'єктивними ознаками виробу, наприклад походження або придатність для певного сектора економіки. Митні органи повинні бути шевнені в тому, що тарифна ставка призначається правильно, в інтересах

рівноцінного оподаткування.

важливе значення ^МИТН0Г° ^ТарифУ * ^{мита полгає} також в тому що

вони стосуються міждержавних економічних відносин. Наприклад вве-дення великого розміру мита на імпорт якого-небудь іноземної

держави виготовляється великий

розмір мита буде зменшуватись. «У таких випадках виникають обставини для ведення торгово-політичних переговорів. Використовуючи механізм торгово-політичних переговорів, країни дістають певні вигоди вигляд, преференційних чи пільгових ставок митно торговельної діяльності

3.3. Принципи класифікації товарів

На світовому ринку обертаються сотні тисяч різноманітних видів то­ варів, вивчення яких можливе лише на основі їх угруповання та системати- заци за ознаками однорідності. Це дозволяє: системати-

1. виявити їх узагальнені якісні характеристики та встановити необ­хідний перелік якісних показників, розробити загальні для тієї чи іншої групи товарів експертні оцінки, виконувати контроль якості-

2. вивчити структуру асортименту товарів, організувати їх раціональ­ний облік за групами, підгрупами тощо; Раціональ-

3. раціонально організувати схоронність товарів (упакування марку­вання, перевезення та зберігання)- маркування, марку-

чати ціну товару, проводити облік^: тощо, а також з урахуваних чати ціну товару, проводити облік тощо, а також з урахуванням узагальне

них групових характеристик проводити кодування товару ^{узагальне}"

пами, підгрупами, товарними позиціями розподілити їх за окремими гру­пами, підгрупами товарними позиціями тощо відповідно до обраної конк­ретної характерної ознаки. При цьому до кожної ланки класифі|каціїповин-входити товари, що мають ^СХ°^{ЖІСТЬ МІЖ СОбою за якостю}-ознакою(кри-

критеріям «тобто створити °^{ДН0РІДНУ} г^рупу- ^ТаКИМИ критеріями« можуть бу­ ти наприклад, функція призначення товару, матеріал з якого виготовле- ний товар, спосіб або ступінь обробки товару тощо 'виготовлену. Розроблена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, дотримується принципів побудови прийнятих для класифікаційної схеми ГС: пооудови,

• товари діляться на групи таким чином, щоб в кожній групі їх поєднувала якась одна ознака. Кожна ланка класифікації має самостій" ть, її можна поділити на дрібніші групи;

• одночасно товари класифікуються лише за однією головною ознакою- ім за більш вузькими загальними ознаками, а по-

Кількість ступенів (глибина) класифікації та їх цифрове кодування

машину обробку інформації .Це дає можливість використовувати машинну обробку інформації. Обрана класифікаційна система забезпечує

21

охоплення всієї номенклатури об'єктів, а також ураховує можливість по­яви нових груп об'єктів, тобто має резерви.

До важливих класифікаційних ознак промислових та продовольчих товарів належать: призначення, сировина, харчова цінність, хімічний склад, вид товару, особливості його конструювання (модель, фасон), спо­сіб виробництва, характер оздоблення, форма тощо.

Під час створення груп використовується принцип послідовності об­робки товарів: від сировини і напівфабрикатів до готового виробу. Це створює сприятливі умови для застосування номенклатури в митних та­рифах, а також указує на значення товару в міжнародній торгівлі. Під час побудови товарних позицій та підпозицій у кожній групі застосовується своя послідовність ознак, але з усієї сукупності можна виділити такі: сту­пінь обробки, призначення, вид матеріалу, з якого виготовлений товар, значення товару у світовій торгівлі, сезонність, форма, розміри тощо.

Розподіл товарів міжнародної торгівлі за якісними ознаками, що прий­няті в ГС, дозволяє визначити їх походження (сільськогосподарського та промислового виробництва) або їх призначення (для споживання, для пода­льшої переробки), ступінь обробки (сировина, напівфабрикат, готовий виріб). Під сировинними товарами розуміється продукція промисловості ко­рисних копалин, сільського та лісового господарств, вартість якої лише не­значною мірою залежить від обробки. Так, консервовані та оброблені хар­чові товари виключаються з сировинних товарів, оскільки їх вартість знач­ною мірою залежить від обробки у харчовій промисловості. Тому всі ово­чеві, плодово-ягідні консерви та продукти рослинного походженнй, які пройшли останню стадію обробки, класифікуються у групах, які призначе-ні для готових виробів. Наприклад, розчинна кава міститься у групі "Гото-ві харчові продукти", а молота кава належить до групи "Продукція рос­линного походження".

До напівфабрикатів належить продукція, що пройшла обробку в ме­жах будь-якого основного цеху підприємства, крім того, що випускає гото­ву продукцію, і призначена для включення до складу інших товарів. Слід мати на увазі, що для підприємства напівфабрикат може вважатися гото­вою продукцією, але вживатися самостійно як виріб він не може. На­приклад, для підприємства, яке виготовляє двигуни для автомобілів, дви­гун - це готова продукція. На ринку двигун виступає як товар, але з точки зору його використання й товарної номенклатури він належить до напів­фабрикатів. У товарній номенклатурі напівфабрикати класифікуються як у тих групах, де класифікується товар, для якого вони призначені, так і в ін­ших групах. Так, коробки передач для автомобілів класифікуються у групі 87 (товарна позиція 8708), де класифікуються й автомобілі, а двигуни до автомобілів класифікуються у групі 84 (товарна позиція 8407, якщо двигун бензиновий, або 8408, якщо двигун дизельний чи напівдизельний).

22

Під готовими товарами розуміються всі промислові вироби, призна­чені для споживання або використання в промисловості, сільському та лі­совому господарствах, на транспорті, в домашньому господарстві. Іншими

словами, готовий товар - це продукція, яка пройшла всі стадії технологіч­ного процесу, дістала документальне підтвердження про свою готовність (технічний паспорт, інструкція з експлуатації чи інший документ, який має штамп відділу технічного контролю підприємства) і призначена для вико­ристання без будь-якої подальшої обробки.

Таким чином, систематизація товарів являє собою логічний процес ді­лення всієї множини об'єктів, що класифікується, за певними ознаками на

окремі угруповання.

У товарній номенклатурі суворо дотримується принцип безперечного зарахування товарів до класифікаційних угруповань. Для того, щоб кожен товар був зарахований лише до одного певного класифікаційного угрупо­вання, використовуються Основні правила інтерпретації Товарної номенк­латури, примітки до розділів, груп, окремих товарних позицій чи підпози­цій та додаткові примітки, які мають юридичну силу, а також Пояснення до товарної номенклатури.