- •Лекція №12
- •Тема 14. Пред’явлення позову. Відкриття провадження у справі
- •1. Право на позов і порядок його реалізації в судах України.
- •2. Зміст позовної заяви. Особливості змісту заяви по певних категоріях справ.
- •3. Зміни в позовному спорі.
- •4. Об’єднання та роз’єднання позовів: підстави, проблеми.
- •5. Процесуальні засоби захисту інтересів відповідача в суді.
- •6. Забезпечення позову: підстави, значення, види.
- •7. Право на позов та право на пред’явлення позову.
- •На самостійне вивчення
- •Лекція №13
- •Тема 15. Провадження у справі до судового розгляду
- •1. Значення стадії провадження у справі до судового розгляду, як самостійної стадії цивільного процесу.
- •2. Попереднє судове засідання.
- •3. Діяльність суду в стадії підготовки справи до судового розгляду.
- •4. Діяльність осіб, що беруть участь у цивільному процесі, в стадії підготовки справи до судового розгляду.
2. Зміст позовної заяви. Особливості змісту заяви по певних категоріях справ.
Відповідно до ч. 2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити:
найменування суду, до якого подається заява;
ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі;
зміст позовних вимог;
ціну позову щодо вимог майнового характеру;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Особливості змісту позовної заяви за категоріями справ:
у разі пред’явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення;
якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження;
позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити відомості про забезпечення доказів або позову.
3. Зміни в позовному спорі.
Види змін у позовному спорі:
зміни підстав позову. Необхідність у зміні підстав позову настає, якщо у процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між фактами, що обґрунтовують позов, і обставинами, за якими така вимога може бути задоволена. Зміна підстави позову означає, що замість юридичних фактів, які обґрунтовували позовну вимогу, покладені нові;
зміни предмету позову. Зміна предмета позову настає, коли у процесі розгляду справи замість первісних спірних матеріально-правових вимог заявлені нові. При уточненні, доповненні чи конкретизації формулювання вимоги предмет позову залишається незмінним, а змінюється, як правило, зміст позову - збільшується або зменшується спірна сума або пред’являється альтернативна вимога. Зміна предмета позову можлива у межах спірних правовідносин, якщо така зміна слугує захисту інтересів і відповідає дійсним взаємовідносинам сторін у справі;
збільшення чи зменшення розміру позовних вимог. Для захисту своїх прав позивач може спрямовувати дії на збільшення чи зменшення розміру позовних вимог;
відмова від позову. Це один із засобів відмови від належних особі суб’єктивних цивільних і цивільно-процесуальних прав, що означає відмову від заявленої у суді матеріально-правової вимоги до відповідача і від судового захисту своїх прав;
визнання позову відповідачем (повністю чи частково). Безспірна згода відповідача, висловлена ним у судовому засіданні, про задоволення пред’явлених до нього вимог і спрямована на закінчення спору шляхом ухвалення позитивного для позивача судового рішення;
укладення мирової угоди. Мирова угода – це укладена у цивільному процесі угода між сторонами у справі про умови припинення спору про право цивільне на підставі взаємних уступок – відмови позивача від частини своїх вимог або зміни їх, визнання відповідачем зміненого позову чи зменшеного розміру позовних вимог.
Зазначені права сторін випливають з принципу диспозитивності, за яким кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми правами на свій розсуд (ч. 2 ст. 11 ЦПК України).
