12.2. Робочий час і час відпочинку працівників сільського господарства

Нормуванням робочого часу визначаються межі періодів, коли працівники повинні бути на підприємстві і виконувати свої обов’язки.

Тривалість і розпорядок робочого дня на підприємстві, порядок надання вихідних днів, щорічних оплачуваних відпусток, а також мінімум трудової участі його працездатних членів, порядок проходження випробувального строку регламентується правилами внутрішнього розпорядку підприємства, які здебільшого розробляються на підставі Примірних правил внутрішнього розпорядку.

У напружені періоди сільськогосподарських робіт у разі виробничої необхідності правління кооперативу, товариства, дирекція підприємства може змінювати час початку і закінчення роботи проти вказаного в розпорядку дня, керівники підприємств можуть призначити працівників на роботу в нічний час. Для працівників підприємств, кооперативів, товариств зайнятих у тваринництві та інших роботах, пов’язаних з безперервним циклом виробництва, а також для механізаторів у напружені періоди сільськогосподарських робіт вводиться двозмінна або тризмінна робота.

У виробничих підрозділах зі змінною організацією праці розробляється і затверджується правлінням кооперативу, товариства, дирекцією підприємства графік роботи з урахуванням прийнятої технології виробництва. Перехід працівника з однієї зміни в другу відбувається, як правило, через кожний тиждень. Основою для тимчасового звільнення від роботи є листок непрацездатності, довідка по догляду за хворим, а також дозвіл правління дирекції, або керівника виробничого підрозділу у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків, передбачених законодавством, та за іншими поважними причинами.

Тривалість робочого часу працівників державних сільськогосподарських підприємств регулюється Трудовим кодексом України. Його норми визначають скорочену тривалість робочого часу, тривалість щоденної роботи, роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів, роботу в нічний час, початок і закінчення роботи, поділ робочого дня на частини. Ці норми мають конституційний характер. Так, ст. 45 Конституції України проголошує : «Кожен, хто працює, має право на відпочинок». Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи в нічний час. У сільському господарстві виконання цих конституційних вимог має свої особливості. Директору, голові правління акціонерного товариства, їх заступникам, головним (старшим) фахівцям, а також працівникам підприємства, товариства, які працюють в тваринництві та інших галузях господарства з безперервним процесом виробництва, вихідні дні надаються за графіком, затвердженим дирекцією правлінням. Членам кооперативу, працівникам підприємства, що працюють у суспільному виробництві, надається оплачувана відпустка.

Трудове законодавство України визначає час відпочинку працівників, зайнятих на роботах у державних сільськогосподарських підприємствах, зокрема перерву робочого дня для відпочинку і харчування, вихідні, святкові і неробочі дні, а також щорічні відпустки.