- •Сутність соціальної політики План:
- •Список літератури:
- •Методичні вказівки:
- •Правові засади та інструменти соціальної політики План:
- •Список літератури:
- •Соціальний захист План:
- •Список літератури:
- •Види і форми соціального страхування План:
- •Список літератури:
- •Соціальна допомога: зміст, види та механізми надання План:
- •Список літератури:
- •Методичні вказівки:
- •Контрольна робота 6 суб’єкти соціальної політики План:
- •Список літератури:
- •Методичні вказівки:
- •Сутність та зміст концепції людського розвитку План:
- •Список літератури:
- •Стан та тенденції людського розвитку в україні План:
- •Список літератури:
- •Порівняльний аналіз соціальної політик країн стабільного добробуту План:
- •Список літератури:
- •Тенденції розвитку світової соціальної політики План:
- •Список літератури:
- •Міжнародний валютний фонд і його політика неухильного лібералізму План:
- •Список літератури:
- •Світовий банк і його боротьба з бідністю План:
- •Список літератури:
- •Організація економічного співробітництва та розвитку і її «нові орієнтири» План:
- •Список літератури:
- •Міжнародна організація праці – визначення та дотримання норм пращ і соціальних стандартів План:
- •Список літератури:
- •Світова організація торгівлі – співіснування соціальних норм та вільної торгівлі План:
- •Список літератури:
- •Рада європи і її соціальна хартія План:
- •Список літератури:
- •Вплив міжнародних організацій на формування соціальної політики в україні План:
- •Список літератури:
- •Значення міжнародних організацій у формуванні посткомуністичної соціальної політики План:
- •Список літератури:
- •Соціальна політика
Рада європи і її соціальна хартія План:
Рада Європи: історія створення, ідеологічні засади, основні документи, що забезпечують організацію поточної роботи.
Рада Європи як політико-правовий інститут захисту і забезпечення прав людини: Європейська соціальна хартія.
Україна і Рада Європи.
Список літератури:
Гом’єн Д. Короткий путівник європейською конвенцією з прав людини / Донна Гом’єн. – 3-є вид. – К.: Фенікс, 2006. – 192 с.
Гом’єн Д. Европейская Конвенция о правах человека и Европейская социальная хартія: Право и практика / Донна Гом’єн, Дэвид Харрис, Лео Зваак; Пер. с англ. – М.: Изд-во Моск. Независимого ун-та межд. права, 1998. – 600 с.
Европейская социальная хартія: Справочн. / Пер. с фр. – М.: Международные отношения, 2000. – 264 с.
Заблоцька Л. Г. Політико-правові аспекти діяльності Ради Європи: Навч. посіб. / Л. Г. Заблоцька, А. Л. Федорова, Т. І. Шинкаренко. – К.: Фенікс, 2007. – 224 с.
Киричук О. С. Рада Європи: Навч. посіб. / О. С. Киричук, Я. Й. Малик, Я. М. Кашуба. – Львів: ПАІС, 2006. – 168 с.
Киричук О. С. Політика європейської та євроатлантичної інтеграції: Навч. посіб. / О. С. Киричук. – Львів: Сполом, 2009. – 402 с.
Короткий оксфордський політичний словник / Пер.з англ.; За ред. І. Макліна, А. Макмілана. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2006. – 789 с.
Міжнародні організації: Навч. посіб. / За ред. О. С. Кучика. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Знання України, 2007. – 749 с.
Морган С. Європейська соціальна хартія як інструмент забезпечення соціальних прав людини / С. Морган // Соціальна політика і соціальна робота. – 1998. – №3.– С. 3-8.
Піляєв І. С. Рада Європи в сучасному євроінтеграційному процесі: Моногр. / І. С. Піляєв. – К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2003. – 436 с.
Политика: Толковый словарь: Русско-английский. – М.: «ИНФРА-М», Изд-во «Весь Мир», 2001. – 768 с.
Рада Європи: 800 мільйонів європейців / Conseil de l’Europe. – К.: Фенікс, 2006. – 128 с.
Рада Європи: Діяльність та здобутки (Ukrainian version) / “Public Relation Service of the Council of Europe” / Пер. з англ.: Центр інформації Ради Європи в Україні. – К.: Право, 1999. – 87 с.
Семюел Л. Основні соціальні права. Практика застосування Європейської соціальної хартії / Леня Семюел; пер. з англ. Д. Шкрьоба. – К.: Фенікс, 2003. – 296 с.
Веб-сторінка Ради Європи: http://www.coe.fr/
Методичні вказівки:
У першому питанні необхідно розглянути мотиви та історію створення Ради Європи, умови членства в цій організації. Аналіз ідеологічних засад, викладених у Статуті, дозволить охарактеризувати перелік демократичних цінностей, згідно яких функціонують такі структурні елементи Ради Європи як Комітет міністрів, Парламентська асамблея. Секретаріат, Конференція міжнародних неурядових організацій тощо, а також форми і методи їх діяльності [2, с. 28-30, 50-51, 93-95, 489-493; 4, с. 9-26, 34-36, 44-48, 75-190; 5, с. 3-13; 8, с. 282-295; 10, с. 100-116, 158-180; 11, с. 88; 12, с. 9-30; 13, с. 5-20].
Розгляд другого питання важливо почати з обґрунтування мотивів створення у 1950 р. спеціальної системи захисту прав людини, забезпеченої низкою правових інструментів – Європейською конвенцією про захист прав людини і основних свобод (ЄКПЛ), Європейським судом з прав людини, Європейською соціальною хартією, які уперше на континенті забезпечили функціонування ефективного механізму захисту прав людини [1, с. 175-176, 185-186; 3, с. 15-18; 4, с. 80-93, 122-134; 5, с. 13-17; 6, с. 26-44; 8, с. 296-297; 12, с. 33-44; 14].
У третьому питанні слід окремо виділити, що Україна першою з європейських і закавказьких країн СНД вступила до Ради Європи. Також необхідно уточнити історичні етапи розвитку зазначеного політичного процесу: набуття статусу «спеціально запрошеного гостя» Парламентської асамблеї (1992), відкриття у Києві Центру інформації та документації РЄ (1995), ратифікацію Україною Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (1997), що дозволило нашим громадянам звертатися за юридичною допомогою до Європейського суду [4, с. 191-220; 6, с. 44-55; 8, с. 298-300].
Контрольна робота 18
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ ЯК
СУБ’ЄКТ МІЖНАРОДНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
План:
Історія створення, мета та основні принципи діяльності ООН.
Структурні особливості ООН.
Агенції ООН та їх діяльність (ЮНІСЕФ, ЮНДП, ЮНРІСД).
Список літератури:
Барышев А. Мировая политика и Организация Объединенных Наций. 1945-2009 / А. Барышев. – М.: Изд-во: Общество дружбы и развития сотрудничества с зарубежными странами, 2009. – 1342 с.
Дікон Б. Глобальна соціальна політика / Б. Дікон, М. Холмс, П. Стабс. – К.: Основи, 1999. – 346 с.
Дмитрієв А.І. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. / А.І. Дмитрієв, В.І. Муравйов. – К.: Юрінком Інтер, 2000.
Короткий оксфордський політичний словник / Пер. з англ.; За ред. І. Макліна, А. Макмілана. – К.: Основи, 2006. – 789 с.
Міжнародні організації: Навч. посіб. / За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. – К.: ЦУЛ, 2003. – 288 с.
ООН: Офіційний сайт. – Режим доступу: http://www.un.org/ru/
ООН у системі міжнародних відносин: історичний досвід і перспективи: Ювіл. наук. зб. – К.: Либідь, 1995. – 128 с.
Циганкова Т.М. Міжнародні організації: Навч. посіб. / Т.М. Циганкова, Т.Ф. Гордєєва. – К: КНЕУ, 2000. – 340 с.
Основные сведения об ООН: Справочн. – М.: Международные отношения, 1991. – 256 с.
Методичні вказівки:
Написання першого питання варто розпочати з дослідження історичних аспектів створення ООН. Також варто зосередити увагу на аналізі цілей та принципів діяльності організації. Потрібно відзначити, що ООН залишається головним центром координації зусиль з підтримки миру, зміцнення безпеки та розвитку міжнародного співробітництва. На завершення питання потрібно зупинитися на особливостях членства країн в ООН [1; 3, с. 87-92; 5; 6; 7; 9, с. 11-16].
У другому питанні необхідно розкрити структурні особливості ООН. При цьому потрібно виділити та охарактеризувати: 1) програми і робочі органи ООН (ПРООН, ЮНЕП, ЮНІСЕФ та ін.); 2) автономні та спеціалізовані міжурядові установи, пов’язані з ООН (МОП, ЮНІДО, ЮНЕСКО, МАГАТЕ та ін.) [1; 5; 8; 9, с. 16-27, 106-108].
Під час написання третього питання потрібно охарактеризувати діяльність агенцій ООН (ЮНІСЕФ, ЮНДП (Програма ООН з суспільного розвитку), ЮНРІСД (Дослідницький інститут ООН з питань суспільного розвитку)), які безпосередньо задіяні у вирішенні питань соціальної політики. Також варто розглянути програми ООН, що мають соціальний характер. У зв’язку з вищесказаним потрібно підкреслити, що під своєю егідою ООН створила цілу низку робочих органів, програм та спеціалізованих установ, які активно діють та впливають на міжнародну політику загалом, і соціальну політику, зокрема [1; 6; 8; 9, 109-113, 121-150].
Контрольна робота 19
