3.5. Фінансове планування

3.5.1. Зміст, значення, завдання фінансового планування та фінансових планів

Фінансове планування - це підсистема фінансового механізму, складова частина планування економічного та соціального розвитку.

Ф Фінансове планування - це діяльність із складання планів щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань,

Фінансова політика та механізм її реалізації 85

II галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць І та країни в цілому.

+ Метою фінансового планування є забезпечення оптимального розподілу та використання валового внутрішнього продукту та на цій підставі досягнення підвищення ефективності суспільного виробництва.

Фінансове планування здійснюється у всіх країнах, у більшості з них воно поставлене на високий технічний і науковий рівень та має коротко, -середньо- та довгостроковий характер.

+ Фінансове планування можна визначити і як діяльність з формування та використання цільових централізованих та децентралізованих фондів фінансових ресурсів, спрямованих на розширене відтворення та задоволення різноманітних потреб суспільства.

с^ Централізована частина фінансових ресурсів під час планування перерозподіляється у внутрігалузевому, міжгалузевому та територіальному розрізі для:

^ забезпечення пропорційного розвитку суспільного виробництва; ^ вирішення проблеми ліквідації монополізму у виробництві

окремих товарів; % посилення соціальної спрямованості розвитку економіки; % підтримки обороноздатності країни.

кэ" Децентралізована частина фінансових ресурсів у процесі фінансового планування формується та використовується з урахуванням принципів цілковитого госпрозрахунку.

Фінансове планування впливає на хід економічного та соціального планування в державі. Цей вплив є більш ефективним, якщо досягається більш повна відповідність виробничих та фінансових показників, а також максимальна збалансованість матеріальних, трудових та фінансових ресурсів в галузевому, міжгалузевому та регіональному розрізі.

Фінансове планування активно впливає на весь процес відтворення, тому що без обліку потоків формування та перерозподілу фінансових ресурсів є неможливим науково обґрунтувати темпи та пропорції розширеного відтворення. Окрім того, фінансове планування сприяє створенню умов для здійснення контролю за виробництвом та розподілом.

Конкретні завдання фінансового планування визначаються фінансовою політикою. Це стосується:

86

Тема З

• обсягу грошових коштів та їх джерел, необхідних для виконання планових завдань;

• виявлення резервів зростання доходів, економії на витратах;

• встановлення оптимальних пропорцій щодо розподілу коштів між: централізованими та децентралізованими фондами тощо.

3.5.2. Система фінансових планів та їх взаємозв'язок

Об'єктом фінансового планування є фінансова діяльність суб'єктів господарювання та держави, а підсумковим результатом - складання фінансових планів, починаючи від кошторису окремого закладу і закінчуючи зведеним балансом держави.

В кожному плані визначаються доходи і витрати на певний період, зв'язки з ланками фінансової та кредитної систем (внески відрахувань на соцстрах, платежі до бюджету, плата за кредит тощо).

Фінансові плани складають всі ланки фінансової системи, причому форма фінансового плану, склад його показників .відображують специфіку відповідної ланки фінансової системи.

Так, підприємства та організації, що функціонують:

■=> на комерційних засадах, складають баланси доходів та видатків закладів,

■=> на некомерційних засадах - кошториси;

<=> колгоспи, кооперативні підприємства, громадські об'єднання та страхові компанії- фінансові плани;

О органи державної влади всіх рівнів - бюджети.

В залежності від сфери функціонування та характеру фінансових відносин фінплани поділяються на централізовані та децентралізовані. До першої групи належать Державний бюджет України, бюджет Автономної республіки Крим, фінплан державного майнового та особистого страхування, зведений фінансовий баланс; до другої - фінплани підприємств, організацій та закладів.

Всі фінансові плани є відносно самостійними і в той же час тісно пов'язаними між собою. Вони узагальнюють різні сторони створення, розподілу та використання частки вартості ВВП.

Вони покликані сприяти:

Ч> з'ясуванню та раціональному використанню ресурсів, необхідних для забезпечення своєчасного виконання плану соціального та економічного розвитку;

\ встановленню відповідності між рухом матеріальних та

грошових ресурсів, правильних пропорцій між фондами

Фінансова політика та механізм її реалізації 87

відшкодування, споживання та нагромадження, які утворюються в процесі розподілу ВВП та національного доходу.

Фінансові плани мають забезпечити також оптимальне співвідношення між централізованими та децентралізованими фондами грошових коштів.

За допомогою фінпланів встановлюється раціональне співвідношення між джерелами фінансування капіталовкладень, приросту сукупної суспільної вартості та інших видатків підприємств, визначаються оптимальні пропорції між власними, позичковими та іншими ресурсами.

Ф Бюджетне планування є найважливішою частиною фінансового планування.

Воно являє собою процес визначення обсягу тієї частини фінансових ресурсів, яка за плановий період може бути мобілізованою в державний бюджет та використаною на загальнодержавні цілі.

Одночасно визначаються параметри розподілу та перерозподілу між ланками бюджетної системи, що пов'язано з особливостями бюджетної політики держави.

Склад видатків кожного виду бюджету залежить від розподілу державних функцій між окремими рівнями державної влади; склад і обсяг доходів - від особливостей податкової політики та податкової системи держави, а також від особливостей системи державного регулювання.

Ф Фінплан страхувальника щодо майнового та особистого страхування врегульовує надходження страхових внесків та їх використання за всіма видами страхування.

Органи страхування знаходяться на госпрозрахунку.

В доходній частині фінплану відображаються всі надходження страхових платежів. У витратній частині - виплати страхових відшкодувань та страхових сум, відрахування на профілактичні заходи, в резерв внесків щодо страхування життя; в страховий пенсійний фонд, видатки на ведення страхової справи тощо.

# Організації та заклади, що здійснюють некомерційну діяльність розробляють фінансові плани у вигляді кошторису видатків (якщо знаходяться лише на бюджетному фінансуванні) або кошториси видатків та доходів (якщо мають додаткові джерела фінансових ресурсів).

Головна відмінність кошторису від фінпланів госпрозрахункових підприємств полягає в більш детальному обґрунтуванні видатків, в той час як доходи відображаються лише у розрізі різноманітних джерел.

88

Тема З

Для складення кошторису в якості вихідних даних використовуються контрольні цифри та економічні нормативи.

е& Контрольні цифри складаються з показників, що відображають специфіку діяльності відповідного закладу.

Наприклад, в навчальних закладах використовується показник чисельності осіб, що навчаються, у середньорічному численні; кількість ставок викладачів. У медичних закладах стаціонарного типу - показники кількості лікарняних ліжок, днів їх функціонування, ставок медичного персоналу тощо.

Контрольні цифри не мають директивного характеру та відображають кінцеві результати діяльності закладів щодо надання різних видів послуг.

ss- Економічні нормативи, які використовуються для фінансового планування, є обов'язковими для виконання й містять нормативи:

• бюджетного фінансування діючого закладу;

• утворення фонду оплати праці;

• утворення фонду виробничого та соціального розвитку;

• утворення фонду валютних відрахувань за рахунок валютної виручки.

Окрім контрольних цифр та економічних нормативів, заклади можуть отримувати державне замовлення на введення в дію нових виробничих потужностей та об'єктів за рахунок державних централізованих капіталовкладень.

Базуючись на контрольних цифрах та економічних нормативах, державному замовленні, заклади складають кошторис видатків та доходів, який має бути розглянутим трудовим колективом та затвердженим керівництвом закладу і головою профспілки.

Складений кошторис вміщує три великих розділи:

Ф Баланс доходів та видатків;

ф Виробничі показники.

® Розрахунки та обґрунтовування видатків та доходів.

В 1-му розділі щодо видатків вказують:

• матеріальні та прирівняні до них витрати;

• фонд заробітної плати;

• фонд виробничого та соціального розвитку;

• фонд матеріального стимулювання;

• інші фонди та резерви.

В 1-му розділі щодо доходів вказують:

- фінансування з бюджету;

Фінансова політика та механізм її реалізації 89

-додаткові платні послуги населенню;

• надання послуг за договорами між організаціями;

• інші надходження;

• виручка від передачі в оренду приміщень та обладнання.

Баланс видатків та доходів за кошторисом надається в річному численні з щоквартальною розбивкою.

У всіх розділах кошторису наводяться планові та звітні дані поточного року, що дозволяє порівняти їх з показниками планового року.

♦ Фінансовий план виробничого підприємства будується у формі балансу доходів та видатків.

До доходів та надходжень коштів належать прибуток та амортизаційні відрахування; кошти від продажу цінних паперів, пайові внески громадян; виручка від реалізації майна, що вибуває, приріст стійких пасивів, мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві; довгострокові позики банків тощо.

До видатків та відрахувань коштів належать - фінансування розвитку науки та техніки, соціального розвитку, сплата відсотків за кредит та погашення довгострокового кредиту.

Взаємини з бюджетом відображають платежі до бюджету з ПДВ, акцизного збору, податку на прибуток та інші платежі, а також отримані з бюджету суми (якщо такі мали місце).

Всі перераховані вище фінансові плани узагальнюються у зведеному фінансовому балансі. Це розрахунковий документ, в якому знаходять відображення рух всіх централізованих та децентралізованих фінансових ресурсів як за джерелами формування, так і за напрямками витрачання.

Щодо доходної частини фінансового балансу - в ній знаходить відображення:

■=> прибуток підприємств,

■=> доходи від лісового господарства,

О відрахування підприємств на соціальні потреби,

=> ПДВ,

О акцизний збір,

■=> амортизаційні відрахування;

■=> суми страхових внесків за майновим та особистим страхуванням;

О доходи від реалізації держпозик та лотерейних білетів;

"=> доходи від зовнішньої торгівлі тощо.

У видатковій частині відображають витрати на: ■=> капіталовкладення;

приріст оборотних коштів;

соціальні потреби;

оборону;

управління;

утворення резервів;

виплати страхового відшкодування;

витрати за держпозикою тощо. У зведеному фінансовому балансі визначаються напрями використання фінансових ресурсів на утворення фондів відтворення, споживання, нагромадження.

♦ Фінансовий баланс - це фактично зведена фінансова

програма економічного і соціального розвитку держави. Він дає

можливість встановити взаємозв'язок матеріальної та

вартісної структур ВВП в процесі відтворення на плановий

період, визначити напрями забезпечення планових завдань

фінансовими ресурсами.

Ґрунтуючись на зведеному фінансовому балансі, визначають

фінансові показники ефективності суспільного виробництва,

розробляють стратегічні напрями фінансової політики.