1. Канали прямого фінансування.

2. Канали непрямого фінансування.

Канали прямого фінансування - це канали, якими грошові кошти рухаються безпосередньо від власників до позичальників (рис. 4.2.):

Позичальники (фірми)

Власники заощаджень (населення)

Пряме фінансування

Фінансові посередники

Непряме фінансування

Рис. Схема руху грошових потоків на фінансовому ринку (пряме і непряме фінансування)

Пряме фінансування може здійснюватися двома способами:

1) коли кошти передаються позичальнику (фірмі) для здійснення інвестицій в обмін на право участі у власності на цю фірму (капітальне фінансування).

2) коли кошти передаються фірмі для здійснення інвестицій в обмін на зобов'язання повернути ці кошти в майбутньому з процентом (фінансування шляхом отримання позик).

Канали непрямого фінансування - це канали, якими грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників через фінансових посередників (рис. 4.2.).

До фінансових посередників належать різноманітні кредитно-фінансові установи (банки, інвестиційні, страхові компанії, пенсійні фонди та інші).

Значну роль в кругообігу продуктів і доходів відіграє державний сектор. На додатку 3 показані зв'язки уряду з економічною системою.

Перший — зв'язок через так звані чисті податки, які рухаються від сімейних господарств до уряду.

Другий — державні закупки, в результаті яких кошти переміщуються від уряду на ринки продуктів. Якщо державні закупки перевищують по величині чисті податки (тобто виникає бюджетний дефіцит), то уряд змушений брати позики на фінансових ринках. Така ситуація представлена на рисунку. Якщо чисті податки по величині перевищують державні закупки, то обсяг платежів уряду протягом минулих років буде перевищувати обсяг нових позик: в результаті утворюється чистий потік коштів від уряду до фінансових ринків (цей випадок не показаний на рисунку).

Слід звернути увагу, що тут не показаний прямий потік податків, що сплачуються підприємствами (надходження до бюджету), хоча на практиці фірми сплачують податок на прибуток, а також цілий ряд інших податків.

Ще один вид зв'язку держави в особі уряду з економічною системою — державні позики, що здійснюються на фінансових ринках. Державні видатки не завжди врівноважуються податковими надходженнями. Створений в результаті бюджетний дефіцит покривається за рахунок позик, що здійснюються на фінансових ринках. Ці позики здійснюються шляхом продажу прав, облігацій та інших цінних паперів як фінансовим посередникам, так і безпосередньо сімейним господарствам.

Залежно від економічного призначення ресурсів та ліквідності фінансових активів, що обертаються на грошовому ринку, можна виділити два основних його сегменти: РИНОК ГРОШЕЙ і РИНОК КАПІТАЛІВ.

1. На ринку грошей продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик та фінансових активів (боргові зобов'язання до 1-го року).

2. На ринку капіталів продаються грошові кошти у вигляді середньо- і довгострокових кредитів та фінансових активів (боргові зобов'язання строком більше 1-го року) та акції (рис. 4.5.).

Фінансовий ринок

Ринок грошей

Ринок капіталів

Ринок короткострокових позик

Ринок короткострокових фінансових активів

Ринок цінних паперів

Ринок середньо і довгострокових позик