Тема 7. Контроль і ревізія використання трудових ресурсів і фонду оплати праці

• Основні питання теми:

7.1. Завдання, джерела інформації та напрямки контролю оплати праці.

7.2. Перевірка обліку особового складу

7.3. Ревізія правильності нарахування заробітної плати.

7.4. Перевірка утримань із заробітної плати.

• Література: основна 4 [ с. 60 - 70], 5[ с. 109 - 149], додаткова 8 [с. 123 - 138] , додаткова 10 [с. 67 - 77].

• 7.1. Завдання, джерела інформації та напрямки контролю оплати праці.

Основна мета контролю полягає у дотриманні підприємством законодавства з розрахунків з оплати праці.

Завданнями контролю є:

- Перевірка дотримання штатного розкладу підприємства.

- Контроль первинних, аналітичних документів і аналітичного обліку з розрахунків з оплати праці.

- Перевірка відповідності аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з оплати праці.

- Перевірка законності утримань із заробітної плати.

- Контроль формування валових витрат нарахувань на заробітну плату.

- Перевірка повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами з утримань та нарахувань на заробітну плату.

- Перевірка повноти формування даних у податковій, бухгалтерській та статистичній звітності.

Заробітна плата контролюється органами, які наділені правом по контролю, а саме ДКРС, ДПІ, робочим Фондом соцстраху, центром зайнятості, Пенсійним фондом України та безпосередньо працівниками підприємства. Орган контролю в першу чергу здійснює перевірку правильності нарахування заробітної плати, оскільки це є об’єкт для утримань та нарахувань на неї.

Контролюючі органи здійснюють планову або позапланову перевірки, за результатами якої складається акт і приймаються заходи впливу. Перевірка розрахунків з оплати праці проводиться у відповідності до нормативно-законодавчих актів, які регулюють нарахування, утримання і виплату заробітної плати працівникам підприємств, установ і організацій.

Основними джерелами ревізії розрахунків з оплати праці можуть бути:

• накази по підприємству про прийняття на роботу (про звільнення);

• листки по обліку кадрів;

• особисті картки працівників;

• табелі обліку робочого часу;

• наряди на відрядні роботи;

• рапорти про вироблення;

• складська документація про оприбуткування продукції;

• акти приймання виконаних робіт;

• розрахункові й платіжні відомості;

• касові документи;

• відомості нарахувань й утримань по окремих групах працівників;

• відомості (книги) обліку депонованої заробітної плати;

• журнал-ордер №5;

• головна книга й баланс;

• готова продукція на складі.

При перевірці розрахунків по оплаті праці потрібно:

• встановити відповідність показників аналітичного обліку по оплаті праці даним синтетичного обліку по рахунку 661 у Головній книзі і бухгалтерському балансі на ту саму дату;

• звірити сальдо по рахунку 661 на перше число місяця в Головній книзі і балансі підприємства з підсумковими сумами (сумами до видачі) розрахунково-платіжних відомостей;

• вивчити відповідність первинних документів, порядок і послідовність їхнього заповнення;

• перевірити табелі обліку робочого часу і графіків роботи;

• перевірити правильність застосування тарифних ставок чи умов контракту, а при відрядній – виконання кількісних і якісних показників роботи, правильність застосування норм і розцінок;

• з'ясувати, чи здійснюється внутрішньогосподарський контроль за відповідністю фактично виконаного обсягу робіт зазначеному у відповідних первинних документах;

• перевірити правильність нарахування виплат по невідпрацьованому на виробництві (неявочному) часу, одним з основних видів яких є оплата відпусток;

• перевірити правильність зроблених утримань із заробітної плати;

• перевірити витрати коштів Фонду соціального страхування України і Пенсійного фонду України і, насамперед, на виплату посібників по тимчасовій непрацездатності, на немовля, на дітей, по вагітності, родам і ін.;

• перевірити розрахунки з депонентами, установити причини і реальність виникнення заборгованості, законність її списання.

При виконанні перевірки розрахунків з оплати праці найчас­тіше використовуються такі прийоми контролю:

• взаємна перевірка;

• нормативна перевірка;

• техніко-економічні розрахунки;

• логічна перевірка;

• арифметична перевірка;

• перевірка кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку.

Перевірка стану розрахунків по оплаті праці починається з співставлення показників поточної і річної зхвітності про виконання плану по праці з щомісячним бухгалтерським зведенням даних по розрахунках з робітниками і службовцями і зведення зарплати по її складу і категоріях працівників.

Загальні дані цих реєстрів повинні відповідати записам в головній книзі, Ж 5, 5А, або машинограмі оборотів по рахунку 66. Сальдо по рахунку 66 і 65 із Головної книги на кінець кожного місяця звіряється з даними бухгалтерського балансу по статтям “заборгованість по оплаті праці” і “відрахування на соціальне страхування”. Потім ревізор виясняє чи відповідає сальдо рах. 66 на кінець кожного місяця – сумі зарплати, що належить до видачі по підсумках розрахунково-платіжних відомостей.

У випадках виявлення невідповідностей між даними аналітичного і синтетичного обліку слід встановити їх причини.