Вимоги до знань і вмінь з методики навчання біології За кваліфікаційною характеристикою вчителя біології

студенти, опанувавши курсом методики навчання біології людини, повинні знати:

• зміст курсу в обсязі, достатньому для забезпечення сучасного рівня підготовки школярів, зафіксованого у державному освітньому стандарті з біології;

• задачі, зміст, методи, засоби та організаційні форми, які забезпечують досягнення результатів вимог державного освітнього стандарту біологічної освіти відповідно обраним програмам та навчально-методичного забезпечення;

повинні вміти:

• обґрунтувати свій вибір програм та навчально-методичного забезпечення; проводити заняття, спираючись на досягнення педагогічної, психологічної наук, вікової фізіології та шкільної гігієни, валеології та екології людини;

• тематично оцінювати знання, вміння і навички учнів, готовити до підсумкової атестації;

• запроваджувати різні форми організації учнів, методи та методичні прийоми при проведенні урочних, позаурочних та позакласних занять;

• організувати роботу в кабінеті біології, використовувати обладнання і технічні засоби навчання, поповнювати дидактичну базу.

Програма з «Методика навчання біології» (розділи «Людина», «Біологічні основи поведінки людини») Пояснювальна записка

Мета курсу:

Проаналізувати методичні прийоми встановлення взаємозв’язків між будовою та функціями організму людини, між організмом та оточуючим середовищем, між умовами антропогенезу та рівнем розвитку організму людини.

Завдання курсу:

• методичні

розглянути основні дидактичні принципи і методичні прийоми побудови урочної та позаурочної форм роботи в курсі біології людини в школі;

• пізнавальні

встановити причинно-наслідкові зв’язки між будовою, функціями, адаптацією до умов існування людини в шкільному курсі біології людини;

• практичні

розібрати принципи аналізу шкільних програм, складання тематичних та поурочних планів в курсі біології людини.

Програма курсу:

Аналіз програми, діючого підручника, посібників, методичної літератури з шкільного курсу біології людини, їх розвиваючі функції. Дотримання загальнобіологічних принципів: інтегрованості, системності, науковості, доступності, логічності, зв’язку теорії з практикою.

Місце розділів ІХ “Людина” та Х “Біологічні основи поведінки людини” в шкільному курсі біології, їх валеологічне значення. Функціональний принцип вивчення організму, психофізіологічні особливості поведінки людини. Структура розділів, освітні, виховні задачі, основні змістовні лінії біологічної підготовки.

Біологічні поняття як елементи наукових знань. Теорія розвитку біологічних понять за Верзиліним. Етапи розвитку понять в шкільному курсі біології людини, критерії успішності їх засвоєння, методичні рекомендації. Форми біологічних знань. Характеристика загальнобіологічних понять розділу та спеціальних понять (цитологічних, гістологічних, анатомо-морфологічних, фізіологічних, психологічних, санітарно-гігієнічних, медичних, валеологічних).

Структурно-методичний аналіз тем курсу біології людини: мета, освітні, розвиваючі, виховні задачі; методика формування загальнобіологічних та спеціальних поняття теми; структурно-логічна схема розвитку понять; система внутрішньопредметних зв’язків розділів “Людина” та “Біологічні основи поведінки людини” в шкільному курсі біології; міжпредметні зв’язки з науками про природу (хімією, фізикою, географією). Планування роботи вчителя в курсі біології людини, перспективні (річні) плани. Тематичний принцип структурування змістовного компоненту шкільного курсу біології. Тематичний план. Система уроків в темі. Тематичне атестування знань, вмінь і навичок учнів в курсі біології людини, критерії оцінювання.

Значення “Вступу” в шкільних програмах, прийоми встановлення понятійних зв’язків в курсі біології. Значення знань про організм людини для збереження здоров’я – мета курсу.

Дотримання принципу взаємозв’язку будови та функції при формуванні анатомо-морфологічних та фізіологічних знань та вмінь в темах розділу. Послідовність формування фізіологічних та валеологічних, гігієнічних, медичних, екологічних понять в темах розділу. Значення системи понять в курсі біології людини.

Методичні прийоми розвитку понять “організм – біологічна система”, “клітина”, “тканина”, “фізіологічні системи”, “функціональні системи”. Значення теми “Організм людини як біологічна система” в розвитку уявлень про рівневий принцип організації організму. Формування понять про “рефлекторний принцип діяльності нервової системи”, “гуморальний принцип діяльності ендокринної системи”.

Методичний аналіз теми ”Опора і рух”. Система цитологічних, гістологічних, анатомічних, морфологічних понять при вивченні будови органа та фізіологічної системи. Значення теми у формуванні мотивації на здоровий спосіб життя. Методика підготовки та проведення демонстрацій при формуванні фізіологічних понять. Особливості лабораторних робіт по вивченню гістологічних структур в курсі біології людини.

Методичний аналіз теми “Кров і лімфа”. Значення знань про внутрішнє середовище організму для пояснення імунного принципу регуляції життєдіяльності організму. Розвиток понять про інфекційні хвороби, фізіологічні механізми боротьби з інфекцією.

Методичний аналіз теми “Кровообіг і лімфообіг”. Основні вимоги до знань, вмінь і навичок учнів в темі. Організація самоспостереження за власним організмом. Методика використання муляжів, моделей під час засвоєння анатомо-фізіологічних понять. Значення теми у профілактиці “хвороб цивілізації”.

Значення теми “Дихання” у формуванні поняття про функціональні системи організму. Розвиток поняття “газообмін”. Методика формування санітарно-гігієнічних вмінь і навичок учнів засобами теми. Дотримання правил техніки безпеки при формуванні прийомів надання першої допомоги. Екологічні зв’язки теми.

Методика формування біохімічних та фізіологічних понять в темі “Харчування і травлення”. Внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки теми. Методика пробірочного та позапробірочного способів проведення лабораторної роботи в темі “Травлення”. Валеологічне значення теми. Шляхи розвитку понять “метаболізм”, “анаболізм”, “катаболізм”.

Особливості формування знань про шкіру як поліфункціональний орган. Застосування знань з шкільних курсів фізики та хімії при вивченні процесів терморегуляції. Валеологічне значення теми.

Методичний аналіз теми “Виділення”. Особливості формування поняття “гомеостаз” в темі. Методичні принципи встановлення внутрішньопредметних зв’язків між темами курсу біології людини при аналізі виділення як функціональної системи.

Методика формування понять в темі «Терморегуляція», співвідношення понять «теплопродукція», тепловіддача», «теплорегуляція». Поєднання знань про будову поліфункціонального органа шкіри і процеси теплообміну організму в цілому. Прикладне значення теми при формуванні валеологічних (загартування організму) і профілактичних навичок (запобігання виникнення порушень процесів терморегуляції).

Дидактичне значення виокремлення теми “Ендокринна регуляція функцій організму людини” з блоку знань про регуляційні системи. Розвиток поняття “гормони” в шкільному курсі біології. Особливості формування поняття про гіпоталамо-гіпофізарну систему організму.

Методичний аналіз теми “Розмноження та розвиток людини”. Біологічна та соціальна ролі людини на різних етапах онтогенезу. Розвиток понять “запліднення”, “онтогенез”, “ембріональний етап онтогенезу”, “постембріональний етап онтогенезу”. Зв’язок теми з курсом загальної біології. Значення теми у гігієнічному та валеологічному вихованні учнів.

Методичний аналіз теми “Нервова регуляція функцій організму людини”. Місце в шкільній програмі. Значення теми у формуванні спеціальних понять інших тем розділу. Шляхи розвитку понять “рефлекс”, "рефлекторна дуга”, “нейрогуморальна регуляція”, “цілісність організму”. Методика використання пластинчастих препаратів в темі.

Методичний аналіз теми “Сприйняття інформації нервовою системою. Сенсорні системи”. Особливості розвитку понять про зв’язок організму із середовищем, “аналізатор”. Особливості структурування навчального матеріалу в темі. Організація самостійної роботи учнів при виконанні досліджень порогу слухової чутливості.

Змістовний зв’язок між розділами «Людина» і “Біологічні основи поведінки людини”. Значення тем “Формування поведінки і психіки людини” та “Мислення і свідомість” у розкриті біосоціальної сутності людини. Формування поняття “вища нервова діяльність”. Методика організації порівняння вищої нервової діяльності людини і тварин. Послідовність формування фізіологічних та психологічних понять в темі. Профілактика шкідливих звичок засобами теми. Нестандартні уроки: урок-конференція, урок–суд, урок-спектакль, урок-мандрівка, кіноурок тощо.

Методика проведення екскурсії до природничого музею в курсі біології людини. Використання краєзнавчого матеріалу при вивченні філогенетичного розвитку виду Людина розумна.

Екологічне і валеологічне виховання засобами теми.

Форми організації навчально-виховного процесу в курсі біології людини. Типи уроків. Підготовка вчителя до уроку. Основні вимоги до плану, плану-конспекту, розгорнутого конспекту уроку з розділів “Людина” і “Біологічні основи поведінки людини”. Вступні уроки, дидактична мета, структура, мотиваційна роль. Особливості уроку засвоєння нових знань, уроку вдосконалення знань, вмінь і навичок, уроку узагальнення і систематизації вивченого матеріалу, комбінованого уроку, уроку контролю і корекції знань, вмінь і навичок в курсі біології людини. Особливості узагальнюючих уроків, їхні відмінність від уроків повторення. Методичні правила складання узагальнюючих таблиць та схем. Види уроків. Організація позакласного читання з теми.

Вимоги до підготовки і проведення лабораторних робіт та практичних уроків в курсі біології людини. Репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий рівні проведення практичних робіт. Оцінювання знань, вмінь і навичок учнів на лабораторно-практичних уроках. Методика організації уроків валеологічного та екологічного змісту.

Методика використання наочності на уроках біології людини.

Аналіз уроків. Знайомство із досвідом планування і проведення різних форм організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх закладах.