- •1. Поняття, умови та підстави припинення трудового договору
- •2. Припинення трудового договору за угодою сторін
- •3. Припинення трудового договору у зв’язку з закінченням терміну його чинності
- •4. Продовження дії трудового договору на невизначений термін
- •5. Припинення трудового договору у зв’язку з призовом або вступом працівника на військову службу, скерування його на альтернативну службу
- •6. Припинення трудового договору у зв’язку в порядку переведення працівника на інше підприємство за його згодою
- •7. Припинення трудового договору через перехід працівника на виборну посаду
- •8. Припинення трудового договору через відмову працівника від переведення разом з підприємством до іншої місцевості
- •9. Припинення трудового договору через відмову працівника від продовження роботи у звязку зі зміною істотних умов праці
- •10. Припинення трудового договору з підстав, передбачених контрактом
- •11. Випадки припинення трудового договору на вимогу третіх осіб
- •12. Припинення трудового договору у зв’язку з набранням законної сили вироком суду
- •13. Припинення трудового договору з працівником, скерованим постановою суду на примусове лікування.
- •14. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін, за ініціативою працівника
- •15. Розірвання строкового трудового договору за ініціативою працівника
- •16. Відмінності припинення трудового договору за угодою сторін та розірвання його за ініціативою працівника
- •17. Припинення трудового договору у зв’язку з порушенням правил прийняття на роботу
- •1. Підстави припинення трудового договору за ініціативою роботодавця
- •2. Вивільнення працівників як підстава припинення трудового договору за ініціативою роботодавця
- •3. Переважне право на залишення на роботі під час вивільнення працівників
- •4. Пільги і компенсації вивільнюваним працівникам. Повторне прийняття на роботу працівників
- •5. Розірвання трудового договору за виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації
- •6. Розірвання трудового договору за виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає продовженню цієї роботи
- •7. Розірвання трудового договору у разі скасування допуску до державної таємниці
- •8. Розірвання трудового договору внаслідок тимчасової непрацездатності працівника
- •9. Розірвання трудового договору у разі поновлення працівника, який раніше виконував цю роботу
- •10. Припинення трудового договору за ініціативою роботодавця як захід дисциплінарної відповідальності
- •11. Додаткові підстави припинення трудового договору за ініціативою роботодавця
- •1. Особливості припинення трудового договору за ініціативою роботодавця з деякими категоріями працівників за певних умов
- •2. Додаткові підстави припинення трудового договору з державними службовцями
- •3. Додаткові підстави звільнення суддів.
- •4. Додаткові підстави звільнення прокурорсько-слідчих працівників.
- •5. Особливості розірвання трудового договору з вагітними жінками і жінками, які мають дітей
- •6. Припинення трудового договору з неповнолітніми працівниками
- •7. Додаткові гарантії у разі звільнення з роботи, встановлені законодавством для виборних профспілкових працівників та для членів рад трудових колективів
- •8. Особливості звільнення з роботи колишніх військовослужбовців та членів їх сімей
- •9. Порядок звільнення працівників за ініціативою роботодавця
- •10. Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації
- •11. Порядок надання згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівників за ініціативою роботодавця
- •12. Випадки звільнення працівників за ініціативою роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації
- •13. Проведення розрахунків при звільненні працівників. Виплата вихідної допомоги
- •14. Оформлення звільнення
- •15. Правові підстави відсторонення працівника від роботи
- •1. Поняття робочого часу та його правові ознаки
- •2. Види робочого часу
- •3. Правове регулювання робочого часу нормальної тривалості (нормального робочого часу)
- •4. Скорочений робочий час та його види
- •5. Порядок та умови застосування неповного робочого часу
- •6. Понаднормовий робочий час та правові підстави застосування надурочних робіт
- •7. Заборона залучення до надурочних робіт
- •8. Особливості залучення до роботи у нічний час
- •1. Поняття режиму робочого часу
- •2. Види режимів робочого часу
- •3. П’ятиденний та шестиденний робочий тиждень як режим роботи
- •4. Умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу
- •5. Ненормований робочий день як спеціальний режим робочого часу
- •6. Поділ робочого дня на частини
- •8. Особливості встановлення гнучкого режиму роботи
- •9. Вахтовий метод організації робіт
- •1. Поняття та види часу відпочинку
- •2. Правове регулювання перерв, що надаються протягом робочого дня:
- •2.1. Перерва для відпочинку і харчування: поняття, порядок її надання
- •2.2. Перерви для обігріву і відпочинку та перерва для годування дітей: їхня еалежність до часу відпочинку
- •3. Правове регулювання вихідних днів:
- •3.1. Поняття вихідних днів, загальний порядок їх встановлення
- •3.2. Особливості встановлення вихідних днів на підприємствах, пов’язаних з обслуговуванням населення
- •3.3. Особливості встановлення вихідних днів на безперервно діючих підприємствах
- •3.4. Порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні
- •4. Правове регулювання святкових і неробочих днів: поняття, види, порядок залучення працівників до роботи у святкові та неробочі дні
- •5. Поняття та гарантії права працівників на відпустку
- •6. Щорічна основна відпустка: поняття, види та тривалість
- •7. Поняття та види щорічної додаткової відпустки:
- •7.1. Додаткова відпустка за роботу у шкідливих і важких умовах праці
- •7.2. Додаткова відпустка за особливий характер праці
- •7.3. Інші додаткові відпустки, передбачені законодавством України
- •8. Порядок надання щорічних відпусток:
- •8.1. Стаж роботи, що дає право на одержання щорічної відпустки
- •8.2. Порядок надання щорічних відпусток у перший рік роботи
- •8.3. Порядок надання щорічних відпусток у наступні роки роботи
- •1. Перенесення щорічної відпустки за ініціативною працівника, роботодавця та в інших випадках, передбачених Законом України «Про відпустки»
- •2. Порядок поділу щорічної відпустки на частини
- •3. Відкликання працівника з щорічної відпустки
- •4. Поняття, види та особливості додаткових відпусток у зв’язку з навчанням
- •5. Творча відпустка: поняття, особливості та порядок надання
- •6. Правове регулювання соціальних відпусток:
- •6.1. Поняття, види та особливості соціальних відпусток
- •6.2. Порядок надання відпустки з вагітності та пологів
- •6.3. Порядок надання відпустки з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
- •6.4. Порядок надання відпустки для батьків, що мають дітей
- •7. Правове регулювання відпусток без збереження заробітної плати:
- •7.1. Порядок надання відпустки без збереження заробітної плати у випадках, передбачених законодавством
- •7.2. Порядок надання відпустки без збереження заробітної плати за угодою сторін трудового договору
- •8. Оплата відпусток. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки
4. Умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу
На безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і деяких видах робіт, де за умовами виробництва не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації запровадження підсумованого обліку робочого часу (ст. 61 КЗпП). Зокрема, підсумований облік робочого часу може використовуватись для працівників залізничного транспорту, водіїв автомобілів, працівників експлуатаційних підприємств міністерства зв'язку тощо.
На безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).
Особливим різновидом режиму робочого часу є режим, при якому ведеться підсумований облік робочого часу. Режим підсумованого обліку робочого часу може запроваджуватися на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (праці) не може додержуватися встановлена законодавством для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.
Сутність підсумованого обліку робочого часу полягає в тому, що передбачена законодавством норма робочого часу повинна бути дотримана не щоденно чи щотижнево, а за більш тривалий час — обліковий період (місяць, квартал, сезон, рік). Щоденна чи щотижнева тривалість робочого часу може відхилятись (збільшуватись або зменшуватись) від встановлених законом норм робочого дня чи робочого тижня. Узгодження тривалості робочого часу працівника балансується, як правило, в межах облікового періоду.
Для здійснення підсумованого обліку вибирається найбільш оптимальний період (місячний, квартальний, річний), протягом якого здійснюється сумування робочого часу з умовою, що в розрахунку на тиждень норма на кожного працюючого не повинна перевищувати 40 годин. При підсумованому обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого дня) з урахуванням скорочення робочого часу напередодні вихідних днів до 5 годин і напередодні святкових і неробочих днів — на 1 годину. Розрахована таким чином норма робочого часу має бути реалізована шляхом виходу на роботу за графіком.
Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок застосування підсумованого обліку робочого часу, немає. Генеральною угодою на 1999 - 2000 роки лише передбачалося підготовка і затвердження такого акта, але це зобов'язання не було виконане.
До цього часу в Україні продовжує діяти велика кількість нормативних актів СРСР, якими дозволяється використання режиму підсумованого обліку робочого часу і визначені умови такого використання. Назвемо деякі з таких актів:
1) Положення про робочий час і час відпочинку працівників залізничного транспорту і метрополітенів передбачає можливість встановлення режиму підсумованого обліку робочого часу із застосуванням місячного облікового періоду. Передбачається також застосування потурного обліку робочого часу (при цьому обліковим періодом (турою) вважається час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки після відпочинку в пункті постійної роботи);
2) Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів передбачає можливість встановлення режиму підсумованого обліку робочого часу із застосуванням, як правило, місячного облікового періоду;
3) Положення про робочий час і час відпочинку плаваючого складу суден річкового флоту допускає можливість запровадження режиму підсумованого обліку робочого часу із застосуванням місячного облікового періоду тільки в окремих випадках;
4) Положення про робочий час і час відпочинку працівників вагонів-ресторанів і працівників суднових ресторанів морського і річкового транспорту, працівників вагонів-крамниць та інших аналогічних підприємств торгівлі і громадського харчування допускає можливість встановлення режиму підсумованого обліку робочого часу, спеціально передбачаючи використання потурного обліку, а також застосування як облікового періоду часу навігації;
5) Положення про робочий час і час відпочинку працівників експлуатаційних підприємств і організацій Міністерства зв'язку СРСР і міністерств зв'язку союзних республік передбачає можливість запровадження для окремих категорій працівників цих підприємств і організацій режиму підсумованого обліку робочого часу із застосуванням облікового періоду тривалістю від одного до трьох місяців;
6) постановою Ради Міністрів СРСР "Про режим робочого часу працівників радгоспів та інших державних підприємств сільського господарства" передбачена можливість встановлення режиму підсумованого обліку робочого часу для працівників, зайнятих у рослинництві. Обліковим періодом відповідно до цієї постанови є календарний рік. Збільшення тривалості роботи цієї категорії працівників до 10 годин на день у період напружених польових робіт компенсується зменшенням тривалості роботи в інші періоди;
7) Положення про режим робочого часу і часу відпочинку робітників та службовців, зайнятих на роботах у лісовій промисловості та лісовому господарстві, і порядок оплати праці при подовжених і скорочених робочих змінах передбачає встановлення режиму підсумованого обліку робочого часу з застосуванням облікового періоду, який не повинен перевищувати 3 місяців. Тривалість робочої зміни може збільшуватися до 10 годин, а в інші дні облікового періоду робочий час повинен скорочуватися або повинні надаватися додаткові дні відпочинку з розрахунку один день відпочинку за 7 годин переробітку (з відповідним перерахунком, якщо тривалість робочого дня (зміни) складає більше чи менше 7 годин).
Можливість встановлення підсумованого обліку робочого часу передбачено і деякими іншими нормативними актами Союзу СРСР, що зберігають свою чинність в Україні. З'являються і вітчизняні нормативні акти, які передбачають можливість застосування підсумованого обліку робочого часу (Правила визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажів повітряних суден цивільної авіації України; п. 15 Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт). Однак слід враховувати, що за наявності підстав, зазначених у ст. 61 КЗпП, власник за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації вправі вводити режим підсумованого обліку робочого часу і при відсутності прямого зазначення на допустимість цього в законах чи підзаконних актах, оскільки ст. 61 КЗпП не передбачає встановлення законодавством випадків, коли застосовується режим підсумованого обліку робочого часу.
При підсумованому обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку 40-годинного робочого тижня з урахуванням скорочення робочого часу напередодні святкових і неробочих днів. Розрахована в такий спосіб норма робочого часу повинна бути реалізована шляхом виходу на роботу за графіком. При цьому підзаконними актами колишнього Союзу РСР встановлювалася гранична тривалість роботи протягом дня (10 - 12 годин). Якщо підзаконними актами гранична тривалість роботи протягом дня не урегульована, вона може визначатися за погодженням між власником і виборним органом первинної профспілкової організації. Не буде суперечити закону вирішення питання про тривалість роботи протягом дня в колективному договорі. Якщо тривалість роботи протягом дня при підсумованому обліку робочого часу визначена нормативними актами колишнього Союзу РСР, належить керуватися такими актами. Викладене стосується і порядку чергування робочих днів і днів відпочинку.
Надурочною роботою при підсумованому обліку робочого часу є робота понад установлену тривалість робочого часу за обліковий період, а також робота понад встановлену графіком виходу на роботу тривалість роботи за день (зміну).
Підсумований облік робочого часу за наявності підстав його застосування може запроваджуватися лише за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (ст. 61 КЗпП). При відсутності профспілкової організації питання про запровадження та умови застосування підсумованого обліку робочого часу доцільно було б вирішувати в колективному договорі за погодженням з органом, уповноваженим представляти інтереси трудового колективу.