- •Українські землі в др. Пол. XVI ст.
- •Повстання 90-х років XVI ст.
- •Люблінська унія
- •Берестейська унія
- •Культура кін. XVI – поч. XVII
- •Поняття та терміни
- •Розвиток міст
- •Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні
- •Греко-католицька церква
- •Відновлення православної ієрархії
- •Участь у Хотинській війні
- •Козацькі повстання 1620 – 1630-х років
- •Поняття та терміни
- •Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.
- •Утворення українського козацької держави – Війська Запорозького
- •Поняття та терміни
- •Українські землі в 60 – 80-ті рр. XVII ст.
- •Московсько-українська війна.
- •Поділ Гетьманщини
- •Гетьманування Тетері на Правобережжі
- •Андрусівський договір
- •Військово-політичний союз Дорошенка з Туреччиною
- •Гетьманування Многогрішного (Лівобережжя).
- •Гетьманування Самойловича.
- •Правління Юрія Хмельницького
- •Чигиринські походи турецько-татарського війська
- •Занепад Правобережжя
- •Бахчисарайський мирний договір
- •Вічний мир
- •Кримський похід 1687 року
- •Запорізька Січ
- •Заснування слобідських міст
- •Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України та Лівобережної України
- •Влада на Лівобережжі та Слобожанщині
- •Соціальні стани
- •Підпорядкування Української православної церкви Московському патріархатові
- •Земельні відносини в Лівобережній Гетьманщині та Слобідській Україні
- •Особливості господарського та церковного життя
- •Поняття та терміни
- •Українські землі наприкінці XVII - першій половині XVIII ст. Гетьманування Мазепи
- •1708 – 1709 – Національно-визвольна акція Мазепи
- •Отже, за Конституцією було офіційно затверджено поділ влади на виконавчу, законодавчу і судову; виборність посад; створення представницького органу – Генеральної Ради; обмеження повноважень гетьмана.
- •Гетьманщина після Полтавської битви
- •Гетьманування Скоропадського (1708 – 1722)
- •Утворення Малоросійської колегії
- •Діяльність наказного гетьмана Павла Полуботка
- •18 Грудня 1724 р. – Павло Полуботок помер.
- •Гетьманування Данила Апостола.
- •Правління гетьманського уряду (1734 – 1750)
- •Культура
- •Поняття і терміни
- •Українські землі в др. Пол. XVIII ст.
- •1764 Р. Катерина II примусила Розумовського зректися булави. Це було остаточною ліквідацією гетьманства.
- •Ліквідація Запорозької Січі
- •1775 Р. – знищення Запорозької Січі. Останній отаман – Петро Калнишевський. Запорожці після ліквідації Січі
- •Правобережжя та західноукраїнські землі
- •Розгортання Гайдамаччини.
- •Опришківський рух
- •Поділи речі Посполитої
- •Культура др. Пол. XVIII ст.
- •Поняття і терміни
- •Костянтин-Василь Острозький
- •Дмитро Вишневецький
- •І ван Федоров
- •Смотрицький Герасим Данилович
- •Петро Конашевич Сагайдачний
- •Петро Могила
- •Б огдан Хмельницький
- •Іван Богун
- •Іван Виговський
- •Т етеря Павло
- •Д орошенко Петро Дорофійович
- •Брюховецький Іван Мартинович
- •Сірко Іван Дмитрович
- •Хмельни́цький ю́рій Богда́нович
- •Дем'ян Многогрішний
- •Самойлович Іван Самійлович
- •Іван Мазепа
- •Скоропадський Іван
- •П олуботок Павло Леонтійович
- •Данило Апостол
- •Орлик Пилип Степанович
- •П рокопович Феофан
- •Самійло Величко
- •Щирський Іван
- •Руткович Іван
- •Йов Кондзелевич
- •Семен Палій
- •Розумовський Кирило Григорович
- •Калнишевський Петро Іванович
- •Сковорода Григорій Савич
- •Григорович-Барський Іван Григорович
- •Споруди, щодо авторства яких є сумніви
- •Козелець
- •Золотоноша
- •Іван Георгій Пінзель
- •Ведель Артем Лук'янович
- •Бортнянський Дмитро Степанович
- •Б ерезовський Максим Созонтович
- •Хорові твори
Ведель Артем Лук'янович
А
рте́м
Лук'янович Ве́дель (1767, Київ —
†14
липня 1808,
там само) — композитор, диригент,
співак, скрипаль.
Народився в сім'ї київського міщанина, можливо, у квітні.
Тут Ведель жив до 1788, з квітня 1792 до весни 1796 та з літа 1798 до серпня 1799. Тут і закінчив свій земний шлях.
Навчався в Києво-Могилянській Академії до 1787, де здобув ґрунтовну гуманітарну й музичну освіту.
1788 відряджений до Москви, де керував капелами генерал-губернатора Москви.
Формально Ведель був зарахований на службу й отримував зарплату на будівництві в Кремлі приміщення «Присутственных мест» (з 17 березня 1788 до 27 травня 1791), згодом він числився у штаті VI Депутатського Сенату підканцеляристом (від 28 травня 1791 до 1 грудня 1792). Під час п'ятирічного перебування в Москві композитор мав можливість познайомитися з музичною культурою Росії й Західної Європи.
1 грудня 1792 за проханням Веделя його звільнено в чині канцеляриста Сенату.
З кінця 1792 живе у батьківському домі. Деякий час знову керував хором Києво-Могилянської Академії.
На початку 1794 Ведель очолив капелу. Водночас керував хором солдатських дітей.
1 березня 1794 його призначено канцеляристом штабу, 27 квітня 1795 — молодшим ад'ютантом, а 24 вересня 1796 — старшим ад'ютантом штабу з капітанським рангом.
Музична діяльність Веделя у цей час була дуже плідною. За 1793-95 він написав 6 концертів, можливо, ще й низку інших композицій, які не ввійшли до відомого автографа.
У березні 1796 Артемій Ведель переїхав до Харкова. Тут А. Ведель організував новий намісницький хор і оркестр, викладав спів і музику в Казенному училищі при Харківському колегіумі. Продовжував композитор і творчу працю. Написав 3 концерти: «Воскресни Боже» та «Услыши Господи глас мой» (6 жовтня 1796) та ін.
Указом Державної військової колегії від 12 жовтня 1797 Ведель: «от воинской службы на собственное пропитание отставлен с тем же чином с ношением мундира».
Перейшов працювати у цивільне відомство Олексія Григоровича Теплова, губернатора новоствореної Слободсько-Української губернії. Композитор продовжував свою музичну діяльність, розпочату при генералові А. Леванідові: керував губернською капелою, був капельмейстером вокального класу у Казенному училищі при Харківському колегіумі, його учні посідали найперші місця у придворній капелі Санкт-Петербурга, Москви та Петербурзьких митрополичих хорах. Диригент Санкт-Петербурзької придворної капели, видатний композитор Дмитро Бортнянський відгукувався про веделівські вокальні класи як про «музичну академію».
Наприкінці літа 1798 Ведель виїхав до Києва. Жив у батьківському домі. Написав два концерти: «Боже законоприступницы восташа на мя» (11 листопада 1798) і «Ко Господу всегда скорбыти ми».
На початку 1799 він став послушником Києво-Печерської Лаври.
Проти Веделя порушили «секретну справу».
Митрополит і архімандрит Києво-Печерської лаври Ієрофей (Малицький) 25 травня 1799 року оголосив Веделя божевільним і передав київському коменданту Ф. Л. Вігелю під варту.
1 серпня 1799 року – в божевільні.
У київській божевільні композитор промучився 9 років. Лише напередодні смерті батькові вдалося забрати його додому.
Поховано Артемія Веделя на подільському Щекавицькому кладовищі. Нині воно повністю зруйноване, й де була могила Веделя — невідомо.
