Металургійний комплекс

1.

Роль комплексу ( місце, частка в економіці); наслідки, що цей комплекс дає

Роль: металургійний комплекс є невід'ємною складовою виробництва конструкційних матеріалів, що значною мірою визначає економічний потенціал країни і забезпечує матеріалізацію капіталовкладень в основних фондах. Сучасна металургія України посідає одне з провідних місць у міжгалузевій структурі промисловості. В 2002 р. на неї припадало майже 20,5 відсотка загального обсягу промислової продукції, що відповідає першому місцю серед галузей промисловості.

Наслідки (екологічні): підприємства є основним стаціонарним джерелом забруднення навловишнього середовища оточуючими токсичними сполуками

Цей комплекс виробляє: феросплави (Нікополь, Запоріжжя, Стаханов), труби (Нікополь, Новомосковськ. Дніпропетровськ Харцизьк, Макіївка, Маріуполь), чавун, сталь, прокат, виробництво кольорових металів(цирконію, кобальту, ніобію, алюмінію, цинку, золота).

2.

Галузева структура

Структура галузі

3.

Сучасний стан підгалузей і галузей, оцінити

Сучасний стан чорної металургії України характеризується небувалим кризовим спадом, який різко проявився з 1995 р. З 50 доменних печей простоювали або працювали не на повну потужність 27; з 65 мартенівських печей — відповідно 28, з 23 конвертерів — 11, з 69 прокатних станів — 30. На окремих заводах рентабельність знизилася до 4—5%. Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського став збитковим, а Макіївський — збанкрутів.

Сучасний стан кольорової металургії : запаси каоліну на території України досить великі. Основною алюмінієвою рудою, на якій базується майже вся світова алюмінієва промисловість, є боксити. Запаси бокситів на території України незначні. Промислове значення мають родовища Смілянське (Черкаська обл.) і Високопільське (Дніпропетровська обл.). Вони в змозі забезпечити сировиною Запорізький алюмінієвий завод протягом певного часу, але їх запасів недостатньо для збільшення виробництва алюмінію в Україні. Родовища бокситів відкриті, але до кінця не розвідані на півдні Дніпропетровської області, в Приазов’ї, Карпатах. Цінною сировиною для виробництва алюмінію є алуніти. Значні запаси їх відкриті в Закарпатській області (родовища Берегівське, Беганське). Нефелінові сієніти як сировина для виробництва алюмінію є в Приазов’ї і Дніпропетровській області. Дуже важливою сировиною для виробництва алюмінію є каолін. Його родовища є в багатьох областях

4.

Основні чинники, що впливають на розміщення комплексу

Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними факторами — сировинним і енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.) Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розміщуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій.

На розміщення металургійних заводів значний вплив зробили такі основні фактори, як максимальне наближення їх до центрів і районів видобутку коксівного вугілля, а також до великого джерела водопостачання і потужної залізорудної бази.

5.

Характеристика сировинної бази; продукція, яку випускає

Чорна металургія – достатня забезпеченість сировиною

Кольорова металургія – недостатня забезпеченість

Продукція – сталь прокат, виробництво алюмінієвих сплавів; ртуті, цинку, магнію ,титану

6.

Назвати райони

Виробництво чорних металів зосереджено на підприємствах повного циклу (з випуском чавуну, сталі, прокату), що розміщені в чотирьох регіонах — у Придніпров'ї (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя), Криворіжжі (Кривий Ріг), Донбасі (Донецьк, Макіївка, Комунарськ, Костянтинівка, Краматорськ), Приазов'ї (Маріуполь).

Алюміній з орієнтацією на джерело дешевої електроенергії та привізний з Миколаєва глинозем (з імпортних бокситів) виробляється в Запоріжжі; цинк з привізної сировини — у Костянтинівці Донецької області (електроенергетичний чинник), електро- та енергомісткі титан і магній — у Запоріжжі, магній також — у Калуші Івано-Франківської області, де є сировина; ртуть — у Микитівці Донецької області, латунний і мідний прокат — у Артемівську Донецької області.

7.

Проблеми (також екологічні наслідки)

Перспективи

1. недосконалість структури виробництва

2. велика сировино- та паливомісткість виробництва

3. з підвищення конкурентоспроможності продукції на основі зменшення енерго- та матеріалоємності продукції;

4. очікується закриття нерентабельних виробництв

1. реструктуризація металургійного виробництва, в результаті здійснення якої поліпшиться забезпеченість України металом власного виробництва при менших обсягах випуску прокату, підвищиться ефективність зовнішньоекономічного обміну, зменшаться витрати на виробництво металу.

2. впровадженню більш прогресивних технологій. (докорінні зміни мають відбутися у сталеплавильному виробництві, де запропоновано повністю замінити нині переважаючий мартенівський спосіб виплавляння сталі на киснево-конверторний та електропічний.)

3. скорочення трудових витрат, впровадження досягнень науково-технічного прогресу

4. збереженню і посиленню експортної спрямованості металургійної промисловості. Захист українських товаровиробників на зовнішніх ринках, попередження антидемпінгових процедур до вітчизняних виробників, запобігання перенасиченості ринків металопродукції та падіння цін дадуть змогу зміцнити експортний потенціал галузі.