Метод усіх можливих варіантів ("дерево рішень")

Так називається техніка, яка використовується для раціоналізації процесу прийняття рішень у ситуації, коли неможливо дати простої й однозначної відповіді на поставлене завдання. Застосовується вона також при аналізі ситуацій і допомагає досягти повного розуміння причин, що привели до прийняття того чи іншого важливого рішення в минулому.

Зокрема, слід відзначити ефективність його використання на уроках під час аналізу суперечливих подій та явищ.

Учасники обговорення детально аналізують усі можливі варіанти рішень і виписують у колонки переваги та недоліки кожного з них, а також ті наслідки, до яких вони можуть привести. У ході обговорення учні заповнюють таблицю.

Ця методика дозволяє учням краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень, проаналізувати суперечливі дані. Вчитель отримує можливість точніше оцінити рівень базових знань та виявити ступінь підготовки учнів,

Проблема

Варіант 1
Переваги	Недоліки
Варіант 2
Переваги	Недоліки
Варіант 3
Переваги	Недоліки Недоліки

Методика проведення обговорення:

Учитель формулює завдання для обговорення.

Учасники отримують базову інформацію з проблеми, історичні документи, факти тощо (це може бути частиною домашнього завдання напередодні обговорення).

Учитель об'єднує учнів у групи по чотири-п'ять осіб та визначає час для виконання завдання (10-20 хв.). Працюючи в групах, учні заповнюють таблицю, записуючи в стовпчики переваги і недоліки кожного варіанта, і приймають рішення з проблеми.

Представники кожної групи доповідають про результати. Учитель порівнює отримані результати, запитує чому групи прийняли такі рішення, відповідає на запитання учнів.

Метод вільних дебатів

Вільні дебати у великих аудиторіях (декілька десятків учасників) дають змогу продемонструвати знання, поділитися досвідом, ідеями. Ви­користання цієї форми дискусії має на меті навчити учнів висловлюва­ти свої погляди спокійно, у товариській атмосфері. Учасники дискусії повинні вміти подати аргументи "за" чи "проти" ідеї, що її обговорю­ють; переконати опонентів у правильності своєї позиції за допомогою чіткої аргументації. Неприйнятними при тому є будь-які агресивні випа­ди в бік співрозмовників. Час виступу кожного учасника під час деба­тів обмежений та однаковий для усіх.

Практика проведення дебатів показує, що для ефективного обговорен­ня проблеми необхідно створити групу у складі двадцяти осіб і дати час до 45 хв. Обговорення повинен проводити ґрунтовно підготовлений, досвідче­ний керівник, який має авторитет серед учасників.

Методика проведення дебатів:

під час підготовки дискусії її керівник має спланувати загальний хід бесіди і повідомити учасникам тему запланованої дискусії;

відкриваючи дебати, ведучий нагадує тему та представляє план про­ведення обговорення;

ведучий стежить за регламентом та обмежує виступи учасників - 3-5 хв. Він прагне залучити до дискусії якомога більшу кількість учасників, надаючи їм слово;

упродовж дискусії ведучий виносить на обговорення наступні пункти плану та підводить підсумки кожного пункту.

Після закінчення обговорення керівник підбиває загальний підсу­мок обговорення або надає таку можливість одному з учасників, ана­лізуючи подібність та відмінність позицій з кожного питання. Підсу­мовуючи, доцільно використати таблицю, складену під час дискусії, на­кресливши її на великому аркуші паперу чи збільшивши її з допомо­гою проектора.