- •Лабораторна робота №1
- •1 Експериментальна перевірка теорії косого згину
- •1.1 Короткі теоретичні відомості
- •1.2 Звіт по роботі
- •1.2.1 Теоретичне визначення напружень.
- •1.2.2 Експериментальне визначення напружень
- •2.1 Короткі теоретичні відомості
- •2.2 Форма і розміри зразків
- •2.4 Звіт по роботі
- •1.3 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2
- •2 Експериментальна перевірка теорії поза-центрового розтягу і стиску
- •3.2.3 Перевірка прогинів в балці методом початкових параметрів.
- •3.2.4 Порівняння теоретичних і експериментальних значень прогинів
- •3.3 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4
- •4 Експериментальна перевірка величини опорної реакції статично невизначеної балки
- •4.1 Короткі теоретичні відомості
- •4. 2 Устаткування і пристрої
- •4.3 Звіт по роботі
- •4.3.1 Дані для розрахунку
- •4.3.2 Експериментальні визначення реакції
- •4.3.3 Дані експерименту та обробка результатів
- •4.3.4 Теоретичний розрахунок величини опорної реакції
- •4.3.5 Порівняння експериментальних результатів з теоретичними
- •4.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5
- •5 Експериментальна перевірка теорії бруса великої кривизни
- •5.1 Короткі теоретичні відомості
- •5.2 Пристрої, інструменти, матеріали для проведення роботи
- •5.3 Звіт по роботі
- •5.3 Порядок виконання робити.
- •5.3.2 Дані для розрахунку
- •5.3.3 Теоретичний розрахунок напружень та деформацій.
- •5.3.4 Експериментальне дослідження
- •5.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №6
- •6 Експериментальна перевірка теорії повздовжнього згину
- •6.1 Короткі теоретичні відомості
- •6.2 Обладнання і зразки для проведення роботи
- •6.3 Звіт по роботі
- •6.3.1 Дані для розрахунку:
- •6.3.2 Порядок проведення експерименту:
- •8.3.3 Теоретичне визначення напружень
- •8.4 Контрольні запитання
4.3 Звіт по роботі
4.3.1 Дані для розрахунку
Матеріал – сталь Cт. 3;
Довжина прольоту балки
Довжина консолі
Ціна поділки шкали
4.3.2 Експериментальні визначення реакції
1 Експеримент починають із встановлення стрілки індикатора в нульове положення.
2 Проводиться навантаження балки гирею вагою і записується в таблицю показник індикатора.
3 Після обертання гвинта створюється додаткове навантаження в середині прольоту балки, при якому стрілка індикатора повертається в початкове нульове положення. Величина цього навантаження F записується в таблицю.
4 Для більш точного визначення реакції, а також для контролю над виконанням закону Гука, вантаж прикладається декілька разів і одночасно ведеться запис у таблицю показників індикатора і величини додаткового навантаження F (таблиця 4.1).
4.3.3 Дані експерименту та обробка результатів
Таблиця 4.1
№№ |
Навантаження, Н |
Показники індикатора |
Величина додаткового навантаження |
|
Показники |
Приріст |
|||
1 |
5 |
|
|
|
2 |
10 |
|
|
|
3 |
15 |
|
|
|
4 |
20 |
|
|
|
5 |
|
|
|
|
Середній арифметичний приріст величини додаткового навантаження на одному етапі визначається за формулою:
Обчислюючи , ми визначаємо експериментальним шляхом величину опорної реакції балки в проміжній опорі, розташованій посередині прольоту l балки:
.
4.3.4 Теоретичний розрахунок величини опорної реакції
.
4.3.5 Порівняння експериментальних результатів з теоретичними
Розбіжність між двома значеннями опорної реакції знаходимо за формулою:
.
4.4 Контрольні запитання
1 Яка мета лабораторної роботи?
2 Які системи називаються статично невизначеними ? Як визначається ступінь невизнаності балки?
3 Яка система називаються основною?
4 Запишіть систему канонічних рівнянь.
5 Що означають величини
6 Як визначаються за способом Верещагіна ?
7 Що визначається в лабораторній роботі індикатором?
8 Як експериментально визначається опорна реакція ?
9 Який порядок виконання лабораторної роботи?
10 Що таке ?
11 Як визначається розбіжність результатів, одержаних експериментальним і теоретичним шляхом ?
Лабораторна робота №5
5 Експериментальна перевірка теорії бруса великої кривизни
Мета роботи: експериментально перевірити розра-хункові формули теорії опору матеріалів визначення нормальних напружень в брусі великої кривизни і встановити вплив кривизни бруса на величину напружень та деформацій.
5.1 Короткі теоретичні відомості
Брус (стержень) у якого вісь, шо проходить через центри ваги поперечних перерізів - елементи ланцюгів, крюки, арки та інші називають кривими стержнями. Прийнято розрізняти брус великої і малої кривизни (рис. 5.1) слідуючим шляхом:
якщо - брус великої кривизни;
якщо - брус малої кривизни,
де - висота поперечного перерізу;
- радіус кривизни осьвої лінії.
Рисунок 5.1 – Схеми кривих брусів
Обчислення напружень, деформацій по формулах пря-мого бруса можна з достатньою точністю користуватися і для кривого бруса малої кривизни. В криволінійних брусах (стержнях) великої кривизни користуватися формулами для прямого бруса недопустимо. Дослідами встановлено, шо для стержнів прямокутного перерізу при визначенні напружень по формулах для прямого бруса похибка складає 7 %.
Нормальні напруження визначаються від дії повздовжньої сили і згинаючого моменту .
,
де - нормальні напруження від повздовжньої сили;
- повздовжня сила;
- плоша поперечного перерізу.
Рисунок 5.2 – Геометричні розміри кривого бруса
Задача визначення закону розподілу нормальних напружень від згинаючого моменту в кривому брусі, як і в прямому, являється статично невизначеною, тому при виводі формул розглядають і деформації.
Напруження від згинаючого моменту можна визначити по формулі згідно рис.5.2 :
,
де е - зміщення нейтральної лінії відносно центра ваги поперечного перерізу;
- радіус кривизни нейтральної лінії;
- відстань від нейтральної лінії до точки в якій визнача-ється напруження.
Зміщення нейтральної лінії (плече статичного моменту) вираховується по формулі:
,
де - радіус кривизни центральної осі.
Радіус кривизни нейтральної лінії вираховуємо по формулі:
Для прямокутного перерізу напруження від згинаючого моменту можна визначити по формулі:
,
де - статичний момент площі поперечного перерізу
відносно нейтральної лінії;
- радіус кривизни волокон (точок) в яких визначаються напруження.
Сумарні напруження від і
.
