- •Тема 1. Поняття про соціальні комунікації
- •1. Буденне і наукове розуміння комунікації
- •1.2. Проблема значення
- •1.3. Проблема розуміння
- •1.4. Соціальний простір і час
- •1.5. Висновки
- •Література
- •Тема 2. Комунікаційна діяльність і спілкування
- •2.1. Комунікаційні дії та їх форми
- •2.2. Види, рівні та форми комунікаційної діяльності
- •2.3. Види комунікаційної діяльності
- •2.3.1. Мікрокомунікація
- •2.3.2. Мідікоммунікація
- •2.3.3.Макрокомунікація
- •2.4. Співпраця і конфлікти в комунікаційній діяльності
- •2.4. Спілкування як соціально-психологічна і комунікаційна категорія
- •2.6. Ігри та псевдоігри
- •2.6.1.Гра як творча комунікаційна дія
- •2.6.2. Псевдогра як нетворча комунікаційне дія
- •2.7. Правда і брехня в комунікаційній діяльності
- •2.8. Висновки
- •Література
- •Тема 3. Соціальна пам'ять
- •3.1. Види пам'яті і мнемічні дії
- •3.2. Інформаційна модель індивідуальної пам'яті
- •3.3. Групова соціальна пам'ять
- •3.4. Структура соціальної пам'яті суспільства
- •9.6.1. Тоталітарна схема управління соціально-комунікаційними інститутами
- •9.6.2. Тотальна цензура.
- •9.7. Висновки
- •Література
- •Тема 10. Соціальна комунікація як об'єкт і предмет наукового пізнання
- •10.1. Система соціально-комунікаційних наук
- •10.2. Загальна характеристика метатеорії соціальної комунікації
- •10.3. Особливості парадигми вивчення комунікації на сучасному рівні
- •10.4. Концепції соціальних комунікацій
- •10.5. Основні напрями вивчення соціальної комунікації: зарубіжний та вітчизняний досвід
- •10.6. Висновки
- •Література
- •3.5. Суперечності суспільного пізнання
- •3.6. Висновки
- •Література
- •Тема 4. Комунікаційні канали
- •4.1. Різновиди комунікаційних каналів
- •4.2. Усна комунікація
- •4.2.1.Схема усної комунікації
- •4.2.2. Опції природної мови і мовлення
- •1. Соціально-мовні функції
- •2.Індивідуально-мовні функції
- •3. Соціально-мовленнєві функції
- •4.2.3. Комунікаційні бар'єри
- •4.2.4. Проект штучного міжнароднї мови есперанто
- •4.3. Документна комунікація
- •4.3.1. Система документної комунікації в XX столітті
- •4.3.2. Функції документів
- •4.3.3. Комунікаційні бар'єри
- •4.3.4. Цензура як знаряддя комунікаційного насильства
- •4.4. Електронна комунікація
- •4.4.1 Маршал Маклюен - пророк електронної комунікації
- •4.4.2. Функції електронної комунікації
- •4.4.3 Комунікаційні бар'єри
- •4.4.4. Глобальна комунікаційна система Інтернет
- •4.5. Дерево комунікаційних каналів
- •4.6. Висновки
- •Література:
- •Тема 5. Еволюція соціальних комунікацій
- •5.1. Хронологія громадських комунікаційних систем
- •5.2. Археокультурна словесність
- •5.3. Палеокультурна книжність
- •5.4. Мануфактурна неокультурная книжність
- •5.5.Індустріальна неокультурная книжність
- •5.6.Мультимедійна комунікаційна культура
- •5.7. Висновки
- •Література
- •Тема 6. Семіотика соціальної комунікації
- •6.1. Об'єкт і предмет семіотики соціальної комунікації
- •6.2. Комунікаційні знаки та їх класифікація
- •6.3. Семіотика текстів
- •6.4. Семантика, синтактика, прагматика
- •6.5. Висновки
- •Література
- •Тема 7. Соціальна інформація
- •7.1. Концепції інформації в сучасній науці
- •7.1.1. Математична теорія інформації: інформація - абстрактна фікція
- •7.1.2. Інформація – фізичний феномен
- •7.1.3. Інформація – функція самоврядної системи
- •7.1.4. Інші концепції
- •7.1.5. Підсумки
- •7.2. Ефект «інформаційних окулярів»
- •7.3. Концепції соціальних інформатик
- •7.3.1.Соціальна інформатика I (70-і рр.)
- •7.3.2. Соціальна інформатика II (80-і рр.)
- •7.3.3. Соціальна інформатика III (90-і рр.)
- •7.4. Висновки
- •Література
- •Тема 8. Комунікаційні потреби
- •8.1. Визначення та типологія комунікаційних потреб
- •8.2. Особистісні комунікаційні потреби
- •8.3. Групові комунікаційні потреби (інформаційний підхід)
- •8.4. Громадські комунікаційні потреби
- •8.5. Висновки
- •Література
- •Тема 9. Соціально-комунікаційні інститути
- •9.1. Походження та види соціально-комунікаційних служб, систем, інститутів
- •9.2. Сутнісні і прикладні функції соціально-комунікаційних явищ
- •9.3. Ліберально-демократичні принципи та схеми функціонування соціально-комунікаційних інститутів
- •9.3.1. Соціально-комунікаційні права і свободи
- •9.3.2. Ліберально-демократична схема функціонування соціально-комунікаційних інститутів
- •9.4. Соціальні комунікації в контексті становлення громадянського суспільства в Україні
- •9.5. Соціальні комунікації як чинник глобалізації в незалежній Україні
- •9.6. Тоталітарні принципи та схеми функціонування соціально-комунікаційних інститутів
3.2. Інформаційна модель індивідуальної пам'яті
Структурно-функціональна блок-схема пам'яті, запропонована Р.Аткинсоном, наведена на рис. 3.2.
Рис.3.2. Структурно-функціональна блок-схема пам'яті
(за Р.Аткінсоном)
Система пам'яті включає такі функціональні блоки:
Сенсорний регістр (СР) – «вхід» в систему пам'яті, куди надходять зорові, слухові, тактильні образи, сприйняті із зовнішнього середовища органами чуття (рецепторами), які представляють собою вхідну сенсорну інформацію. Отримана сенсорна інформація оцінюються блоком управління і частина її відбирається для передачі в КЧХ і ДВХ, решта стирається.
Короткочасне сховище (КЧХ) – це оперативна пам'ять індивіда, яка здійснює обробку інформації, що надійшла з СР, з метою її відбору для довговічного зберігання. Таким чином КЧХ реалізує дію запам'ятовування. Дія відтворення також входить до функцій КЧХ.
Довготривале сховище (ДВХ) включає головні розділи пам'яті (образна, семантична, афективна, моторна пам'ять) і виконує головну функцію – зберігання смислів. Забування також функція ДВХ, оскільки в СР та КЧХ стирання інформації здійснюється дуже швидко.
Генератор відповіді -- блок, що забезпечує видачу інформації з ДВХ або КЧХ при свідомій згадці і направлення її в ефектори, що впливають на зовнішнє середовище.
Блок управління забезпечує рух інформаційних потоків і їх обробку: розпізнавання образів, обобщення, повторення, прийняття рішення, внутрішньоособистісний діалог і т.д.
Р.Аткінсон звертає увагу на такі особливості своєї моделі:
Інформація кодується двома видами кодів: перцептивні коди (П-коди) відображають перцептивні, які чуттєво сприймають характеристики сенсорної інформації, що надходить в СР; концептуальні коди (К-коди) відносяться до семантичних, умоглядно осягаються елементам. Поєднанням цих кодів фіксуються смисли, що зберігаються в різних розділах пам'яті. Велику увагу приділяє вчений організації фактографічних і семантичних розділів.
Фізіологічні основи КЧХ і ДВХ різні. Короткочасне запам'ятовування забезпечується циркуляцією імпульсів в замкнутих нейронних ланцюгах без перебудови самих ланцюгів. Довготривале зберігання вимагає структурних змін в нейронних мережах. Існують різні гіпотези про сутність цих змін.
Блоки, показані на схемі рис. 3.2, являють собою не окремі вузли нейронів, а різні фази активації однієї і тієї ж неврологічної структури. Іншими словами, одна і та ж група нейронів може виконувати функції СР, КЧХ і ДВХ.
Записи П-кодів і К-кодів в ДВХ мають адреси, відомі блоку управління. Витяг інформації з ДВХ є змістовно-адресним процесом.
Модель Р.Аткінсона страждає техніцизмом, який спрощує складні розумові процеси.У ній не знайшли відображення внутрішньособистісні джерела смислів, що живлять пам'ять, такі як самосвідомість, особистісні ціннісні орієнтації, переконання, симпатії і антипатії (злопам’ятність, добродушність). Її можна розглядати в якості першого наближення до розуміння механізму мнемічної діяльності.
