2.2. Технології колективно-групового навчання

До цієї групи май помістили інтерактивні технології, що пе­редбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу

О

Мікрофон

бговорення проблеми в загальному колі

Це загальновідома технологія, яка застосовується, як прави­ло, в комбінації з іншими. її метою є прояснення певних поло­жень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяль­ності, актуалізація опорних знань тощо. Вчитель має заохочу­вати всіх до рівної участі та дискусії.

Як організувати роботу •

Бажано розташувати стільці або парти по колу. Весь клас об­говорює ідеї чи події, що стосуються якоїсь певної теми. Обгово­рення будується навколо запланованої або імпровізованої теми, яку слід визначати зрозуміло для всіх присутніх до початку об­говорення. Учні висловлюються за бажанням. Обговорення триває доти, доки є бажаючі висловитись. Вчитель бере слово (якщо вважає за потрібне) наприкінці обговорення. Він може висловити свою думку.

МАГІЧНІ ДРІБНИЧКИ

Ключем до ефективності обговорення великою групою є те, як учитель ставить запитання. Уникайте закритих запитань, тоб­то таких, на які можна відповісти коротко («так» або «ні»). Вживайте відкриті запитання, які починаються з «як», «чому», «який». Заохочуйте всіх учасників до висловлення своїх ідей.

Те, як учитель реагує на запитання та коментарі, є вирішаль­ний у є0воре#ні навчальної атмосфери. Демонструйте увагу до всіх, дякуючи кожному учневі за запитання та висловлювання. Це стимулюватиме присутніх продовжувати ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну, нети­пову, недоцільну та зайву.

Не дозволяйте будь-кому домінувати над групою під час диску­сії. Обмежити це можна, сказавши: «А тепер послухаймо, що ска­же хтось інший або інша, або «я хотіла (хотів), би, щоб усі мали можливість сказати своє слово*. ;

Не слід забувати, що велика кількість загальнокласних обгово­рень втомлює. Зловживання цією методикою призводить до вто­ми і нудьгування

Мікрофон

Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», яка надає можли­вість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Як організувати роботу

1. Поставте запитання класу.

2. Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявно­го мікрофона. Учні передавати­муть його один одному, по черзі беручи слово.

3. Надавайте слово тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон.

4. Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко (не більше ніж 0,5-1 хвилину).

5. Не коментуйте і не оцінюйте подані відповіді. *Правила роботи для учнів знайдіть у папці «Роздаткові Матеріали»

Незакінчені речення

Цей прийом часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можли­вість грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

• Як організувати роботу

Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчу­вати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен по­чинати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: «На сьогоднішньому уро­ці для мене найбільш важливим відкриттям було.. < * або «Ця ін­формація дозволяє нам зробити висновок, що...» або «Це рішен­ня було прийнято тому, що...» тощо.

Мозковий штурм

Відома інтерактивна техно­логія колективного обговорен­ня, що широко використовуєть­ся для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає уч­нів проявляти уяву та твор­чість, дає можливість їм¹ вільно висловлювати свої думки.

Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

_;

Як організувати роботу

Після презентації проблеми та чіткого формулювання про­блемного питання (його краще записати на дошці) запропонуй­те всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою.

Запишіть усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші па­перу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

Зверніть увагу на такі моменти.

1. Під час «висування ідей» не пропускайте жодної. Якщо ви будете судити про ідеї й оцінювати їх під час вислов­лювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.

2. Необхідно заохочувати всіх до висування якомога біль­шої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фан­тастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одер­жати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі — двічі подумають, перед тим як висловлять).

3. Кількість ідей заохочується. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кілько­сті ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.

4. Спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї ін­ших. Об'єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до

5. У класі можна повісити такий плакат: А. Кажіть усе, що спаде на думку.

Б. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших. В. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим. Г. Розширення запропонованої ідеї заохочується.

6. На закінчення обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.

* Правила роботи для учнів знайдіть у папці «Роздаткові матеріали»

Варіант «мозкового штурму» -т «мережа» чи «кульки». Тут пускове слово (питання) пишеться в «кульці» в центрі сторінки^ Коли обговорюються споріднені проблеми, вони записуються на папері із зазначенням зв'язку. Водночас «мозковий штурм» «вільного» типу дає можливість за дуже короткий період (три—п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли.

Обидва варіанти мають на меті заохочувати вільне вислов­лювання ідей.

Навчаючи — учусь («Кожен учить кожного», «Броунівський рух»)

Метод «Навчаючи — учусь» використовується при вивченні блоку інформації або при уза­гальненні та повторенні вивчено­го._;Він Дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Викори­стання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а та­кож вйКІйка/є певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

Як організувати роботу

• Підготуйте картки з фактами, Що Стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.

• Роздайте по одній картці кожному.

• Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на карт­ці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане.

• Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інфор­мацією інших однокласників.

• Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Зав­дання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеног

  

  о часу треба забезпечити спілкування кожного учня з мак­симальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації.

• • Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуй­те та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.

• * Правила роботи для учнів знайдіть у папці «Роздаткові матеріали»

• Ажурна пилко («Мозаїка», «Джиг-со»)

• • 

  • Домашні

  Технологія використовуєть­ся для створення на уроці ситуа­ції, яка дає змогу учням працю­вати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лек­ції у тих випадках, коли почат­кова інформація повинна бути донесена до учнів перед прове­денням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

• Як організувати роботу

• Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом ін­формації, підберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуй­те індивідуальний

1. інформаційний пакет для кожного учня (ма­теріали підручника, додаткові матеріали — вирізки з газет, статті тощо).

2. Підготуйте; таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи — «домашню» й «експертну». Спочатку об'єднайте учнів у «домашні» групи (1, 2, 3), а потім створіть «експертні» групи, використовуючи кольорові позначки, що їх учитель попередньо роздає учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній — однакові.

3. Розпишіть учнів по «домашніх» групах від 3 до 5 чоло­вік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінфор­мований, хто входить до його «домашньої» групи, тому що її чле­ни будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі — свою. Завдання домаш­ніх груп і* Опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

4. Після завершення роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтись по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). На­приклад,; зберіть усіх «червоних» біля дошки, а всіх «синіх» — у холі. В кожній групі має бути представник із кожної «домаш­ньої» групи.

5. Кожна експертна група повинна вислухати всіх пред­ставників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або ве­ликі за обсягом).

6)Після завершення роботи запропонуйте учням поверну­тися «додому». Кожен учень має поділитися інформацією, от­риманою в експертній групі з членами своєї «домашньої» гру­пи. Наприклад, всі учні під номером 1 повинні зустрітися перед класом. У «домашніх» групах має бути по одній особі з експерт­них груп. Учні мають намагатися донести інформацію якісно і в поданому обсязі членам своєї домашньої групи за визначений учителем час. Завданням домашніх груп у цьому випадку вже є остаточне-узагальнення та корекція всієї інформації

Аналіз ситуації (Сазе-метод)

При вивченні гуманітарних

дисциплін зміст деяких понять

учні засвоюють, аналізуючи

певні ситуації, випадки з жит­тя: правові, історичні,моральні тощо, у яких стикаються інте­реси людей, життєві погляди, позиції. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивіду­ально, в парах, в групах або під­даватись аналізу в загальному колі. Такий аналіз потребує пев­ного підходу, алгоритму. Техно­логів вчить учнів ставити запи­тання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Ситуації, випадки слугують для учнів конкретними прикла­дами для ідей та узагальнень, забезпечують основу для. високо­го рівня абстрагування та мислення, демонструють людські по­чуття та емоції, зацікавлюють учнів та захоплюють їхню уяву, допомагають пов'язати навчання з досвідом реального життя дають шанс реального застосування знань.

Підготуйте заздалегідь проблемну ситуацію, випадок, диле­му, яку будете опрацьовувати з учнями. В ньому обов'язково мають бути дві конфліктуючі сторони, позиції, інтереси яких суперечать одна одній. Зверніть увагу, що ситуація повинна бути подана таким чином, щоб дотримувався баланс інтересів сторін (тобто кожна з них мала підстави для захисту своєї позиції).

Дилема ставить людину перед важким вибором, який вини­кає завдяки конфлікту цінностей.

Думаючи над дилемами, учні можуть краще зрозуміти історичний контекст, сьогоднішню соціальну і політичну ситуації, а також свої внутрішні цінності. Також вони вчаться займати позицію, наводити обґрунтовані аргументи на захист своєї позиції і розуміти логіку й обґрунтування позицій інших. Дилеми призначені для ускладнення процесу мислення без висловлення крайніх думок і з поважним ставленням до точки зору інших.

Наступні кроки можуть бути корисними для моделювання дилеми із сучасної події чи на історичному (літературному, пра­вовому) сюжеті.

1. Якої загальної теми стосуватиметься дилема (наприк­лад, списування чи заздрість, обдурювання).

2. Хто є центральною постаттю і який вибір повинен зро­бити герой у цій дилемі (наприклад, чи може студент, що бажає поступити в університет, списувати на іспиті; чи чесний законо­давець, що підтримує соціальні програми саме тепер, коли стоїть проблема перевиборів на другий термін; чи може людина не сплачувати податки на підставі, що держава не забезпечує їй належний рівень життя, тощо).

3. Якою первісною інформацією повинен володіти учень, щоб мати відповідну можливість зрозуміти контекст, у якому наш герой стоїть перед дилемою (наприклад, інформація про важкі вступні іспити, результати попередніх голосувань у Вер­ховній Раді з соціальних програм тощо).

4. Дайте ім'я герою дилеми і припишіть йому характерні риси «живої» людини, які б допомагали іншим краще зрозумі­ти його суть і те, що ним рухає.

5. Необхідно подати тракти (аргументи) і думки, які б від­стоювали дві позиції:

6. Напишіть історію, що і буде дилемою. Почніть зі сцени з вашим героєм і Додайте контекст, у якому він повинен зробити вибір. Потім подайте саму дилему і приведіть 2-3 найбільш пе­реконливих аргументи з кожної сторони (щодо вибору, перед яким стоїть герой дилеми). Це Може бути фраза «з однієї сторо­ни.. ., але з іншої...», Закінчте ситуацію формулюванням вибо­ру, поставивши запитання, що вимагає відповіді «так» чи «ні». Чи повинен герой дилеми робити так чи по-іншому? Інакше ка­жучи, у вдалій, зрозумілій дилемі повинні бути присутні чотири елементи: загальний контекст дилеми, знайомство з ви­бором, що дає дилема, наведення однаково сильних аргументів «за» і «проти» і пропозиція зробити чіткий вибір наприкінці.

МАГІЧНІ ДРІБНИЧКИ

Використовуйте такі критерії для оцінки і критики розробле­них вами історичних /правових, моральних дилем.

1. Чи подана розповідь коротко, просто, без зайвих деталей? '

2. Чи зрозумілі всі факти? Чи досить початкових знань, щоб уч­ням був зрозумілий контекст дилеми?

3. Чи стосуються факти з дилеми життя учнів (чи відповіда­ють темі уроку)?

4. Чи існує герой або кілька центральних персонажів, навколо яких побудована дилема?

5. Чи має герой дилеми чітко сформульовані два варіанти вибору?

6. Чи достатньо даних та іншої інформації для підтримки цих варіантів вибору?

7. Чи стосується дилема визначених основних проблем моралі (права) історії?

8. Чи закінчується розповідь питанням про те, що повинен роби­ти центральний герой?

9. Чи будуть розбіжності в оцінці щодо вибору, що ставиться дилемою, серед ваших учнів?

Як організувати роботу

1. Запропонуйте учням прочитати підготовлену життєву або гіпотетичну спірну ситуацію.

2. Проаналізуйте її з учнями, користуючись такими запитаннями:

• Якими є факти: Що відбулося? Де і коли? Хто є учасниками ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які другорядними? Що в описі є фактами, а що думками, оцінками тощо?

• У чому проблема ситуації: У чому полягає конфлікт? Яке питання! нам треба вирішити, розв'язуючи ситуацію? У чому інтереси кожної зі сторін? Чому вони суперечливі?

• Якими можуть бути аргументи: Які аргументи можуть бути наведені на захист позиції кожної зі сторін? На які документи, інформацію ми можемо спиратися, захищаючи ту чи іншу позицію? ;

• У чому полягає рішення; Яким буде розв'язок ситуації? Чому саме таким? На що ми спираємось, обираючи таке рішення? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв'язання?

Вирішення проблем

Метою застосування такої технології є навчити учнів само­стійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Як організувати роботу

1. Приготуйте для учнів проблемне завдання, проблемну ситуацію.

2. Ознайомте їх із ситуацією та визначте суть проблеми.

3. Запитайте в учнів, чи розуміють вони суть проблеми. Попросіть їх описати її.

4. Об'єднайте учнів у групи, у яких вони могли б обговори­ти проблему, перш ніж перейти до пошуків шляхів її вирішення.

5. Запитайте в учнів: чи справді вони хочуть розв'язувати цю проблему? Чи є проблема важливою, чи необхідно роз­в'язати її? Запитайте, чи зацікавлені сторони конфлікту в його розв'язанні.

6. Скориставшись технологією «мозкового штурму», дай­те їм можливість визначити якнайбільше шляхів вирішення проблеми або можливих варіантів. На цьому етапі жодне рішен­ня або варіант не відкидаються і не коментуються. Необхідно генерувати велику кількість ідей.

7. Разом з учнями проаналізуйте, поясніть та об'єднайте ідеї.

8. Обговоріть можливі позитивні та негативні наслідки кожної ідеї.

9. Виберіть найкращий варіант і дійдіть згоди щодо його використання для вирішення проблеми (можна шляхом голосування).

10. Виберіть другий і третій варіанти як резервні на випадок, якщо перше рішення виявиться неефективним. Досягніть, згоди щодо випробування варіантів.

Етапи вирішення проблеми:

• З'ясуйте суть проблеми.

• З'ясуйте важливість проблеми.

• Обміркуйте всі можливі варіанти вирішення.

• Проаналізуйте можливі наслідки кожного варіанта.

• Виберіть можливий варіант вирішення, який здається вацл оптимальним.

• Якщо перший варіант рішення виявився неефективним, спробуйте інший і розпочніть все спочатку.

Д

ерево рішень

Як варіант технології вирі­шення проблем можна викори­стати «дерево рішень», яке до­помагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

Як організувати роботу

1. Виберіть проблему, ди­лему, що не має однозначного рішення. Вона може бути ви­кладена у формі історії, судової справи, ситуації з життя, епізоду літературного твору.

2. Запропонуйте учням необхідну для розв'язання про­блеми інформацію для домашнього читання.

3. Підготуйте на дошці чи роздайте кожному учневі зра­зок «дерева рішень».

4. Сформулюйте проблему для вирішення, визначте суть проблеми і запцщіть на дошці, заповнюючи схему.

6. Дайте необхідну додаткову інформацію щодо проблеми (чи час для її пошуку, перегляду, якщо це було домашнє завдання). ,

& Запитайте учнів, чи дійсно хочуть розв'язати про­блему люди, яких вона стосується? Якщо проблема важлива й актуальна, процес може продовжуватись. Попросіть пояснити, чому сторони Прагнуть до розв'язання проблеми.

7. Шляхи й варіанти вирішення проблеми можна визна­чили проведенням мозкового штурму. На цьому етапі жоден із варіантів не може бути неправильним. Важливо набрати якомо­га більше ідей. '

8. Обговоріть кожен із варіантів рішення. Що позитивно­го чи негативного для кожної зі сторін він містить? Таким чи­ном можна відхилити частину ідей і залишити 3-4.

9. Поділіть учнів на малі групи і запропонуйте кожній за­повнити схему. Група повинна шляхом обговорення прийти до одного варіанта рішення. Якщо єдності немає, можна застосу­вати голосування.

10. Кожна група пропонує своє рішення. Проведіть обговорення. Можна провести голосування всього класу для вибору одного з варіантів.

ПРОБЛЕМА

Рішення І

Рішення ІІ

. . ГП» 1 Рішення III

Позитивні наслідки

Негативні наслідки

Позитивні наслідки

Негативні наслідки

Позитивні наслідки

Негативні наслідки