Хладонові вогнегасники

В якості вогнегасної речовини застосовуються пожежогасячі хладони 114В2, 13В1, 12В1 та інші.

Хладонові вогнегасники в порівнянні з вуглекислотними та брометиловими є більш універсальними і по більшості технічних характеристик мають незначну перевагу над ними, значно поступаючись порошковим вогнегасникам. Довжина струменя вогнегасної речовини складає 2-4м і тільки деякі зразки здатні розпилювати заряд на відстань до 5м. Тривалість подачі вогнегасної речовини у більшості складає 12-30с, і тільки окремі зразки мають мінімальний час гасіння 7-10с.

У 1987році країни-члени ООН підписали Монреальський протокол в якому накладається обмеження на виробництво та споживання озоноруйнуючих речовин, в тому числі пожежогасячих хладонів 114В2, 13В1, 12В1..., а з 1994 року прийнято рішення про припинення випуску пожежогасячих хладонів, за вийнятком узгодженої кількості необхідної для атомної енергетики та Міністерства оборони.

Порошкові вогнегасники

Завдяки своїй універсальності і відносно високій вогнегасній ефективності на Україні, в Росії та в більшості високорозвинутих країн світу саме широке розповсюдження знайшли порошкові вогнегасники. Їх кількість в середньому складає 75-85% від загальної кількості вогнегасників. В якості вогнегасної речовини використовуються понад 500 видів дрібнодисперсних сухих порошків.

Порошкові вогнегасники використовуються для гасіння пожеж класів А,В,С,D та електроустановок під напругою до 1000 В. Вид матеріалів та речовин, горіння яких можна гасити, залежить від типу по­рошку. Конструкція порошкового вогнегасника ОП-9 наведена на рис. 5.

Для приведення до дії вказаного вогнегасника потрібно:

• видалити за­побіжну чеку 19;

• натиснути та відпустити кнопку 17, в результаті чого голка руйнує мембрану балона 4 та газ-витискувач надходить через отвори в голівці 2 та сифонну трубку 5 в корпус 1 вогнегасника, створюючи в ньому надлишковий тиск та виконуючи опушення вогнегасного порошку;

• натисну­ти на важіль керування 7, при цьому відкривається клапан 10, та вогнегасна речовина крізь сифонну трубку 5, рукав 3 та насадок-розпилювач 6 по­дається на вогнище пожежі;

• для припинення викидання вогнегасної речовини необхідно відпустити важіль 7.

Переміщення голки для руйнування мембрани балону з газом-витискувачем може здійснюватися в інших моделях вогнегасників, наприклад ОПУ-5 (рис. 6), не натисненням кнопки, а підійманням ручки 2.

Загальним недоліком порошкових вогнегасників є здатність порошку злежуватись. Порошки з вологістю 1% в корпусі вогнегасника при іспитах на ударне навантаження (500 ударів з частотою 1 Гц), майже не піддаються впливу "ножа". В зв'язку з цим вологість порошків не повинна перевищувати 0,5%. Необхідно відзначити, що гарантійний термін зберігання, навіть при ідеальних умовах, для найбільш розповсюджених на Україні порошків "ПСБ, ПФ,(П-1А), ПС, СИ, Пирант" складає від 2 до 5 років. Тому надійність і вогнегасна ефективність порошкових вогнегасників сильно залежить від підготовчої операції аерації тобто "псевдозрідження" порошку перед його викидом. Аерація порошку частіше всього проводиться впуском газу під тиском в середні і нижні шари заряду, це приводить до ускладнення конструкцій але не дозволяє запобігти відмовам вогнегасників, наявності хаотичних пульсацій струменя при гасінні та великого залишку порошку в балоні, який складає 5 - 15% від загальної початкової маси порошку.