5.2.2 Взаємна автентифікація з трьома проходами

В цьому протоколі автентифікації унікальність та/або своєчасність забезпечується шляхом генерації та перевіряння випадкового числа (див. Додаток Б ISO/IEC 9798-1).

Протокол автентифікації представлено на рис. 4

Рисунок 4

Маркери мають таку структуру:

,

.

Включення розпізнавального ідентифікатора в маркер є необов’язковим.

ПРИМІТКА. Розпізнавальний ідентифікатор включається в маркер для запобігання атакам типу віддзеркалення. Така атака характеризується тим, що порушник віддзеркалює запит об’єкту з метою видачі себе за об’єкт . Це включення не є обов’язковим. Тому в оточені, де такі атаки виключено, розпізнавальний ідентифікатор можна не використовувати.

Розпізнавальний ідентифікатор може використовуватися також в тих випадках, коли застосовується односпрямований ключ.

Протокол виконується у наступній послідовності.

1) Об’єкт генерує випадкове число та відсилає його а також при необхідності текстове поле об’єкту .

2) Об’єкт генерує випадкове число , формує та відсилає об’єкту маркер .

3) Об’єкт отримавши повідомлення, що містить маркер , перевіряє його обчисливши значення

та порівнявши отримане значення з криптографічним контрольним значенням, що міститься в маркері. Таким чином перевіряється коректність розпізнавального ідентифікатора (якщо він є), а також відповідність випадкового числа , що було надіслано об’єкту на кроці (1) та випадкового числа, яке було використано для генерації маркера .

4) Об’єкт генерує та відсилає маркер об’єкту .

5) Об’єкт отримавши повідомлення, що містить маркер перевіряє його обчисливши значення

та порівнюючи це значення з криптографічним контрольним значенням, що міститься в маркерові. Таким чином перевіряється, що випадкове число , що було отримано від об’єкта на кроці (1) та випадкове число , відіслане об’єкту на кроці (2), були використані для генерації маркера .

Якщо використовуються односпрямовані ключі, тоді ключ в маркерові заміняється односпрямованим ключем і цей ключ використовується на кроці (5).

Додаток а (довідковий) Використання текстових полів

Маркери, що визначені у п’ятому розділі цієї частини стандарту ISO/IEC 9798 містять текстові поля. Використання та взаємозв’язки між різними текстовими полями для конкретної передачі даних залежить від призначення.

За допомогою їх включення у відповідне текстове поле, наприклад маркера в пункті 5.1.1 інформація може бути використана для обчислення криптографічного контрольного значення маркера. Цим засобом, може бути здійснена перевірка автентичності відправника даних.

У додатку А стандарту ISO/IEC 9798-1 наведені деякі приклади використання текстових полів.