- •Векторні функції скалярного аргументу і їх властивості
- •Границя векторних функцій
- •Tеорема:
- •Доведення:
- •Неперервність векторних функцій
- •Векторна похідна
- •Доведення:
- •Елементи тригранника Френе
- •Дотична до кривої
- •Теорема:
- •Нормальна площина кривої
- •Бінормаль кривої
- •Спрямна площина
- •Головна нормаль
- •Довжина дуги кривої Натуральна параметризація
- •Кривизна кривої
- •Теорема:
- •Доведення:
- •Натуральні рівняння кривої
- •Формули Френе
- •Доведення:
- •Плоскі криві
- •Лінія на поверхні
- •Дотична площина і нормаль до поверхні
- •Перша квадратична форма поверхні
- •Застосування першої квадратичної форми
- •Друга квадратична форма поверхні
- •Кривизна кривої на поверхні Нормальна кривизна поверхні Теорема Меньє
- •Теорема Меньє
- •Нормальна кривизна поверхні в даному напрямку є величина стала.
- •Геодезична кривизна і її обчислення
- •Головні кривизни на поверхні
- •Індикатриса кривизни Дюпена
- •Класифікація точок на поверхні:
- •Класифікація точок на основі поняття ідекатриси Дюпена
- •Класифікація точок поверхні на основі поняття Гаусової (повної) кривизни поверхні
- •Класифікація точок з використанням поняття стичного параболоїда поверхні
- •Поверхня обертання і її рівняння
- •Головні напрямки на поверхні
- •Асимптотичні напрямки на поверхні Асимптотичні лінії
- •Геодезичні напрямки на поверхні
- •Сферичне зображення області на поверхні Теорема Гауса
- •Теорема :
- •Ізометричні поверхні Згинання поверхні
- •Теорема Гауса-Бонне(без доведення)
- •Теорема Гауса-Бонне:
- •Топологічний простір
- •I. Об'єднання будь-якої кількості (скінченної або нескінченної) відкритих множин є відкрита множина.
- •II. Перетин будь-яких двох відкритих множин є відкрита множина.
- •Топологічні перетворення і їх властивості
- •Замкнені множини Граничні точки
- •3°. Перетин будь-якої системи (скінченої чи нескінченної) замкнених множин є замкнена множина.(якщо - сукупність замкнених множин, то множина замкнена).
- •4°. Множина м простору замкнена тоді і тільки тоді, коли вона містить всі свої граничні точки.
- •Кліткове розбиття поверхні Орієнтовні поверхні
- •Теорема Ейлера для многогранників
- •Приклади топологічно правильних многогранників
- •Топологічні властивості проективної площини
Перша квадратична форма поверхні
Нехай
задано регулярну поверхню
,
принаймні двічі неперервно-диференційовна,
розгляне повний диференціал по
:
Першою
квадратичною формою поверхні (1)
називається квадрат повного диференціала
функції
Знайдемо вираз для першої квадратичної форми:
- перша
квадратична форма
-
коефіцієнта Гауса I
квадратичної форми
Як визначити коефіцієнти Гауса, якщо поверхня задана параметрично?
Нехай
,
тоді
Нехай
, то
коефіцієнти
Гауса будуть мати вигляд
Застосування першої квадратичної форми
Обчислення довжини дуги кривої на поверхні:
Розглянемо поверхню (1), на якій розглянемо лінію , яка задана рівнянням : , знайдемо зовнішнє рівняння лінії : і для обчислення довжини дуги кривої (2) скористаємось формулою:
, знайдемо
Отже
- довжина
дуги кривої на поверхні
Отже довжина дуги кривої на поверхні виражається через першу квадратичну форму, тому її ще називають метричною формою.
ЗАУВАЖЕННЯ: Геометричні (фігури) поняття на поверхні, які виражаються через першу квадратичну форму належать до понять внутрішньої геометрії.
Внутрішня геометрія – це частина геометрії, яка вивчає властивості геометричних фігур на поверхні засобами тільки самої поверхні.
Визначення кута між двома кривими на поверхні :
Нехай на поверхні (1) задано дві криві лінії і , які перетинаються.
Напрямком
на поверхні називається вираз
Нехай
напрямок лінії
визначається вектором
і
вектором
;
Кутом
між
двома кривими на поверхні в даній точці
називається кут між напрямками даних
кривих
визначимо кут між і , як кут між і , а для цього скористаємось формулою:
,
знайдемо
:
- формула визначення кута між двома кривими на поверхні
визначимо тепер кут між координатними лініями, скористаємось отриманою формулою:
;
підставимо у формулу
- формула
для обчислення кута між двома координатними
лініями
Вияснемо
при якій умові координатна сітка на
поверхні буде ортогональна
,
тоді
.
Отже, для того щоб координатна сітка на поверхні була ортогональною потрібно щоб другий коефіцієнт дорівнював нулю.
О
бчислення
площі куска поверхні:
Розіб’ємо
область Q
на
n-
частин і виберемо на одній з них точку
,
площа цієї частини
.
Виберемо тут довільну т. Р і проведемо
через неї дотичну площину. Запроектуємо
цю частину області на площину, отримаємо
плоску частину
Якщо
ці малі області ще розбити на частинки
і припустити що
,
то різниця областей
і
(між їхніми площами) буде мінімальна.
Під площею області будемо розуміти:
Із курсу математичного аналізу нам відомо, що, якщо поверхня задана рівнянням
, то площу області Q на даній поверхні обчислюється за формулою:
Маємо
:
- формула
обчислення площі куска поверхні
Вияснемо
геометричний зміст виразу
додамо дві останні рівності:
Отже
ми отримали, що
,
це є площа паралелограма, побудованого
на векторах
.
