Оприлюднені (опубліковані) і не оприлюднені (неопубліковані) твори

Право автора на твір виникає в момент створення автором свого твору. Він може довго або взагалі ніколи не оприлюднювати своє творіння з будь-яких причин. Але одразу після того як твір став доступним певному колу осіб, його творець більше не в змозі здійснювати контроль за його наступним використанням. Саме тут виникає необхідність в захисті авторського права від порушень з боку інших осіб.

Оприлюднення  звичайно (стосовно твору) розуміється як дія, що робить твір доступним для публіки, якими б не були засоби його оприлюднення. Оприлюднений твір не є синонімом терміна «опублікування твору».

Оприлюднений твір – твір, що став доступним для публіки. Оприлюднений твір не обов'язково є опублікованим твором.

Право автора на інформацію про твір до його опублікування – за автором зберігається право публічно розголошувати або викладати зміст свого твору до опублікування за його згодою самого твору або викладу його змісту.

Твір неопублікований – твір, не доведений до загального відома способом опублікування незалежно від того, чи був він обнародуваний яким-небудь іншим способом чи ні. Проведення такого розрізнення має важливе значення через специфічні правила охорони неопублікованих творів, існуючі в більшості національних авторсько-правових законодавствах, а також у міжнародних конвенціях.

Опублікований твір – часто має назву також «публікація», опублікований твір нерідко розуміється як який-небудь твір, що став доступним для загального відома. Однак у більш вузькому правовому змісті опублікований твір звичайно означає лише твір, що став доступним для загального відома за допомогою відтворення і поширення його екземплярів. Більш детальні умови, що підлягають виконанню у відношенні твору, перш ніж він може вважатися опублікованим твором, передбачаються в міжнародних конвенціях і в деяких національних законодавствах; наприклад, у відповідності з Всесвітньою конвенцією по авторському праву публікація вважається такою за умови поширення для загального відома екземплярів твору, який можливо читати або сприймати іншим способом, - умова, яка не є обов’язковою в Бернській конвенції, яка також визнає публікацію у формі фонограм. Опубліковані твори в деяких відносинах регламентуються спеціальними правилами як відповідно до міжнародного, так і національного авторсько-правового законодавств.

Твори оригінальні і похідні

У самостійних (оригінальних) творах (нових, творчо самостійних) усі елементи твору створені автором без запозичення з інших творів. Оригінальний твір визначається як продукт самостійної творчої думки і праці. Оригінальність твору не залежить від його новизни або художньої цінності. Авторське право на них не залежить від авторського права інших осіб. Похідні твори — продукт інтелектуальної творчості, заснований на іншому існуючому творі, це твори, в яких використані елементи форми інших творів. Такими є переробки, переклади, упорядкування. Якщо до похідного твору включені елементи іншого твору, що охороняється авторським правом, то використання похідного твору можливе лише за згодою автора первинного твору. Такий твір вважається залежним від твору основного.

Перекладачам і авторам інших похідних творів належить авторське право на здійснені ними переклад, інсценізацію, аранжування або іншу переробку за умови дотримання ними прав автора твору. Авторське право перекладача і авторів інших похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади і переробки тих же творів.