- •Харківська національна академія міського господарства
- •Перегородки 151
- •1. Будівлі і вимоги до них
- •1.1. Поняття про будинки і споруди
- •1.2. Вимоги до будинків і їхня класифікація
- •2. Індустріалізація будівництва 2.1. Уніфікація, типізація і стандартизація
- •3.1. Конструктивні елементи будинків
- •2.2. Єдина модульна система
- •Р о з д і л II цивільні будинки та їх конструкції
- •3. Основні елементи й конструктивні схеми громадських будинків
- •3.2. Конструктивні схеми будинків
- •Контрольні запитання
- •4. Основи і фундаменти 4.1. Поняття про основи і вимоги до них
- •4.2. Фундаменти та їх конструктивні рішення
- •4.3. Проектування підвалів. Технічні підпілля
- •5. Стіни й окремі опори 5.1. Класифікація стін і вимоги до них
- •5.2. Цегельні стіни
- •5.3. Будинки з монолітного залізобетону
- •5.4. Архітектурно-конструктивні елементи стін
- •5.5. Деформаційні шви. Балкони, лоджії й еркери
- •5.6. Окремі опори. Прогони
- •Контрольні запитання
- •6. Перекриття і підлоги
- •6.1. Перекриття. Їхня класифікація і вимоги до них
- •6.2. Дерев'яні перекриття
- •6.3. Залізобетонні перекриття
- •6.4. Конструктивні рішення надігідвальних і горищних перекриттів
- •6.5. Підлоги і їхні конструктивні рішення
- •Контрольні запитання
- •7. Покриття
- •7.1. Види покриттів і вимоги до них
- •7.2. Похилі дахи і їх конструкції
- •7.3. Просторові покриття
- •8. Сходи і пандуси
- •8.1. Сходи, їхні види й основні елементи
- •8.2. Конструктивні рішення сходів
- •8.3. Пандуси, область їхнього застосування
- •8.4. Спеціальні евакуаційні шляхи
- •8.5. Ліфти й ескалатори
- •Контрольні запитання
- •9. Перегородки
- •9.1. Види перегородок і вимоги до них
- •9.2. Конструктивні рішення перегородок
- •10. Вікна і двері 10.1. Вікна і їхні конструктивні рішення
- •10.2. Двері і їхні конструктивні рішення
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості про проектування промислових будівель
- •11.1. Загальні положення
- •11.2. Проектування виробничих будівель
- •11.3. Прив'язування конструктивних елементів до координаційних осей
- •12. Елементи й конструктивні схеми промислових будівель
- •12.1. Класифікація промислових будівель
- •12.2. Вимоги до промислових будівель
- •12.3. Одно- й багатоповерхові промислові будівлі. Уніфікація
- •13. Каркаси, їх види й елементи 13.1. Каркас промислової будівлі
- •13.2. Фундаменти й фундаментні балки
- •13.3. Колони. Підкранові і обв'язувальні балки
- •13.4. Несучі конструкції покриття
- •13.5. Просторові покриття
- •14. Стіни 14.1. Типи стін і вимоги до них
- •14.2. Стіни з малорозмірних елементів, великих блоків і панелей
- •14.3. Полегшені вертикальні захисні конструкції
- •Контрольні запитання
- •15. Вікна, двері й ворота
- •15.1. Вікна промислових будівель та їх конструктивні вирішення
- •15.2. Ворота і двері, їх види й конструктивні вирішення
- •16. Покриття й ліхтарі
- •16.1. Типи покриттів.
- •16.2. Покриття по прогонах
- •16.3. Покрівлі промислових будівель. Водовідведення з покриттів
- •16.4. Ліхтарі. Принципи проектування, конструктивні вирішення
- •Контрольні запитання
- •17. Інші елементи промислових будівель 17.1. Перегородки
- •17.2. Внутрішньоцехові конструкції і сходи
- •17. 3. Протипожежні перепони
- •18. Суть архітектури та її завдання 18.1. Поняття про архітектуру
- •18.2. Архітектура й розвиток будівельної техніки. Засоби архітектури
- •Контрольні запитання
- •Короткий словник основних архітектурних і будівельних термінів
- •Список літератури
Висоту
балок визначають за допомогою розрахунку,
вона може бути від 650
до
2050
м
з градацією розмірів через 200
мм.
Кріплення
рейок до балок може бути нерухомим і
рухомим. Нерухоме кріплення здійснюють
приварюванням рейки до верхньої полиці
балки при кранах вантажопідйомністю
до 30
т.
Рухоме кріплення, яке застосовують
найчастіше, роблять за допомогою скоб
і притискних
лапок.
Інколи
як матеріали для стін застосовують
цеглу або малі блоки для обпирання їх,
а також у місцях перепаду висот суміжних
прольотів використовують обв'язувальні
залізобетонні балки (рис.13.9,а). Їх
звичайно влаштовують над віконними
прорізами або стрічками заскління.
Обв'язувальні
балки 5950 мм завдовжки мають висоту
перерізу 585 мм і ширину 200, 250 і 380 мм. Їх
встановлюють на опорні стальні столики
й кріплять до колон за допомогою стальних
планок, які прибивають до закладних
елементів (рис. 13.9, б).
а
-
загальний вигляд; б - вузол кріплення
до колони; 1 - стальний опорний столик;
Рис.13.9.
Обв'язувальні балки:
2
- стальна
планка
Несучі
конструкції покриття, що є важливим
конструктивним елементом будівлі,
вибирають залежно від величини прольоту,
характеру і значення діючих
навантажень, виду вантажопідйомного
устаткування, характеру виробництва
та інших факторів.
13.4. Несучі конструкції покриття
За характером роботи несучі конструкції покриття бувають площинні й просторові. За матеріалом конструкції покриття поділяють на залізобетонні, металеві, дерев'яні й комбіновані.
У зв' язку з характером роботи ці конструкції повинні відповідати вимогам міцності, стійкості, довговічності, архітектурно-художнім й економічним. Тому при виборі несучих конструкцій покриття виконують старанний техніко-економічний аналіз кількох варіантів. Так, залізобетонні конструкції вогнестійкі, довговічні й часто більш економічні порівняно з стальними. Стальні ж мають відносно невелику масу, прості у виготовленні й монтажі, мають високий ступінь збірності. Дерев' яні конструкції характеризуються легкістю, відносно невеликою вартістю і при відповідному захисті - прийнятною вогнестійкістю та довговічністю. Дуже ефективні й комбіновані конструкції, що складаються з кількох видів матеріалів. При цьому важливо, щоб кожний матеріал пра цював у тих умовах, які найбільш сприятливі для нього. Нижче розглянуто основні види несучих конструкцій покриттів. Залізобетонні балки (рис.13.10) застосовують при прольотах до 18 м. Вони можуть бути одно - й двосхилими. Для виготовлення їх використовують по передньо напружене армування. На верхньому поясі балок передбачають закладні деталі для кріплення панелей покриття або прогонів. Балки кріплять до колон зварюванням закладних деталей (рис.13.10, д).
Ефективніші порівняно з балками залізобетонні ферми, які використовують у будівлях прольотом 18, 24, 30 і 36 м (рис.13.11). Вони можуть бути сегментні, аркові з паралельними поясами, трикутні та ін. Між нижнім і верхнім поясами ферм розміщують систему стояків і розкосів. Решітку ферм передбачають так, щоб плити перекриттів 1,5 і 3,0 м завширшки спирались на ферми у вузлах стояків і розкосів.
Широкого застосування набули сегментні безроскосні залізобетонні ферми прольотом 18 і 24 м. Для зменшення похилу покриття для багато пролітних будівель передбачають влаштування на верхньому поясі таких ферм спеціальних стояків (стовпчиків), на які спирають панелі покриття.
Міжфермний простір рекомендується використовувати для пропускання комунікацій та влаштування технічних і міжфермних поверхів.
Кріплять ферми до колон болтами і зварюванням закладних елементів.
При кроці кроквяних ферм і балок 6 м і кроці колон середніх рядів 12 м використовують підкроквяні залізобетонні ферми і балки.
Більш
ефективними несучими конструкціями
покриттів є стальні кроквяні ігідкроквяні
ферми (рис. 13.12).
Кроквяні
ферми застосовують для прольотів 18,
24, 30, 36 і
більше при кроці 6,
12, 18 і
більше.
Пояси і решітку ферм конструюють з кутиків або труб і з' єднують між собою зварюванням за допомогою фасонок з листової сталі. Перерізи полиць поясів, стояків і розкосів вибирають за розрахунком.
Для багатоповерхових промислових будівель застосовують балкові й безбалкові перекриття. Балки перекриттів (ригелі) виготовляють з бетону марок 200-400 координаційними прольотами 6 і 9 м і уніфікованою висотою перерізу 0,8 м. Балки можуть мати прямокутний і тавровий переріз (рис.13.13). Ригелі прямокутного перерізу застосовують при великих навантаженнях. З' єднання з колоною здійснюється опиранням ригеля на консоль колони.
X
|
|
|
|
|
|
|
||
-і |
' |
77?40; 23940 |
1 і- |
|
||||
Рис.13.11. Залізобетонні ферми покриття: а - сегментна; б - аркова безроскісна; в - з паралельними поясами; г - трапецоїдна; д - фрагмент розрізу покриття будівлі із застосуванням підкроквяних ферм
Для багатоповерхових будівель зі збірним безбалковим каркасом з сіткою колон 6х6 м застосовують плоскі плити перекриттів суцільного перерізу (надколонні і пролітні) 150 або 180 мм завтовшки. Надко-лонні плити встановлюють виступами в гнізда капітелі, передбачені по її периметру, з утворенням після замонолічування залізобетонних шпонок.
Для
приміщень значних розмірів використовують
конструкції покриттів великопрольотні
й просторові. Покриття у велико прольотних
будівлях бувають площинні, просторові
й висячі.
Великопрольотними площинними покриттями є залізобетонні й стальні ферми (рис. 13.14). Залізобетонні ферми прольотом до 96 м виготовляють із бетону М500 з попередньо напруженим нижнім поясом. Використовують також збірні й монолітні рами й арки, що мають різні прольоти.
