Висоту балок визначають за допомогою розрахунку, вона може бути від 650 до 2050 м з градацією розмірів через 200 мм.

Кріплення рейок до балок може бути нерухомим і рухомим. Не­рухоме кріплення здійснюють приварюванням рейки до верхньої по­лиці балки при кранах вантажопідйомністю до 30 т. Рухоме кріплення, яке застосовують найчастіше, роблять за допомогою скоб і притискних

лапок.

Інколи як матеріали для стін застосовують цеглу або малі блоки для обпирання їх, а також у місцях перепаду висот суміжних прольотів використовують обв'язувальні залізобетонні балки (рис.13.9,а). Їх зви­чайно влаштовують над віконними прорізами або стрічками заскління.

Обв'язувальні балки 5950 мм завдовжки мають висоту перерізу 585 мм і ширину 200, 250 і 380 мм. Їх встановлюють на опорні стальні столики й кріплять до колон за допомогою стальних планок, які при­бивають до закладних елементів (рис. 13.9, б).

а - загальний вигляд; б - вузол кріплення до колони; 1 - стальний опорний столик;

Рис.13.9. Обв'язувальні балки:

2 - стальна планка

13.4. Несучі конструкції покриття

Несучі конструкції покриття, що є важливим конструктивним елементом будівлі, вибирають залежно від величини прольоту, харак­теру і значення діючих навантажень, виду вантажопідйомного устат­кування, характеру виробництва та інших факторів.

За характером роботи несучі конструкції покриття бувають пло­щинні й просторові. За матеріалом конструкції покриття поділяють на залізобетонні, металеві, дерев'яні й комбіновані.

У зв' язку з характером роботи ці конструкції повинні відповідати вимогам міцності, стійкості, довговічності, архітектурно-художнім й економічним. Тому при виборі несучих конструкцій покриття викону­ють старанний техніко-економічний аналіз кількох варіантів. Так, залі­зобетонні конструкції вогнестійкі, довговічні й часто більш економічні порівняно з стальними. Стальні ж мають відносно невелику масу, про­сті у виготовленні й монтажі, мають високий ступінь збірності. Де­рев' яні конструкції характеризуються легкістю, відносно невеликою вартістю і при відповідному захисті - прийнятною вогнестійкістю та довговічністю. Дуже ефективні й комбіновані конструкції, що склада­ються з кількох видів матеріалів. При цьому важливо, щоб кожний матеріал пра цював у тих умовах, які найбільш сприятливі для нього. Нижче розглянуто основні види несучих конструкцій покриттів. Залізобетонні балки (рис.13.10) застосовують при прольотах до 18 м. Вони можуть бути одно - й двосхилими. Для виготовлення їх викорис­товують по передньо напружене армування. На верхньому поясі балок передбачають закладні деталі для кріплення панелей покриття або прогонів. Балки кріплять до колон зварюванням закладних деталей (рис.13.10, д).

Ефективніші порівняно з балками залізобетонні ферми, які вико­ристовують у будівлях прольотом 18, 24, 30 і 36 м (рис.13.11). Вони можуть бути сегментні, аркові з паралельними поясами, трикутні та ін. Між нижнім і верхнім поясами ферм розміщують систему стояків і розкосів. Решітку ферм передбачають так, щоб плити перекриттів 1,5 і 3,0 м завширшки спирались на ферми у вузлах стояків і розкосів.

Широкого застосування набули сегментні безроскосні залізобе­тонні ферми прольотом 18 і 24 м. Для зменшення похилу покриття для багато пролітних будівель передбачають влаштування на верхньому поясі таких ферм спеціальних стояків (стовпчиків), на які спирають панелі покриття.

Міжфермний простір рекомендується використовувати для про­пускання комунікацій та влаштування технічних і міжфермних повер­хів.

Кріплять ферми до колон болтами і зварюванням закладних еле­ментів.

При кроці кроквяних ферм і балок 6 м і кроці колон середніх ря­дів 12 м використовують підкроквяні залізобетонні ферми і балки.

Більш ефективними несучими конструкціями покриттів є стальні кроквяні ігідкроквяні ферми (рис. 13.12). Кроквяні ферми застосовують для прольотів 18, 24, 30, 36 і більше при кроці 6, 12, 18 і більше.

Пояси і решітку ферм конструюють з кутиків або труб і з' єднують між собою зварюванням за допомогою фасонок з листової сталі. Пе­рерізи полиць поясів, стояків і розкосів вибирають за розрахунком.

Для багатоповерхових промислових будівель застосовують бал­кові й безбалкові перекриття. Балки перекриттів (ригелі) виготовляють з бетону марок 200-400 координаційними прольотами 6 і 9 м і уніфіко­ваною висотою перерізу 0,8 м. Балки можуть мати прямокутний і тав­ровий переріз (рис.13.13). Ригелі прямокутного перерізу застосовують при великих навантаженнях. З' єднання з колоною здійснюється опи­ранням ригеля на консоль колони.

_X

-і	'	77?40; 23940		1 і-

Рис.13.11. Залізобетонні ферми покриття: а - сегментна; б - аркова безроскісна; в - з паралельними поясами; г - трапецоїдна; д - фрагмент розрізу покриття будівлі із застосуванням підкроквяних ферм

Для багатоповерхових будівель зі збірним безбалковим каркасом з сіткою колон 6х6 м застосовують плоскі плити перекриттів суцільно­го перерізу (надколонні і пролітні) 150 або 180 мм завтовшки. Надко-лонні плити встановлюють виступами в гнізда капітелі, передбачені по її периметру, з утворенням після замонолічування залізобетонних шпонок.

Для приміщень значних розмірів використовують конструкції по­криттів великопрольотні й просторові. Покриття у велико прольотних будівлях бувають площинні, просторові й висячі.

Великопрольотними площинними покриттями є залізобетонні й стальні ферми (рис. 13.14). Залізобетонні ферми прольотом до 96 м ви­готовляють із бетону М500 з попередньо напруженим нижнім поясом. Використовують також збірні й монолітні рами й арки, що мають різні прольоти.