Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ та конф.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
28.08.2019
Размер:
42 Кб
Скачать
☆

Конфлікт як соціальне явище

План :

1. Загальні теорії конфлікту.

2. Види конфліктів класифікація та структура

3. Діагностика і попередження конфліктів

1. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві.

Термін „конфлікт” з латинського у буквальному перекладі означає „зіткнення”. Тому під конфліктом традиційно розуміють протиріччя, антагонізми, колізії, що пов’язані із суперечливим перетином прагнень, інтересів, поглядів окремих людей чи соціальних груп. Конфлікт виникає тоді, коли люди починають усвідомлювати, що їхні інтереси, потреби, цілі не можуть бути задоволеними у разі збереження існуючої системи соціальних відносин і починають діяти так, аби змінити ситуацію. В залежності від змісту, характеру та спрямованості таких дій конфлікт може наростати, пом’якшуватися, або розв’язуватися.

Конфлікт – це зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів суб’єктів соціальної взаємодії, які усвідомлюють суперечливість своїх інтересів.

Соціологія конфлікту – це галузь соціології, яка вивчає природу, механізми виникнення та розгортання, а також способи попередження та розв’язання соціальних конфліктів.

Предмет соціології

конфлікту З’ясування соціальної природи та сутності конфліктів, принципів їх діагностики;

Соціологічний аналіз конфліктів, їх типологія та класифікація;

Визначення способів подолання та механізмів прав

ління соціальними конфліктами.

Функції конфліктів

Позитівні

соціально – діагностична – виникнення конфліктів свідчить про недоліки у функціонуванні соціальних організацій, поглиблення суспільних протиріч, поляризацію інтересів різних соціальних груп;

регулююча – конфлікти створюють і підтримують у суспільстві соціальну рівновагу, забезпечують баланс сил у структурах влади й управління;

інтегративна – участь у конфлікті сприяє консолідації людей, які захищають спільні інтереси, формуванню їх зацікавленості у співпраці, узгодженні та об’єднанні зусиль

інноваційна – конфлікти сприяють оновленню соціальних відносин, утвердженню нових норм та цінностей, дозволяють уникнути застою, є джерелом нововведень та прогресивних тенденцій;

комунікативна – пошук шляхів розв’язання конфлікту активізує соціальну взаємодію, забезпечує взаємо пристосування його учасників, спільне вироблення взаємоприйнятих рішень;

соціально – психологічна –конфлікти сприяють зняттю психологічної напруги, викиду негативних емоцій і поступовому зниженню їх інтенсивності.

Негативні

дестабілізуюча – деструктивні К. призводять до порушення соц. рівноваги, громадського порядку, застосуванню насильницьких методів розв’язання проблем;

надлишково – витратна – К., як правило, вимагають використання додаткових матеріальних, часових, моральних, емоційних ресурсів для вирішення проблем, навколо яких вони виникають;

дезорганізуюча – конфлікти уповільнюють та ускладнюють процеси прийняття рішень, відволікають від виконання поточних планових завдань, порушують ритм діяльності.

Величезне розмаїття конфліктів, що повсякчас виникають у нашому житті, актуалізує проблему їх класифікації , згрупування їх за певними ознаками для вибору адекватних методів управлінського впливу. Серед соціологів немає одностайності з проблеми класифікації конфліктів, проте більшість з них вважають суттєвим виділення наступних видів конфліктів:

за способом розв’язання – насильницькі або ненасильницькі;

за сферою розгортання – політичні, соціальні, економічні, організаційні, юридичні..

за напрямком впливу – вертикальні та горизонтальні, в залежності від х-ру соц. зв’язків між суб’єктами;

за ступенем виявлення – відкриті та закриті;

за суб’єктами – внутриособисті, міжособисті, міжгрупові, між малими та великими соц. спільнотами, міжетнічні та міждержавні;

за наслідками – конструктивні та деструктивні;

за мотивацією – конфлікти з приводу розподілу владних повноважень і позицій, з приводу розподілу ресурсів, з приводу цінностей та життєвих установок;

за масштабами – глобальні, соцієтальні, регіональні, локальні;

за формою – прості (бойкот, саботаж, переслідування, агресія) та складні (суспільний протест, бунт, соц. революція, війна).