2.Типові способи укриття злочинів від обліку.

Найбільш типовими способами укриття злочинів від обліку є порушення оперативним черговим ВВС встановле­ного порядку реєстрації, коли замість прийому заяви та її реєстрації зазначена посадова особа відправляє заявника до оперативних працівників або дільничних, які роз'ясню­ють громадянинові усю «безперспективність» розшуку злочинця чи переконують заявника не подавати заяву. Оскільки факт звернення громадянина ніде не фіксується, то дуже важко виявити таке порушення закону. Прокурор може встановити такі факти у разі одержання відповідної інформації на особистому прийомі громадян, при вивченні кримінальної справи.

Інший розповсюджений спосіб укриття злочинів — спи­сання до наряду чи до справ секретаріату заяв, які наді­йшли, на підставі рапорту оперативного працівника зі вказівкою на те, що «факти не підтвердилися».

Взагалі, на практиці застосовуються різноманітні спо­соби укриття злочинів.

Інколи матеріали про нерозкриті злочини додаються до інших кримінальних справ з подаль­шим закриттям обвинувачень за такими епізодами, пере­силаються до інших органів.

Приховування злочинів від обліку та безкарність поса­дових осіб, які припустилися цих порушень, негативно впливає на осіб, що проводять дізнання і досудове слідство. Більш того, перекручення даних про рівень злочинності не дозволяє державним органам достовірно визначати стан злочинності, її динаміку та структуру і обґрунтовано буду­вати стратегію й тактику боротьби з нею.

3. Порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України

Єдиний порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і по­відомлень про злочини, що вчинені або готуються, встанов­лено Інструкцією «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду у всіх органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються», затвердженою наказом МВС України від 14.04.2004р. №400.- чинний.

Заяви та повідомлення про злочини, як джерела інфор­мації, містять відомості про вчинені або ті, що готуються, злочини і є приводами до порушення кримінальних справ (ст. 94 КПК).

До них відносяться:

• заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, пред­ставників влади, громадськості чи окремих громадян, які оформлені згідно з вимогами ст. 95 КПК;

• повідомлення пред­ставників влади, громадськості чи окремих громадян, що затримали особу на місці вчинення злочину або з речовими доказами;

• явка з повинною, оформлена згідно зі ст. 96 КПК;

• повідомлення, що опубліковані в пресі;

• безпосереднє вияв­лення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину, а також інша інформація про події, повідо­млення, що надійшла з інших джерел і потребує проведення негайної перевірки з метою встановлення ознак злочину або їх відсутності.

До неї, зокрема, належить:

• інформація гро­мадян, представників громадськості та посадових осіб, що поступила телефоном (телефаксом), телеграфом, по радіо та телебаченню,

• повідомлення персоналу медичних закладів про звернення громадян із тілесними ушкодженнями, по­ходження яких могло бути результатом злочинних дій,

• працівників відділів реєстрації громадян про втрату грома­дянами паспортів за обставин, що викликають підозру у вчиненні злочину,

• співробітників державтоінспекції про дорожньо-транспортні пригоди, що потягли загибель людей або заподіяння їм тілесних ушкоджень тощо.

Приймання заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, незалежно від місця і часу їх вчинення, повноти отриманих даних, а також особи заявника, здій­снюється цілодобово (оперативним черговим, а також пра­цівниками інших служб в установленому порядку) тим органом внутрішніх справ, до якого надійшло звернення чи повідомлення.

Факт прийому отриманої інформації про злочини повинен підтверджуватись реєстрацією заяв у відповідній книзі обліку і видачею заявникові документа про прийом заяви.

Посадові особи органів внутрішніх справ не мають права відмовляти в прийомі заяв чи повідомлень про злочини під тим приводом, що із заяви чи повідомлення видно ознаки злочину, за яким не проводиться розслідування, а воно вирішується судом у порядку приватного обвинувачення і вони порушуються судом тільки на підставі заяв потерпілих.

Посадова особа, що одержала усну заяву, зобов'язана встановити особу заявника, попередити його про криміналь­ну відповідальність за завідомо неправдивий донос та офор­мити протокол. У випадку явки з повинною, згідно з вимо­гами КПК, встановлюється особа, що з'явилася, після чого складається протокол, в якому детально викладається зро­блена заява. Протокол-заява підписується особою, яка з'яви­лася з повинною, та посадовою особою, що його склала.

Такі як і інші заяви повинні в будь-якому випадку прийматись міліцією і після їх реєстрації в черговій частині направлятись по підсудності чи підслідності.

Реєстрація і облік заяв і повідомлень про злочини здійснюються в чергових частинах міліції, в тому числі і транспортної.

Персональна відповідальність покладається на чергового по органу внутрішніх справ.

Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої виходить. Повідомлення юридичних і службових осіб повинні бути в письмовій формі.

Явка з повинною повинна оформлятись відповідним протоколом. Документи, що надійшли поштою, передаються в чергову частину для реєстрації в книзі обліку заяв і повідомлень про злочини після запису їх надходження відповідно в журналі вхідної кореспонденції чи алфавітному журналі обліку заяв.

Забороняється передача заяв, що надійшли, працівникам міліції для перевірки виконання до їх реєстрації. Інформація, що надійшла по телефону, реєструється черговим у відповідному журналі. Здійснення цілодобового прийому, оформлення і реєстрації заяв і повідомлень про злочини, а також іншої інформації покладається на чергового по органу внутрішніх справ, який несе безпосередню відповідальність за цю роботу.

Черговий зобов'язаний: — організувати проведення необхідних оперативно-розшукових та інших заходів, передбачених кримінально-процесуальним законодавством та іншими нормативними актами у випадку, коли по заяві про злочин вимагається прийняття невідкладних слідчих дій щодо виявлення і закріплення слідів злочину. До них відносяться огляд, обшук, виїмка, освідування, затримання, допит підозрюваного, потерпілого, свідків; — зареєструвати згідно з встановленими правилами всі, що надійшли в орган за чергову добу заяви і повідомлення про злочини; — забезпечити складання протоколу — заяви відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства при зверненні громадян з усними заявами про злочини, провести реєстрацію і забезпечити перевірку повідомлень лікувальних закладів про надходження до них громадян з тілесними ушкодженнями кримінального характеру, повідомлень про дорожньо-транспортні пригоди та їх наслідки, дані працівників паспортних підрозділів про випадки крадіжок паспортів;

— підготувати начальникові міліції оперативне зведення про заяви і повідомлення щодо злочинів для направлення його відповідному прокурору району чи міста.

Посадова особа, що одержала усну заяву, зобов'язана встановити особу заявника, попередити його про криміналь­ну відповідальність за завідомо неправдивий донос та офор­мити протокол. У випадку явки з повинною, згідно з вимо­гами КПК, встановлюється особа, що з'явилася, після чого складається протокол, в якому детально викладається зро­блена заява. Протокол-заява підписується особою, яка з'яви­лася з повинною, та посадовою особою, що його склала.

Заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готу­ються, реєструються відразу після їх надходження в жур­налі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (далі — ЖРЗПЗ), а також шляхом введення даних до автоматизованої інформаційно-пошукової системи (А1ПС) ”ФАКТ”.

ЖРЗПЗ є документом суворої звітності і зберігається в черговій частині органу внутрішніх справ.

• Він повинен бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою і зареєстрований в канцелярії органу внутрішніх справ.

• усі реквізити ЖРЗПЗ заповнюються черговим;

• записи по кож­ній інформації мають бути скороченими і разом з тим міс­тити повні дані про те, що і коли сталося, хто, коли і в якій формі повідомив про подію, які вказівки отримані щодо порядку розгляду, яких заходів вжито до її перевірки, хто брав участь у розгляді, яке рішення, коли і ким прийняте, інші відомості.

Організація роботи за додержанням порядку приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, та відповідальність за дотримання законності в цій сфері покладається на начальника органу вну­трішніх справ, а в разі його відсутності — на особу, яка його заміщає.

Зокрема, начальник органу внутрішніх справ після доповіді оперативного чергового про оперативну об­становку за минулу добу зобов'язаний перевірити правиль­ність ведення ЖРЗПЗ та реєстрацію в ньому в повному обсязі всіх заяв і повідомлень про злочини, які надійшли за цей час, про що зробити відповідний запис.

За заявою або повідомленням про злочин не пізніше трьох діб, а в виключних випадках у строк не більш десяти діб (ст. 97 КПК) повинно бути прийняте рішення про по­рушення кримінальної справи чи про відмову в порушенні кримінальної справи або про провадження у справі досудової підготовки матеріалів за протокольною формою.