- •Шкала перерахунку підсумкових оцінок (за результатами роботи в семестрі і складання іспиту)
- •Тема 1 Спеціальні історичні дисципліни (сід) в системі сучасної історичної науки.
- •Тема 2 Дипломатика як спеціальна історична дисципліна Українська дипломатика.
- •Тема 3 Палеографія як спеціальна історична дисципліна. Українська палеографія
- •Устав – найдавніший тип кириличного письма.
- •Півуставне письмо XIV-XVI ст.
- •Український скоропис XV-XVIII ст.
- •2. Канцелярія та документ галицько-волинських князів у дослідженнях о. А. Купчинського
- •3. Канцелярії гродських та земських урядів на українських землях XIV-XVIII ст.
- •Теми рефератів з курсу «Спеціальні історичні дисципліни: мова і письмо»
- •1. Розвиток палеографії в Україні.
- •8. Сарматські знаки Північного Причорномор‘я та проблема давньослов‘янської ієрогліфіки.
- •9. Раннє уставне кириличне письмо.
- •10. Філіграні українського паперу XVI – XVIII ст.
- •11. Опис та атрибуція кириличної рукописної книги.
- •12. Проблема календарної реформи у Галичині хіх – початку хх ст.
- •13. Українська дипломатика як спеціальна історична дисципліна.
- •14. Дослідження Волинської Метрики в сучасній історіографії.
- •15. Структура книг Волинської Метрики.
- •16. Дипломатика гетьмана б. Хмельницького у дослідженнях і. Крип’якевича.
- •17. Організація Генеральної Військової канцелярії XVII-XVIII ст.
- •18. Слов‘янське глаголичне письмо.
- •19. Розвиток українського письма у XIV ст.
- •20. Палеографія українських документів XV ст.
- •21. Розвиток українського письма у хvі ст.
- •22. Дослідження українського скоропису в історіографії XX ст.
- •23. Художне оздоблення рукописів.
- •28. Джерелознавчі дослідження у діяльності Київської археографічної комісії для розбору давніх актів.
- •29. Значення спеціальних історичних дисциплін в системі наукових знань та конкретних історичних дослідженнях.
- •30. Проблема календарної реформи у Галичині хіх – початку хх ст.
- •31. Формування християнського календаря: початок відліку та особливості літургійних циклів.
- •32. Календар і обчислення пасхалій.
- •37. Методика дипломатичного дослідження у працях с. Каштанова.
- •42. Палеографія у вивченні української середньовічної книги.
- •43. Українська рукописна книга XI – XVII ст.
- •44. Митрополит Євгеній (Болховітінов) – дослідник Мстиславової грамоти (бл. 1130 р.).
- •45. Розвиток письма на Слобожанщині у XVII – XVIII ст.
- •46. Розвиток скорописного письма на Лівобережній Україні у XVII – XVIII ст.
- •47. Становлення єврейського місячно-сонячного календаря.
- •48. Проблема календарної реформи у Галичині хіх – початку хх ст.
- •49. Формування християнського календаря: початок відліку та особливості літургійних циклів.
- •57. „Житія” Константина і Мефодія як джерела до історії слов’янської писемності.
- •58. Особливості волинського актового письма XVI ст.
- •59. Львівська школа письма кінця XVI – XVII ст.
- •60. Крехівський Апостол 1560-х рр. – пам‘ятка українського півуставу.
- •61. Остромирове Євангеліє – найдавніша українська рукописна книга.
- •62. Пересопницьке Євангеліє.
- •63. Руські Ізборники XI ст. – пам‘ятки уставного письма.
- •74. Історія становлення та цикли юліанського календаря.
- •75. Проблеми хронології давньоруських літописів.
45. Розвиток письма на Слобожанщині у XVII – XVIII ст.
Іваницька І.О. Розвиток письма на Слобожанщині в кінці XVII – на початку XVIII ст. // Третя республіканська наукова конференція з архівознавства та інших спеціальних історичних дисциплін. Київ, 1968. С.181-186.
Иваницкая И. Палеография архивных документов местных административных учреждений Слободской Украины XVIII века // Друга республіканська наукова конференція з архівознавства та інших спеціальних історичних дисциплін. Київ, 1965. С.231-238.
46. Розвиток скорописного письма на Лівобережній Україні у XVII – XVIII ст.
Ділова документація Гетьманщини XVIII ст. Київ, 1993.
Панашенко В. В. Палеографія українського скоропису другої половини XVIІ ст. (На матеріалах Лівобережної України). Київ, 1974.
47. Становлення єврейського місячно-сонячного календаря.
Біблія (Старий Заповіт: Кн. Вихід, Левит, Второзаконня, ІІІ Книга Царств, ІІ і ІІІ Книги Маккавеїв).
Бикерман Э. Хронология древнего мира. Москва, 1976.
Володомонов Н. Календарь: прошлое, настоящее, будущее. Москва, 1977.
Ермолаев И. Историческая хронология. Казань, 1980.
Каменцева Е.И. Хронология. Москва, 1967.
Климишин И. Календарь и хронология. Москва, 1990.
Климишин І. А. Календар і хронологія. Івано-Франківськ, 2002.
Пронштейн А.П., Кияшко В.Я. Хронология. Москва, 1981.
Селешников С. История календаря и хронология. Москва, 1977.
Стрельський В., Титаренко П. Історія календаря. Київ, 1975.
Цыбульский В. Календари и хронология стран мира. Москва,1982.
48. Проблема календарної реформи у Галичині хіх – початку хх ст.
Павлишин О. З історії впровадження григоріанського календаря в церковне життя українців: календарна реформа єпископа Григорія Хомишина // Україна модарна. Київ-Львів, 2002. Ч. 7. С. 7-68.
49. Формування християнського календаря: початок відліку та особливості літургійних циклів.
Ермолаев И. Историческая хронология. Казань, 1980.
Каменцева Е.И. Хронология. Москва, 1967.
Климишин И. Календарь и хронология. Москва, 1990.
Климишин І. А. Календар і хронологія. Івано-Франківськ, 2002.
Климишин І. А. Календар і пасхалія з елементами хронології. Львів, 1996.
Пронштейн А.П., Кияшко В.Я. Хронология. Москва, 1981.
Селешников С. История календаря и хронология. Москва, 1977.
Стрельський В., Титаренко П. Історія календаря. Київ, 1975.
Цыбульский В. Календари и хронология стран мира. Москва,1982.
50. Формування неоготичного курсиву.
Таценко Т. Н. Палеография немецких документов XVI в. // Вспомогательные исторические дисциплины. Ленинград, 1979. Вып. ХI.
Таценко Т. Н. К вопросу о происхождении неоготического курсива (Рукописный учебник письма XV в. из абатства Мельк) // Вспомогательные исторические дисциплины. Ленинград, 1987. Вып. ХVIII.
51. Техніка книжного письма у Київській Русі.
Висоцький С.О. Київська писемна школа X-XII ст. До історії української писемності. Львів-Київ-Нью-Йорк, 1998.
Столярова Л. В. Из истории книжной культуры руського средневекового города (XI-XVII вв.). Москва, 1999.
52. Палеографія записів упорядників пергаментних кодексів у Київській Русі.
Висоцький С.О. Київська писемна школа X-XII ст. До історії української писемності. Львів-Київ-Нью-Йорк, 1998.
Столярова Л. В. Из истории книжной культуры руського средневекового города (XI-XVII вв.). Москва, 1999.
53. Кодикологія як спеціальна історична дисципліна.
Дубровіна Л. Кодикологія і кодикографія української рукописної книги. Київ, 1992.
54. Камеральна кодикологія та кодикографія рукописної книги.
Дубровіна Л. Кодикологія і кодикографія української рукописної книги. Київ, 1992.
55. Епіграфічні джерела до історії Галицько-Волинської держави.
Петегирич В.М. Про знаряддя письма та кириличні написи на предметах XI-XIV ст. з Галицької землі // Записки НТШ. Львів, 1997. Т. 233. С. 206-214.
Вуйцик В., Лукомський Ю., Петрик В. Різьблений камінь ХІІ ст. з Галицького дитинця // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич, 2000. Вип. IV. С. 323-331.
56. О.Я. Мацюк – видатний український філігранолог.
Бібліографія публікацій О.Я. Мацюка (1956-1999 рр.) (складена О. Мацюком, підготовлена до друку І. Сварником) // Студії з архівної справи та документознавства. Київ, 1999. Т. 4. С. 159-165.
Кметь В. Мацюк Орест-Нестор Ярославович // Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1940-2000). – Львів, 2000. – С. 132-134.
Кметь В., Турмис Н., Шуст Р. Стан і перспективи розвитку спеціальних історичних дисциплін // Українська історіографія на зламі ХХ і ХХІ століть: здобутки і проблеми. Львів, 2004. С. 229-259.
Пам’яті Ореста Мацюка: Hoc erat in fatis // Студії з архівної справи та документознавства. Київ, 1999. Т. 4. С. 156-170.
Царьова Н.М. Список праць О. Мацюка з філігранології // Мацюк О. Історія українського паперу. – Київ, 1994. – С. 180-186.
