Рекомендоване зменшення протяжності походу в залежності від збільшення кількості категорійних перевалів понад мінімальну Таблиці №1.

Таблиця №2

		Категорія трудності перевалів
		1А	1Б	2А	2Б	3А	3Б	3Б*
Еквівалент протяжності	Визначальні перевали на основній частині маршруту	10 км	12 км	14 км	16 км	18 км	20 км	22 км
	те ж на допоміжній частині маршруту	6 км	7 км	8 км	10 км	12 км	14 км	16 км

2.5. КТ перевалів наведені у Переліках класифікованих високогірних перевалів, прийнятих ФСТУ.

2.5.1. Перевали, що пройдені вперше, та сходження або траверси, які не є елементами проходження перевалу, повинні оцінюватися МКК на підставі Таблиці №3 та затверджуватись ЦМКК, при цьому слід мати на увазі, що туристська оцінка КТ вершин і траверсів не співпадає із альпіністською шкалою оцінки їх складності.

2.5.2 Перевали 3Б* к.т. – найскладніші перевали, що виходять за межі класифікації і це означає, що для їх подолання 2/3 учасників групи обов’язково повинні мати досвід проходження, а керівник досвід керівництва проходженням перевалу 3Б к.т.

Випуск груп на такі перевали здійснюється виключно ЦМКК.

2.5.3. Перевали простіші за 1А к.т. називаються некатегорійними і наявність їх у маршруті не впливає на КС спортивного походу.

2.5.4. КТ окремих перевалів в залежності від умов (пори року, снігової і льодової обстановки, а також інших факторів) може збільшуватись на пів категорії. Такі перевали позначаються (*). При випуску на такі перевали учасники повинні мати досвід участі (керівник досвід керівництва), який дозволяє їм проходити перевал на пів категорії трудності вище. При заліку походу перевал зараховуються групі по фактичній його трудності в даному сезоні і повинен бути класифікований однозначно (наприклад, 2А або 2Б, але не 2А*).

2.5.5. КТ перевалу визначається крутизною, характером рельєфу, технічною складністю окремих ділянок підйому та спуску та їх протяжністю, а також абсолютною висотою перевальної сідловини. Наявність потенційно небезпечних ділянок (каменепади, лавини, льодові обвали) не впливає на КТ перевалу і повинна враховуватись у тактиці проходження і в підборі спорядження.

2.5.6. Складність підходів з обох сторін (переправи, бурелом, та інше), та потенційна небезпека (можливі лавини, каменепади, тощо) не характеризують трудність перевалу та не враховуються при визначені КТ.

2.5.7. Перевальна точка може не співпадати із найнижчою точкою вододілу. Вихід на перевал після підйому може бути в одній точці хребта, далі короткий траверс і лише потім спуск з іншої точки хребта.

2.5.8 Послідовне проходження двох і більше перевалів, якщо значна за протяжністю або складністю частина спуску в долину з одного і підйому з долини на наступний перевал випадає, розглядається як «перевальна зв’язка» і зараховується як один перевал.

Таблиця оцінки трудності перевалів, вершин та траверсів