Контрольні запитання

1. Наведіть основні ознаки системи.

2. Дайте коротку характеристику стадій організації виконан­ня управлінського рішення.

3. У чому полягає суть управлінського циклу?

4. Які роботи охоплює процес підготовки і прийняття управ­лінського рішення?

5. Дайте визначення терміна “управлінське рішення”.

Змістовий модуль іі. Організаційні засади управління органами державної податкової служби

Тема 4. Державна податкова служба – елемент структури державного управління

1. Становлення та розвиток ДПС України.

2. Структура органів ДПС України.

3. Основні завдання органів ДПС України.

1. Становлення та розвиток дпс України

Перші кроки до організації податкової служби в Україні були зроблені ще у 1990 році за часів колишнього СРСР на зорі зарод­ження підприємництва.

Державну податкову службу України було створено рішен­ням Ради Міністрів УРСР від 12.04.90 № 70. У грудні того ж року Верховна Рада УРСР ухвалила Закон “Про державну податкову службу в Українській РСР”, а у 1993 році – Закон “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

На підставі зазначених законодавчих актів основне місце в системі податкових органів відводилось державним податковим інспекціям, які були створені на базі відділів державних доходів фінансових органів, підпорядкованих Міністерству фінансів.

Новостворена державна податкова служба підпорядковува­лась на той час Міністерству фінансів України та складалась з Головної податкової інспекції України, державних податкових ін­спекцій в АР Крим, областях, районах, містах і районах у містах.

У міру розвитку підприємництва в Україні (мається на увазі як збільшення чисельності приватних структур, так і обсягів їх фінансових операцій) податкові органи вдосконалювали свою структуру, методи контролю, а також збільшували чисель­ність.

У такому вигляді податкова служба в Україні проіснувала майже до кінця 1996 року, тобто до того часу, коли поверхневе, косметичне вдосконалення перестало давати відчутні результати. У країні почав спостерігатися значний ріст заборгованості у час­тині платежів до бюджету, неконтрольований вивіз капіталу за кордон, розростання неофіційного сектора економіки. Виникла ситуація, коли податкова служба уже не мала змоги повною мірою виконувати функції, покладені на неї державою.

22 серпня 1996 року Президентом України видано Указ № 760/96 “Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій” та Указ від 30 жовтня № 1013/96 “Питання державних податкових адміністрацій”, що були обумовлені об’єктивною необхідністю:

– не досягалась головна мета податкової діяльності – забез­печення своєчасних надходжень до бюджету коштів, необхідних для фінансування державних видатків;

– податкова служба діяла переважно як фіскально-конфіска­ційний орган, спрямовуючи свої зусилля на легальний бізнес;

– податкова служба використовувалась як інструмент для вирішення складних соціально-економічних проблем.

Податкова інспекція на той час майже вичерпала свої мож­ливості та вже не могла повною мірою виконувати поставлені перед нею завдання. Через кризовий стан в економіці, злиття її частини з кримінальним елементом, недосконале законодавство, застарілі методи роботи податкової інспекції виникли проблеми, вирішення яких вимагало принципово нових підходів. Це стосу­валось і підрозділів з боротьби з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування, які діяли в системі МВС України.

Крім того, необхідність реформування податкової служби була обумовлена значним ростом кількості суб’єктів господарю­вання; залученням в економіку країни іноземних інвестицій та створенням підприємств іноземних держав, що вимагало перехо­ду до світових стандартів в оподаткуванні; збільшенням концент­рації оподатковуваних оборотів у фізичних осіб; необхідністю створення інформаційного простору для державного контролю за товарно-грошовим потоком в країні, а також високим рівнем ті­нізації економіки; умовами оплати праці працівників податкової служ­би, що призвели до відтоку висококваліфікованих кадрів.

Зазначеним Указом передбачалось, що ДПА України є цент­ральним органом виконавчої влади, а державні податкові адміні­страції в областях, районах, містах і районах у містах – самостій­ними одиницями, які не входять до складу місцевих дер­жавних адміністрацій. Одночасно ДПА України були підпорядко­вані підрозділи МВС з боротьби з кримінальними видами ухи­лень від оподаткування.

Одночасно в серпні 1996 року, згідно зі згаданим Указом Президента України, у складі Державної податкової адміністрації України було створено податкову поліцію, що з лютого 1998 року почала називатися податковою міліцією. Основою податкової мі­ліції України стали штатні одиниці підрозділів з боротьби із кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування, які Міністерством внутрішніх справ України було передано Держав­ній податковій адміністрації. Крім того, до складу податкової мі­ліції увійшли працівники служби податкових розслідувань.

З метою забезпечення повноцінного функціонування ново­створеної служби за рахунок перерозподілу її штатної чисель­ності було утворено й інші структурні підрозділи податкової по­ліції, у тому числі: оперативні, фізичного захисту, штабні, слідчі тощо.

У сучасних умовах розвитку тіньової економіки, ділки якої володіють високою технологією приховування прибутків, мають сучасні види техніки й отримують послуги висококваліфікованих спеціалістів, необхідно створити належні умови для роботи по­даткової міліції, щоб вона на рівних могла протиставити цим ділкам свою майстерність у викритті злочинних дій. Однак на мо­мент створення податкова міліція фактично не мала матеріально-технічної бази, тому з самого початку постали завдання щодо її матеріально-технічного забезпечення.

Завдяки посиленій увазі керівництва ДПА України та облас­тей, за порівняно невеликий проміжок часу в основно­му вирі­шено питання забезпечення приміщеннями, облад­нанням, форме­ним одягом, зброєю, засобами спеціальної та ком­п’ютерної техні­ки, зв’язку, автотранспортом, фінансування витрат на здійснення оперативно-розшукової, кримінально-процесуальної та адміністра­тив­ної діяльності, підвищення професійної майстер­ності праців­ників, забезпечення медичного обслуговування тощо.

Суттєві організаційні та кадрові заходи щодо забезпечення розвитку податкової служби знайшли відображення в Указі Президента України “Питання державних податкових адміністра­цій” від 30.10.96 № 1013/96, за яким Кабінету Міністрів України доручено встановити нові умови оплати праці та грошового забезпечення працівників податкових адміністрацій і податкової поліції, що передбачали вдвічі вищі посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання, та осіб начальницького складу подат­кової поліції. Вжиті заходи позитивно вплинули на формування професійного ядра податкової служби.

З початку створення податкова міліція працює в тісній взаємо­дії з підрозділами документальних перевірок, пря­мих і непрямих податків, валютного контролю, оподаткування фізич­них осіб, примусового стягнення податків та іншими струк­турними підрозділами Державної податкової адміністрації. Уже за період свого існування вона підтвердила не лише доцільність створення її у структурі Державної податкової адміністрації України, але і необхідність подальшого розвитку. Аналіз діяль­ності підрозділів податкової міліції свідчить не лише про поси­лення боротьби з економічною злочинністю у сфері оподаткування, але і суттєво сприяє формуванню дохідної частини бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів.

У лютому 1998 року Верховна Рада України схвалила нову редакцію Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та Закон України “Про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з утворенням податкової міліції”. Після прийняття зазначених Законів державна податкова служба в Україні стала повністю легітимною.

Таким чином, була створена якісно нова державна податко­ва служба, відмінність якої, порівняно зі старою, полягає у нас­тупному.

1. Податкова служба вийшла з-під підпорядкування Мініс­терства фінансів і стала центральним органом виконавчої влади України.

2. До складу податкової служби були передані спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ з боротьби з кримі­нальним ухиленням від оподаткування. Вони і стали прообразом нині діючої податкової міліції.

3. Докорінно змінена структура податкової служби та були виділені додаткові джерела фінансування для створення та роз­витку матеріально-технічної бази служби.

4. Був створений відомчий вищий навчальний заклад для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для податкової служби.

Сьогодні податкові органи країни забезпечують надходжен­ня близько 80 % усіх доходів Державного та місцевих бюджетів. При цьому здійснюють контроль та супроводження майже 100 видів податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів. Найбільш значимими джерелами доходів є податок на прибуток підпри­ємств, податок на додану вартість, прибутковий податок з гро­мадян, акцизні збори та збори за використання природних ресур­сів, плата за землю.

Податкова служба обслуговує у межах компетенції близько 700 тисяч юридичних осіб-платників податків, 966 тисяч фізич­них осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, 740 тисяч платни­ків прибуткового податку із заробітної плати робітників та служ­бов­ців, а також майже 16 млн. громадян.