2.11. Клен гостролистий (Асеr Рlatanoides l.)

Поряд з такими рослинами - "барометрами" є рослини, що дають знати про, що наближається дощі "плачемо". Якщо поспостерігати за кленом гостролистим (Асеr Рlatanoides L) можна переконатися: він-то і є такий "плачучий барометр" – перед дощем у нього із черешків листів, саме в місці, де вони прикріплюються до гілок, течуть "сльози" - маленькі крапельки рідини. Перед дощем на листах верби з'являються крапельки. Часом з її листків краплі капають так часто, що під деревами земля стає мокрою. Звідси, напевно, і пішла народна назва - "плакуча". За кілька годин до дощу "плачуть" і осокори, позбуваючись від зайвої вологи.

За добу або двоє до дощу на листах кінського каштана проступають "сльози" - липкі крапельки соку.

"Сльози" цих рослин, як і деяких інших, - вірна ознака негоди, що насувається. Причина "плачу", виділення нектару, розкручування й скручування листів, так само, як і закриття і розкриття квіток,- збільшення вологості повітря. Дерева випаровують багато вологи. Чим повітря сухіше, тем випарування сильніше; чим вологість повітря більше, тем випарування слабкіше. Але вода до рослини надходить увесь час - і коли повітря сухе, і коли вологе. Звичайне випаровування води листами відбувається майже безупинно. Це необхідно не тільки для видалення її надлишку, але й для кращого поглинання листами вуглекислоти з повітря. Крім того, випаровування прохолоджує листки, попереджаючи їх перегрівання в жарку погоду, а також сприяє безперервному потіку води від кореня до листків. Процес випаровування води листами називається транспірацією. Вона регулюється діяльністю клітин, що замикають щілини – сочевички, розташовані на листку. Якщо коріння рослин поглинало води більше, чим випаровують листи, накопичується надлишок рідини. Тому вода випаровується не тільки листами, але й виділяється краплями. От чому дерева починають "плакати" і особливо інтенсивно перед дощем, коли

повітря найбільш вологе. Клен гостролистий щодо цього рекордсмен: він починає "плакати" за троє, а то й за четверо діб до негоди.

"Плач рослин” - це фізіологічний процес, тісно пов'язаний з водним обміном. Називається він гутаціею, від латинського „гута” -крапля. Таким чином, видаляється надлишок води (і солей) з рослини при великій кількості її в ґрунті й при високому змісті водяної пари в атмосферному повітрі. Під впливом кореневого тиску крапельки води виділяються через

водяні сочевички й стікають по листку.

Гутація частіше спостерігається раннім ранком у похмуру безвітряну погоду й перед дощем.

Тому "плач" рослин - важлива синоптична ознака, що вказує на високу відносну вологість повітря. Гутацію не треба змішувати з росою. Краплі гутаційної води розташовуються звичайно по краях, кінчиках і зубчиках листів. А роса, що утворюється із дрібних часток туману, суцільно покриває всю поверхню листка тонким сизим нальотом або дрібними крапельками. [17, 19,23]

РОЗДІЛ 3. „Живі барометри" серед водних рослин.

Годяться в "живі барометри" і багато водних рослин, що ростуть по сирих місцях, берегах рік, ставків, близько канав і боліт, у яких гутація виражена досить сильно.

Одною з таких рослин є плакун-трава, або гадючник в’язолистий (Filipendula ulmaria L.) Родина Розові

Рослина висотою 50 – 90см, листи сидячі, ланцетні, на них є великі щілини, що служать для виділення води у вигляді крапель у випадку надлишку її в клітинах тканин рослини. Квітки пурпурові, зібрані в густі колосовидні суцвіття. Цвіте із червня до вересня. Якщо на його листах з'являються крапельки води – очікуйте погіршення погоди. Такий «плач рослин» – явище достатньо звичайне, воно пояснюється зменшенням випарування води з рослинних клітин при підвищеній вологості повітря. Для рятування від зайвої води існують особливі отвори на кінчиках листів – гидатоди. Тут і накопичується вода у вигляді крапельок, які під власною вагою падають на землю. У своєму пророкуванні дощу гадючник в’язолистий рідко помиляється. Зустрічається ця рослина по берегах водойм, біля боліт.

Такий самий „плач рослин” проявляють такы водны рослини як стрілолист, тілоріз і ряд інших. Уже за кілька годин до дощу можна побачити на кінчиках листів цих рослин краплі води. Хоча вони ростуть біля води, все-таки підвищення вологості повітря викликає в них відповідну реакцію, по якій можна судити й про зміну погоди - про майбутній дощ.

Є також серед декоративних рослин чимало "синоптиків", що пророкують своїм плачем зміну погоди. У містах і селищах широке поширення одержали канни. Ця рослина, родом з Америки, привертає увагу високими стеблами з великими овальними, гладкими й блискучими листками. Цвіт листків - зелений або червонуватий. Висаджені на газонах, канни квітують із липня до самого заморозку, радуючи око червоними, жовтими й строкатими квітками. Ці рослини також можуть служити "барометрами", пророкуючи дощ своїм "плачемо".

От і прикмета: якщо на широких листах канн ранками видно прозорі крапельки води - вдень буде дощ. [2]

З кімнатних рослин пророкує погоду монстера чарівна.

Вічнозелена ліана з міцним повзучим темно-зеленим стеблом до 12м довжиною і 10см в діаметрі, довгими, міцними товщиною до 1см повітряними коренями. Листки великі, серцевидні, опукло-овальні з вигадливими прорізами, що обумовлюють декоративність культури. Плід - ягода, їстівна, за смаком нагадує банан, а по аромату - ананас.

На батьківщині монстера цвіте, у кімнатних умовах це буває рідко. Батьківщина її - тропічні ліси Гватемали й Мексики (Центральна Америка). Там вона росте у вигляді потужної ліани, з великими листами, що досягають ширини до 1м, прикріплюючись повітряним коріннями до стовбурів дерев, обвиває їх, піднімається нагору на більшу висоту до сонця й звисає зверху на землю. Монстера - широко розповсюджена загальновідома кімнатна рослина, невимоглива до світла й температури. Хоча в кімнатних умовах монстера й не витримує особливих перепадів водного режиму, все-таки час від часу й у неї спостерігається гутація: у вологому повітрі перед настанням похмурої й дощової погоди, а взимку перед відлигою, на кінцях листків монстери накопичуються великі краплі води, що скачуються з рослини. Через це монстеру прозвали "плаксієм". Але плаче вона тільки перед дощем.

Наведемо ще кілька прикладів рослин -"барометрів" з аналогічним принципом дії. Уважно придивившись, у лісі серед густої трави ви обов'язково де-небудь під деревом або чагарником знайдете червоні ягоди костяниці. Плід її складається з 1-6 ледь з'єднаних між собою яскраво-червоних кислих ягід, усередині яких перебуває досить велика кісточка. Стебло й черешки листКів покриті шиловидними волосками. Висота рослини 10-25 см. Любить зволожені місця: луг, ліс, болото. Цвіте в травні - червні. Листи трійчасті із прилистками, вони й "розповідають" про майбутні зміни погоди. Якщо листки костяниці скручуються в трубочку, розумійте це як синоптичний прогноз на "ясно", будьте впевнені – буде пекти сонце. [12]