- •Питання до іспиту «Кримінальне право»
- •39. Поняття і види стадій злочину.
- •40. Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочину з матеріальним, формальним та усіченим складом.
- •41. Готування до злочину. Поняття та види.
- •42. Замах на злочин. Поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки
- •43. Види замаху на злочин. Непридатний замах та його види.
- •44. Відмежування замаху на злочин від закінченого злочину та від готування до злочину.
- •45. Добровільна відмова від вчинення злочину. Поняття, ознаки, правові наслідки добровільної відмови від злочину.
- •47. Поняття, ознаки та значення співучасті у злочині.
- •46. Діяльне каяття при вчиненні злочину. Відмінність діяльного каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
- •48. Види співучасників та їх визначення у кк України.
- •49. Виконавці та співвиконавці злочину.
- •50. Організатор злочину.
- •51. Підбурювач злочину. Способи підбурювання.
- •52. Пособник злочину. Відмінність пособництва від підбурювання.
- •53. Форми співучасті.
- •54. Кримінальна відповідальність співучасників. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації.
- •55. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією.
- •56. Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •57. Добровільна відмова співучасників. Відповідальність при добровільній відмові співучасників.
- •58. Ексцес виконавця. Види ексцесу.
- •59. Причетність до злочину.
- •60. Поняття множинності злочинів та її кримінально-правова характеристика.
- •61. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •62. Повторність злочинів. Види повторності.
- •63. Поняття сукупності злочинів та її ознаки. Види сукупності злочинів.
- •64. Рецидив злочинів. Його значення і види.
- •65. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •66. Поняття необхідної оборони. Підстави необхідної оборони та її ознаки.
- •67. Перевищення меж необхідної оборони.
- •68. Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні.
- •69. Затримання особи, що вчинила злочин. Ознаки правомірного затримання злочинця.
- •70. Поняття, підстави та ознаки крайньої необхідності.
- •71. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •72. Фізичний або психічний примус.
- •73. Виконання наказу або розпорядження.
- •74. Діяння, пов’язане з ризиком (виправданий ризик).
- •75. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •76. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •77. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •78. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •79. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •80. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •81. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
- •82. Звільнення від кримінальної відповідальності за актом амністії.
- •83. Поняття кримінального покарання та його ознаки. Цілі покарання.
- •84. Поняття та значення системи покарань за кримінальним правом.
- •85. Види покарань за кримінальним правом.
- •86. Основні та додаткові покарання.
- •87. Штраф як вид покарання.
- •88. Громадські роботи як вид кримінального покарання. Стаття 56. Громадські роботи
- •89. Виправні роботи як вид кримінального покарання. Стаття 57. Виправні роботи
- •90. Конфіскація майна: поняття, зміст та її види.
- •91. Арешт як вид покарання.
- •92. Обмеження волі як вид кримінального покарання.
- •93. Позбавлення волі на певний строк. Поняття та строки.
- •94. Довічне позбавлення волі.
- •95. Загальні засади призначення покарання.
- •96. Обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання.
- •97. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •98. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •100. Звільнення від покарання без його призначення.
- •101. Звільнення від подальшого відбування покарання.
- •102. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
- •103. Амністія і помилування.
- •104. Поняття та правові наслідки судимості.
- •105. Погашення та зняття судимості.
- •106. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування. Види примусових заходів медичного характеру.
- •107. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
65. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
1. Нерідко громадяни, а також службові особи змушені здійснювати вчинки, що за зовнішніми своїми ознаками збігаються з тим або іншим злочинним діянням (наприклад, з вбивством, знищенням майна, перевищенням влади тощо), які, проте, не є суспільно небезпечними і кримінальне протиправними, а навпаки, визнаються правомірними і, як правило, суспільно корисними (наприклад, позбавлення життя того, хто посягає, при захисті від його нападу; знищення майна для усунення небезпеки, викликаної пожежею; застосування зброї працівником міліції при затриманні небезпечного злочинця і т. ін.). 2. Зазначені обставини характеризуються низкою загальних ознак. Перша з них полягає в тому, що всі вони являють собою свідомі і вольові вчинки людини у формі дії (наприклад, необхідна оборона) або бездіяльності (наприклад, ненадання допомоги при виконанні наказу). Друга ознака - це зовнішня подібність (збіг) фактичних, видимих, об'єктивних ознак здійсненого вчинку і відповідного злочину (наприклад, позбавлення життя при необхідній обороні збігається із зовнішніми ознаками вбивства, а застосування зброї працівником міліції при затриманні небезпечного злочинця - з видимими ознаками перевищення влади тощо). Третя ознака обставин, що розглядаються, полягає в тому, що еони мають незлочинний характер, їм властива правомірність заподіяння шкоди. Четверта ознака характеризує ці обставини як суспільна корисні, тобто такі, що відповідають інтересам особи, суспільства або держави. Нарешті, п'ята ознака характеризує кримінально-правові наслідки вчинення діянь. Ці наслідки полягають у тому, що вчинення таких діянь, якщо вони відповідають приписам закону, виключає кримінальну відповідальність особи за заподіяну шкоду.
66. Поняття необхідної оборони. Підстави необхідної оборони та її ознаки.
Відповідно з чинним карним законодавством України "Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до інших осіб або органів влади". 18Ст. 36 КК Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту інтересів або прав особи, яка захищається або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільне небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання. Не є злочином застосування зброї або будь-яких, інших засобів або предметів, незалежно від наслідків, якщо воно здійснене для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, відвернення протиправного насильницького проникнення в житло або інше приміщення або якщо особа, що здійснює захист, не могла внаслідок переляку або сильного душевного хвилювання, викликаного суспільне небезпечними діями, оцінити відповідність захисту характеру посягань. Дії потерпілого або інших осіб, які захищаються, спрямовані на затримання порушника безпосередньо в момент посягання - прирівнюються до необхідної оборони. Правила про необхідну оборону розповсюджуються на випадки застосування технічних засобів або пристроїв для захисту від нападу при умові, що такі засоби або пристрої не створювали небезпеки для інших осіб, які не брали участі в нападі. Оборона признається необхідною і, значить, правомірною при наявності наступних умов:
а) вона допускається лише проти суспільне небезпечного посягання; б) посягання повинне бути дійсним і наявним. в) захист повинен бути здійснений шляхом спричинення шкоди тільки тій особі, яка посягає і не може бути направлена проти інших осіб; г) оборона допускається лише для захисту державних, суспільних або особистих (своїх або чужих) інтересів, що охороняються законом; д) захист не повинен перевищувати меж необхідності. Захист допустимий не тільки проти суспільне небезпечних дій, що є одночасно і протиправними, але і проти такого посягання, яке об'єктивно є суспільне небезпечними, хоч і не розглядаються карним законодавством як злочинні, наприклад, захист від нападу психічно хворої особи. Недопустима оборона проти законних дій посадових осіб, що охороняють громадський порядок. Необхідна оборона допустима лише проти явно злочинних дій «осадових осіб (наприклад, при перевищенні ним влади Із застосуванням насильства). Не може бути визнана необхідною оборона від дій, які в силу своєї незначності не є суспільне небезпечними (наприклад, вбивство або спричинення тілесних пошкоджень неповнолітньому при спробі зірвати яблуко в чужому саду). Дійсним признається лише таке посягання, яке існувало реально а не в уяві особи, що обороняється.
