- •Гриф надано Міністерством освіти і науки України Лист Ns 14/18.2-183 від 27.02.01
- •Циганкова Тетяна Михайлівна гордєєва Тамара Федорівна міжнародні організації Навчальний посібник
- •Інституційне середовище міжнародного бізнесу
- •1.1. Міжнародні організації в системі регулювання міжнародних економічних відносин
- •1.2. Історія виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій
- •Динаміка створення міжнародних організацій
- •1.3. Сутність сучасної міжнародної організації
- •1.4. Типізація міжнародних організацій
- •Типізація міжнародних організацій
- •Основні типи міжнародних організацій
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання для обговорення
- •Механізм функціонування міжнародних організацій
- •2.1. Право міжнародних організацій
- •2.2. Механізми впливу міжнародних організацій на країни-члени
- •2.3. Прийняття рішень у міжнародних організаціях
- •2.4. Міжнародні службовці
- •2.5. Інститут постійних представництв держав при міжнародних організаціях
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання для обговорення
- •Міждержавні економічні організації
- •3.1. Сутність і види міждержавних організацій
- •3.2. Основні функції міждержавних організацій
- •3.3. Порядок утворення міжнародних міждержавних організацій
- •3.4. Усталені організаційні структури міжнародних міждержавних організацій
- •Характеристика органів міждержавної організації
- •3.5. Діяльність основних міждержавних економічних організацій
- •3.5.1. Організація економічного співробітництва і розвитку (оеср)
- •Зовнішня торгівля країн оеср'
- •3.5.2. Європейський Союз (єс) 3.5.2.1. Історія і цілі створення єс
- •Хронологія утворення європейського союзу — єс (european union — eu)
- •3.5.2.2. Створення економічного і валютного союзу
- •Середньорічні темпи приросту зовнішньої торгівлі єс1
- •Зовнішня торгівля єс
- •Обсяг зовнішньої торгівлі на душу населення єс
- •3.5.2.3. Основні органи єс
- •3.5.2.4. Україна і єс
- •Технічна допомога tacis україні по секторах, %1
- •3.5.3. Європейська асоціація вільної торгівлі (єавт)
- •3.5.3.1. Мета та діяльність єавт
- •Зовнішня торгівля єавт
- •3.5.3.2. Організаційна структура єавт
- •3.5.4. Європейський економічний простір (єеп)
- •3.5.5. Центральноєвропейська ініціатива (цєі)
- •3.5.6. Рада держав Балтійського моря (рдбм)
- •3.5.7. Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •3.5.7.1. Історія створення, цілі та принципи діяльності снд
- •3.5.7.2. Організаційна структура снд
- •3.5.7.3. Міжнародні договори в рамках снд
- •3.5.8. Організація Чорноморського економічного співробітництва (очес)
- •3.5.8.1. Історія створення і цілі очес
- •3.5.8.2. Основні органи очес
- •3.5.9. Асоціація держав Південно-Східної Азії (асеан)
- •Зовнішня торгівля асеан'
- •3.5Ло. Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво (атес)
- •3.5.11. Ліга арабських держав (лад)
- •3.5.12. Рада арабської економічної єдності (раеє)
- •3.5.13. Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок (каріком)
- •Зовнішня торгівля каріком'
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання для обговорення
- •Міжнародні неурядові економічні організації
- •4.1. Сутність і види міжнародних неурядових організацій
- •4.2. Організаційні структури та форми діяльності неурядових економічних організацій
- •4.3. Діяльність основних неурядових економічних організацій
- •4.3.1. Європейське товариство з вивчення громадської думки та маркетингових досліджень (єсомар)
- •4.3.2. Міжнародна асоціація економічних наук
- •4.3.3. Міжнародний кооперативний альянс (мка)
- •4.3.4. Європейський діловий конгрес (єдк)
- •4.3.5. Римський клуб
- •4.3.6. Дакарський клуб
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання для обговорення
- •Оон та міжнародне економічне співробітництво
- •5.1. Історія створення, цілі та принципи діяльності оон
- •5.2. Головні органи та структура оон
- •5.2.1. Генеральна Асамблея оон (га оон)
- •5.2.2. Рада Безпеки оон
- •5.2.3. Економічна і Соціальна Рада (екосор)
- •5.2.4. Рада з Опіки оон
- •5.2.5. Міжнародний Суд
- •5.2.6. Секретаріат оон
- •5.3. Структура та діяльність генеральної асамблеї оон
- •5.4. Регіональні економічні комісії
- •5.4.1. Європейська економічна комісія (єек)
- •5.4.2. Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану (ескато)
- •5.4.3. Економічна комісія для Латинської Америки і країн Карибського басейну (еклак)
- •5.4.4. Економічна комісія для Африки (ека)
- •5.4.5. Економічна і соціальна комісія оон для Західної Азії (ескза)
- •5.5. Міжурядові установи, зв'язані 3 оон
- •5.5.1. Групи міжнародних установ
- •5.5.2. Спеціалізовані установи оон
- •5.5.2.1. Міжнародна організація праці (моп)
- •5.5.2.2. Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (юнщо)
- •5.5.2.3. Продовольча і сільськогосподарська Організація Об'єднаних Націй (фао)
- •5.5.2.4. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (мфср)
- •5.5.2.5. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (юнеско)
- •5.5.2.6. Всесвітня організація інтелектуальної власності (воів)
- •5.5.2.7. Міжнародна морська організація (ммо)
- •5.5.2.8. Міжнародна організація цивільної авіації (ікао)
- •5.5.2.9. Всесвітній поштовий союз (впс)
- •5.5.2.10. Міжнародний союз електрозв'язку (мсе) та Міжнародний союз з телекомунікацій (мст)
- •5.5.2.11. Всесвітня метеорологічна організація (вмо)
- •5.5.2.12. Всесвітня організація охорони здоров'я (вооз)
- •5.5.2.13. Міжнародне агентство з атомної енергії (магате)
- •5.5.2.14. Всесвітня організація з туризму (вот)
- •5.6. Програми 1 робочі органи оон
- •5.6.1. Програма розвитку оон (проон)
- •5.6.2. Програма добровольців оон
- •5.6.3. Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад)
- •5.6.4. Програма оон з навколишнього середовища (юнеп)
- •5.6.5. Всесвітня продовольча програма (впп)
- •5.7. Україна в організації об'єднаних націй
- •5.7.1. Історичний аспект
- •5.7.2. Сучасне співробітництво
- •Участь україни в організації об'єднаних націй
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання до обговорення
- •Міжнародні організації та регулювання світової торгівлі
- •6.1. Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі
- •6.2. Глобально-універсальні торговельні організації
- •6.2.1. Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад)
- •6.2.2. Комісія оон з права міжнародної торгівлі (юнсітрал)
- •6.2.3. Міжнародний торговельний центр (мтц)
- •6.2.4. Всесвітня митна організація (вмо)
- •6.2.5. Бюро міжнародних виставок (бмв)
- •6.2.6. Міжнародна торговельна палата (мтп)
- •Органи мтп
- •6.2.7. Спілка міжнародних ярмарків (смя)
- •6.3. Регіональні торговельні організації
- •6.3.1. Північноамериканська зона вільної торгівлі (нафта)
- •Зовнішня торгівля нафта'
- •6.3.2. Південний спільний ринок (меркосур)
- •Зовнішня торгівля меркосур'
- •6.3.3. Латиноамериканська асоціація інтеграції (лаі)
- •Зовнішня торгівля лаг
- •6.3.4. Митний та економічний союз Центральної Африки (месца)
- •6.3.5. Спільний ринок Східної і Південної Африки (срспа)
- •6.4. Галузеві торговельні організації
- •6.4.1. Багатосторонні міжурядові організації з регулювання світових товарних ринків
- •6.4.2. Організація країн — експортерів нафти (опек)
- •6.4.2.1. Історія створення і цілі організації
- •Зовнішня торгівля'
- •6.4.2.2. Організаційна структура опек
- •6.4.2.3. Фонд міжнародного розвитку опек
- •6.5. Міжнародні організації із стандартизації та сертифікації
- •6.5.1. Міжнародна організація із стандартизації (ісо)
- •Структура діяльності міжнародної організації із стандартизації (ісо)
- •6.5.2. Міжнародна електротехнічна комісія (мек)
- •Структура діяльності міжнародної електротехнічної комісії (мек)
- •6.5,3. Європейські організації в галузі стандартизації і сертифікації продукції
- •6.5.3.1. Європейський комітет із стандартизації (сен)
- •6.5.3.2. Європейський комітет із стандартизації в електротехніці (сенелек)
- •6.5.3.3. Європейське бюро стандартизації для ремесел, малих і середніх підприємств
- •6.5.3.4. Міжскандинавська організація із стандартизації (інста)
- •6.5.4. Міждержавна рада із стандартизації, метрології і сертифікації країн — учасниць снд (мдр)
- •6.6. Система гатт — вто (генеральна угода 3 тарифів і торгівлі — всесвітня торговельна організація)
- •6.6.1. Історія створення гатт
- •6.6.2. Структура гатт
- •Структура генеральної угоди 3 тарифів і торгівлі
- •6.6.3. Організаційна структура гатт
- •6.6.4. Принципи гатт
- •6.6.5. Міжнародні багатосторонні торговельні переговори (раунди)
- •Торговельні раунди гатт
- •6.6.6. Результати Уругвайського раунду гатт
- •6.7. Всесвітня торговельна організація (вто) (World Trade Organization — wto)
- •6.7.1. Загальна характеристика
- •6.7.2. Організаційна структура вто
- •6.7.3. Приєднання до системи гатт—вто
- •6.7.4. Україна і вто
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання для обговорення
- •Міжнародні валютно-кредитні організації
- •7.1. Система міжнародних валютно-кредитних організацій
- •7.2. Міжнародний валютний фонд 7.2.1. Історія виникнення
- •7.2.2. Цілі та функції мвф
- •7.2.3. Організаційна структура мвф
- •7.2.4. Вступ до мвф
- •7,2.5. Фінансова структура мвф
- •7.2.6. Напрями діяльності мвф
- •Характеристика кредитів мвф
- •Фінансова діяльність мвф в 1997—1998 фінансових роках'
- •7.2.7. Умови надання кредитів мвф
- •7.2.8. Проблеми в діяльності мвф
- •Найпоширеніші звинувачення на адресу мвф та контраргументи фонду
- •7.2.9. Україна в мвф
- •7.3. Група всесвітнього банку
- •7.3.1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (мбрр)
- •7.3.1.1. Загальна характеристика і цілі створення мбрр
- •7.3.1.2. Організаційна структура мбрр
- •Постійні комітети ради директорів мбрр
- •7.3.1.3. Напрями діяльності мбрр
- •Характеристика напрямів діяльності мбрр
- •7.3.1.4. Кредити мбрр
- •Обсяги інвестиційних кредитів 1996—1999 pp.'
- •Обсяги системних кредитів мбрр в 1996—1999 фінансових роках'
- •Умови надання кредитів мбрр залежно від категорії клієнта'
- •Статутний кредитний ліміт мбрр' statuary lending limit
- •Заходи покарання боржників банку
- •7.3.1.5. Джерела фінансових ресурсів мбрр
- •Кількість акцій та голосів, що належать деяким країнам—членам мбрр (Subscription to capital stock and voting power) за станом на зо червня 1999 р.
- •Класифікація країн—членів всесвітнього банку
- •7.3.1.6. Діяльність Всесвітнього банку в Україні
- •Програма кредитування, запропонована всесвітнім банком україні
- •7.3.2. Міжнародна асоціація розвитку (мар)
- •7.3.3. Міжнародна фінансова корпорація (мфк)
- •7.3.4. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (багі)
- •7.3.5. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (мцуіс)
- •7.4. Банк міжнародних розрахунків (бмр)
- •7.5. Регіональні банки розвитку
- •7.5.1. Європейський інвестиційний банк (єіб)
- •7.5.2. Європейський банк реконструкції та розвитку (єбрр)
- •7.5.2.1. Історія створення, цілі та функції Банку
- •7.5.2.2. Фінансові ресурси Банку
- •Участь країн—членів єбрр у статутному капіталі банку
- •7.5.2.3. Умови, види, об'єкти та напрями фінансування
- •7.5.2.4. Організаційна структура єбрр
- •7.5.2.5. Україна та єбрр
- •Проекти, по яких підписані угоди станом на грудень 1999 року (мли екю)
- •7.5.3. Чорноморський банк торгівлі і розвитку (чбтр)
- •Кількість акцій чбтр, що їх можуть викупити країни—члени чес
- •7.6. Організації 3 регулювання зовнішньої заборгованості
- •7.6.1. Паризький клуб
- •7.6.2. Лондонський клуб кредиторів
- •Ключові терміни
- •Контрольні запитання і завдання
- •Запитання і завдання для обговорення
- •Стислі відомості про міжнародні організації
6.7.3. Приєднання до системи гатт—вто
На відміну від більшості міжнародних організацій до системи ГАТТ—ВТО приєднуються, а не вступають. Це зумовлено тим, що кожна країна приєднується, власне, до системи угод, тобто бере на себе обов'язки їх виконувати, а організація, зі свого боку, перевіряє здатність держави їх виконувати.
Угода ВТО не входить до структури ГАТТ (1947 р.). Тому країни можуть стати (або залишитися) договірними сторонами ГАТТ, не приєднуючись до ВТО. З іншого боку, країни не можуть стати членами ВТО, поки вони не приєднаються до ГАТТ. Країни можуть також клопотатися перед підготовчим комітетом ВТО про поєднання процесу їхнього приєднання до ГАТТ з процесом приєднання до ВТО. Швидкість приєднання країни до ГАТТ (до системи ГАТТ—ВТО) залежить від рівня відповідності національного законодавства стандартам ГАТТ— ВТО. Приєднання відбувається поетапно у такій послідовності:
подання прохання щодо приєднання, розгляд прохання, проведення консультацій з країнами—членами ГАТТ, проведення серії засідань робочої комісії ГАТТ, подання меморандуму про зовнішньоекономічний режим країни, проведення багатосторонніх переговорів, розробка протоколу про приєднання, прийняття країни в ГАТТ (ГАТТ—ВТО). Протокол про приєднан-
205
ня набирає чинності після того, як Генеральна рада (або Конференція міністрів) схвалять доповідь робочої групи і приймуть рішення Генеральної ради (рішення міністрів) більшістю в дві третини.
6.7.4. Україна і вто
Приєднання України до ВТО триває вже понад вісім років. У червні 1992 р. Україна отримала статус спостерігача при ГАТТ. 15 вересня 1993 р. Постановою Кабінету Міністрів № 730 створена Міжвідомча комісія з питань приєднання до ГАТТ. До її складу увійшли голови або заступники голів тих відомств, які повинні взяти безпосередню участь у процесі приєднання. Функції секретаріату цієї комісії виконує Управління багатостороннього економічного співробітництва Міністерства зовнішніх зв'язків України. ЗО листопада 1993 р. Україна направила до Секретаріату ГАТТ офіційну заявку з проханням про приєднання до цієї організації. 17 грудня ГАТТ створила офіційну Робочу групу з приєднання України до ГАТТ з представників зацікавлених держав. Першим кроком кожної країни, котра бажає приєднатися до ГАТТ, є підготовка Меморандуму про торговельний режим. У цьому документі повинна бути представлена повна інформація по законодавству, яка стосується зовнішньої торгівлі країни, що приєднується, і має значення для ГАТТ. Після підготовки Меморандуму про свій торговельний режим з допомогою міжнародних спеціалістів 26 липня 1994 р. Україна представила його Робочій групі. З цього моменту розпочалася робота над питаннями, що надходили у Міжвідомчу комісію з приєднання від зацікавлених країн-членів. Ця робота значно ускладнилася після 1 січня 1995р., коли почали діяти пакет угод Уругвайського раунду і Всесвітня торговельна організація, які висували значно більше вимог до законодавства країн, що бажають вступити до ВТО. На цьому етапі для вступу у ВТО Україні необхідно було внести значні зміни в законодавство. На початок 2000 р. значна частина українського законодавства вже відповідала вимогам ВТО. Проте з деяких питань Робоча група відмічала відсутність ясності, однозначності тощо. Передусім це стосується таких аспектів зовнішньоторговельного режиму: митних зборів, митної оцінки, стандартів і сертифікації, непрямих податків, обмеження імпорту сільськогосподарської продукції, субсидування у сільськогосподарському секторі й промисловості, відсутності ефективної судо-
206
вої системи із забезпечення захисту прав інтелектуальної власності. В своєму виступі на симпозіумі з питань приєднання голова Робочої групи з приєднання України до ВТО Ендрю Столер зазначив, що всі країни — члени ВТО ставляться до неї дружньо і бажають, щоб вона подолала ті перепони, які відділяють її від членства у ВТО. За прогнозом членів уряду, Україна зможе приєднатися до ВТО в першій половині 2001 р. Після прийняття у ВТО Україна отримає статус країни з перехідною економікою і матиме 7 — 10 років для повної адаптації до системи.
207
Міжнародна організація зі стандартизації (ІСО)
Міжнародна система сертифікації виробів електронної техніки (ІЕТ)
Міжнародна система сертифікації електротехнічних виробів (МЕКСЕ)
Міжнародні багатосторонні торговельні переговори (раунди) Міжскандинавська організація із стандартизації (ІНСТА) Міжнародна торговельна організація (ІСІТО).
Міжнародна торговельна палата (МТП)
Міжнародний торговельний центр (МТЦ) Міжсесійна тимчасова комісія
Рада ГАТТ
Угода про створення ВТО
(Марракешська угода)
Багатосторонні угоди з торгівлі товарами (додаток 1А) Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС) (додаток 1 В) Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності ТРІПС (додаток 1 С) Домовленість про правила і процедури регулювання розв'язання суперечок (додаток 2) Механізм нагляду за торговою політикою (додаток 3) Багатосторонні торгові угоди з обмеженою кількістю учасників (додаток 4)
Уругвайський раунд БТП
