§11.5. Процес вибору стратегії фірми, основні види стратегій

Базові стратегії фірми (кожна з яких ефективна за певних умов і стані середовища).

• обмежений ріст. Її вибирає більшість фірм у сформованих галузях зі стабільною технологією. Цілі розвитку встановлюються "від досягнутого" і коректуються враховуючи умови, що змінюються. Найлегший, найбільш зручний і найменш ризикований спосіб дії;

• ріст. Найчастіше застосовується в галузях, що динамічно розвиваються зі швидко мінливою технологією. Характерним є встановлення щорічного значного перевищення рівня розвитку над рівнем попереднього року. Цієї стратегії дотримуються фірми, що прагнуть до диверсифікованості, для того щоб залишити ринки, що знаходяться в стагнації. Може мати місце зовнішній ріст (наприклад, придбання іншої фірми), внутрішній ріст (розширення асортименту продукції, що випускається);

• скорочення (стратегія останнього засобу). Вибирається організаціями рідше за все. Характерним є встановлення цілей нижче рівня, досягнутого в попередньому періоді. До стратегії прибігають у тих випадках, коли показники діяльності фірми здобувають тенденцію до погіршення і ніякі міри не змінюють цієї тенденції. У рамках стратегії може бути кілька варіантів: ліквідація, відсікання зайвого, скорочення і переорієнтація;

• комбінована стратегія. Являє собою будь-яке сполучення розглянутих вище альтернатив. Даної стратегії дотримуються, як правило, великі організації, що функціонують у декількох галузях.

Матриця "можливості по товарах/ринках" - один з методичних підходів до планування стратегічних альтернатив і їхній оцінці.

Особливості:

• Вироблені на основі матриці загальні стратегії підлягають надалі доведенню до повної адекватності цілям розвитку фірми;

• У матриці вказуються всі продукти і ринки незалежно від того, існують вони або тільки проектуються.

• Кожен квадрант матриці визначає загальну стратегію і її елементи.

§11.6. Стратегічні зміни в організації

Особливості

• Зміни, що дозволяють організації адаптуватися до зовнішнього середовища, є поряд із проектом структури організації одним з кінцевих продуктів стратегічного менеджменту.

• Проведення змін створює умови, необхідні для реалізації обраної стратегії.

• Необхідність і характер стратегічних змін залежать від здатності організації ефективно працювати в нових умовах, що обумовлюються станом галузі, ринку, організації, продукту.

• Стратегічні зміни торкаються багатьох сторін діяльності організації й елементів її структури. Вони носять комплексний характер.

• Найбільші труднощі виникають при проведенні змін в організаційній структурі й організаційній культурі.

• Зміни в організаційних структурах управління фірмами і створення структур стратегічного менеджменту здобувають форму пошуку оптимального співвідношення між централізацією і децентралізацією владних функцій.

Рівні стратегічних змін в організації

• корінна реорганізація. Необхідність виникає, наприклад, коли фірма залишає одну галузь і переходить в іншу. При цьому міняється номенклатура її продукції і ринки збуту, відбуваються зміни в технології, складі ресурсів; міняється місія організації. При корінній реорганізації в керівництва виникають найбільші труднощі з реалізацією стратегії;

• радикальні зміни. Зміни, як правило, зв'язані з глибокими структурними перетвореннями усередині організації, обумовленими поділом або злиттям з іншою аналогічною організацією. Об'єднання різних колективів, поява нових продуктів, структурних підрозділів викликає необхідність проведення змін в організаційній структурі і відповідного коректування організаційної культури;

• помірні зміни. Стратегічні зміни, що найбільше часто зустрічаються. Необхідність у них виникає всякий раз, коли організація виводить новий продукт на освоєний або новий ринок. Зміни, як правило, зв'язані з маркетингом і організацією виробництва. Тому що основні зусилля керівництво направляє на залучення уваги покупців до нового товару, ведеться активний пошук нових каналів збуту і роз'яснювальна реклама.

Навчально-методичне видання