Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конфликтология.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
30.08.2019
Размер:
511 Кб
Скачать
☆

3.3. Конфлікт як особове явище.

Що примушує нас визнати “так, це конфлiкт!”, чи навпаки, стверджувати “нi, це не конфлiкт”? Коли дискусія політиків за “круглим столом”, або обмін поглядами депутатів парламенту обертається у конфлікт? Невже рольові позиції президента і спікера парламенту істотно конфліктні?

Ранiше зазначалося, що спiвробiтництво, суперництво i конфлiкт - основнi види політичної взаємодії. Якщо першi два являють “здорову” взаємодію, то конфлiкт - “нездорову”.

Конфлiкт як хвороба взаємодії повинен мати свої симптоми. Цi порушення треба розглядати у тих аспектах, яким вiдповiдають види порушень: прагматичнi, комунiкативнi, легiтимнi.

Нижче ми проаналiзуємо соцiально-психологiчнi характеристики спiлкування з погляду можливих вiдхилень вiд нормального спiлкування. При цьому акцент переноситься на динамiчнi характеристики порушень.

Коли ми з точки зору конфлiктiв розглядаємо цi принципи, то вони у всiх випадках означають порушення, якi можна унiверсально визначити як: обмеження особистої свободи (суб'єктивнiсть); нерозумiння, дисонанси консенсусу (реальнiсть); порушення рiвностi, несправедливiсть (нормативнiсть).

Порушення пов'язанi iз викривленнями: Я-КОНЦЕПЦIЇ (аж до розпаду особистостi ); Я-ОБРАЗУ (що думає про мене iнший, до перетворення на “образ ворога”, “вiн бачить в менi тiльки ворога”); Я-СТАТУСУ (позицiя у соцiумi, аж до остракiзму).

Суб'єктивнiсть конфлiкту виражає прагматичний аспект, який пов'язаний з бажаннями, з намiрами, цiлями певного політичного угрупування, включаючи i її орiєнтацiї на допомогу iншому та очiкування допомоги вiд iншого. Прагматичнi порушення пов'язанi з усвiдомленням несумiсностi iнтересiв; вони є передумовою конфлiктiв.

Отже, при входженнi до конфлiкту очікування викривлюються, пiдпадаючи пiд сумніви, викликаючи побоювання, i супроводжуються настроями тривоги, емоціями страху. Руйнується сформована пiд час минулого спiлкування впевненiсть у певнiй ролі, котру грає з вами “Ти”. Щоб зберегти можливiсть спiлкування, ви змушенi переорiєнтувати роль, тобто викривити її, у крайньому разi, пiдшукати роль, яка здається вам адекватною стосункам, що змiнилися.

Реальнiсть політичного конфлiкту. Політичний конфлiкт це внутрiшньо сконструйоване бачення ситуацiї учасників політичній діяльності. У кожного учасника своє уявлення про реальнiсть, про стан справ у суспільстві. I тiльки iнтегруючи ці уявлення, коригуючи, координуючи, вони взмозі розiбратися в конфлiктi, розв'язувати конфлiкт.

Перше, що потрібно враховувати, - це те, що немає конфлiкту “насправдi”, конфлiкт створюється свiдомостями його учасникiв. Конфлiкт - це уявлення про реальну ситуацiю, яке конструюється у свiдомостi кожного з його учасникiв, i перша порада щодо подолання конфлiкту повинна бути такою: “Давайте скоординуємо нашi уявлення про цю конфлiктну ситуацiю”.

На подiбне розумiння конфлiкту справили вплив дослiдження теоретикiв феноменологiчної соцiологiї, якi осмислювали конфлiкт як специфiчне спiлкування. Гонка озброєнь - приклад примiтивного пiдходу до конфлiкту як реальностi танкiв i ракет, а не реальностi внутрiшнiх структур, пов'язаних з iнтересами конфлiктуючих сторiн.

Нас повинен цiкавити у політичному конфлiкті не сам предмет з його властивостями, а його смисл, яку роль вiн вiдiграє у конфлiктнiй ситуацiї, його значення для учасникiв конфлiкту. Приклад несуттєвостi властивостей предметiв - шаховi фiгури. Не суттєво, з чого вони зробленi, з дерева чи iз золота, навiть їх форма не така вже й важлива (у рiзних культурах рiзнi форми слонiв чи тур), важливi правила ходу їх у грi.

Реальнiсть конфлiкту - це реальнiсть деякої системи предметiв-знакiв, смисли яких i утворюють певнi структури у свiдомостях кожного учасника.

Конфлiктна ситуацiя - це структура образiв, активiзована нашими iнтересами, яка певним чином створюється в свідомості учасникiв спiлкування.

Нормативнiсть політичного конфлiкту виражає легiтимний аспект політичної взаємодії. Легітимний аспект пов'язаний iз виправданням поведiнки “Я” ( як учасника політичній взаємодії) з погляду соцiуму.

Нагадаємо, що якщо прагматичнi порушення пов'язанi з усвiдомленням несумiсностi iнтересiв (вони є передумовою конфлiктiв), а комунiкативнi порушення пов'язанi iз ускладненням взаєморозумiння (важливіший симптом конфлікту), то легiтимнi порушення пов'язанi iз загостренням почуття справедливостi, ви починаєте вважати, що у ваших вiдносинах з'явилися елементи несправедливостi. Ви переоцiнюєте iншого, навiть самого найкращого партнера, як людину безчесну, пiдступну тощо.

Упевненiсть “Я” у своїй значущостi, пiдкрiплена впевненiстю, що “Вони” цiнують його як соцiально значущу особистiсть, це - обов'язкова умова будь-якої дiяльностi “Я”, пов'язаної iз спiлкуванням з конкретними “Ти”. Конфлiктнi змiни починаються з сумнiвiв вiдносно оцiнок Я-СТАТУСУ опонентом. У конфлiктуючих деформуються взаємнi оцiнки стосовно почуття вини, совiстi iншого (“впертий, не хоче визнати, що вiн неправий”), перетворюються на протилежнi (“безсовiсний!”). У кульмiнацiї конфлiкту загострюється намагання соцiально знищити політичного противника, вiдкидаючи його Я-СТАТУС; думку “Я” про себе як про справедливу людину “Ти” вважає помилковою (“пiдла, асоцiальна особистiсть, йому мiсце у в'язницi!”). Кожний закликає до справедливостi, звертаючись до “Вони” (загроза у проведенні референдуму або плебісціту, маніпулюювання суспільній думкою та інш.).

Таким чином, індикатор легiтимного порушення - почуття несправедливостi (“зi мною чинять несправедливо”, “я такого поводження не заслужив!”). Ви переоцiнюєте iншого (“яким був другом, а зараз навiть не хочеться говорити”).

На зрiлих стадiях розвитку конфлiкту почуття несправедливостi домiнує над iншими емоцiями, викликаними iншими порушеннями, у самих конфлiктуючих викликає почуття неможливостi знайти справедливу норму, щоб на її основi вирiшувати свої спiльнi проблеми.