- •Передмова
- •Стратегія співпраці сша з україною
- •Литовский опыт решения проблемы взаимопонимания и сотрудничества при осмыслении, разработке и претворении положений концепции национаЛьНой безопасности
- •Принципи політики безпеки і оборони угорщини
- •Нефтетранспортные коридоры каспийского шельфа в контексте экономических и политических интересов украины Большая нефть Каспия в контексте интересов сша
- •Текущая ситуация на казахстанском участке Каспийского шельфа
- •По своей протяженности нефтепровод Тенгиз—Новороссийск станет шестым в мире
- •Верно ли утверждение о том, что Каспийский трубопровод является тактической победой России в конкуренции за доминирование над Каспийским нефтяным шельфом?
- •Северо–Западное направление транспортных коридоров Казахстана
- •«Красный дракон» понемногу пытается манипулировать нефтепроводами
- •Возможная роль Украины в освоении Каспийского нефтяного «клондайка»
- •Приоритеты и перспективы развития гууам
- •Перспективы развития
- •Каспийский регион как приоритет внешней политики азербайджанской республики Общетеоретические аспекты
- •Каспийское море — источник геополитических проблем
- •Национальный приоритет Азербайджанской Республики как ведущей прикаспийской страны
- •Каспийское море как главный источник всех проблем Азербайджана
- •Каспийское море — главная надежда в решении всех проблем Азербайджана
- •Безопасность прикаспийского региона — также приоритет внешней политики Азербайджана
- •Про національні інтереси грузії
- •Вузол політичних проблем на кавказі
- •Про концепцію національної безпеки російської федерації
- •Особенности и приоритеты национальной стратегии безопасности и политики беларуси
- •Азербайджан, грузія та вірменія — потенційний регіон стабільності
- •Стратегія національної безпеки україни: геополітичні пріоритети та регіональні реалії
- •Нато і балканські проблеми
- •Зовнішньополітичні пріоритети в стратегії національної безпеки україни
- •Проблеми європейської інтеграції в стратегії національної безпеки україни
- •Стратегія забезпечення економічної безпеки україни. Пріоритети та проблеми імплементації Вступ
- •Трактування економічної безпеки
- •Критерії економічної безпеки та їхній стан в Україні
- •Внутрішньополітичні пріоритети національної безпеки
- •До питання про доцільність багатовекторної зовнішньої політики україни
- •Загрози національним інтересам у сфері оборони та можливості їх усунення
- •Стратегія національної безпеки країн цсє
- •Стратегічна мета політики національної безпеки
- •Загрози і виклики
- •Площини активності та механізми реалізації політики безпеки
- •Підгрунтя оборонної стратегії
- •Екологічні пріоритети в стратегії національної безпеки україни
- •Внутрішні аспекти політики екологічної безпеки України
- •Міжнародні аспекти політики екологічної безпеки України
- •Стратегія екологічної безпеки
Підгрунтя оборонної стратегії
Підгрунтям оборонної стратегії є використання всього потенціалу держави для протидії загрозам різного роду та характеру. Найважливішим чинником стримування потенційного агресора є членство в НАТО.
Основою ядерної політики, відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (NPT), є без’ядерний статус країн ЦСЄ. У той же час Польща, Угорщина та Чехія підтримують повністю ядерну політику НАТО, що міститься у Стратегічній Концепції, прийнятій у 1999 році.
Система оборони складається з таких підсистем, як управління військовою та невійськовою обороною.
На засадах «Стратегії безпеки» підлягає розробці її інтегральна частина — «Стратегія оборони».
Структура стратегії політики національної безпеки країн ЦСЄ передбачає наявність таких розділів, як засади політики національної безпеки, аналіз загроз та викликів, сфери діяльності та механізми її реалізації (внутрішня, інтеграційні процеси, участь у міжнародних організаціях), співробітництво (регіональне, субрегіональне, двостороннє, євроатлантичне), засади оборонної стратегії.
Динаміка внутрішніх реформ та змін у сучасному світі, особливо на європейському континенті, вимагає постійного моніторингу та реагування. Неподільність безпеки означає, що зусилля, спрямовані на забезпечення національної безпеки країни, повинні брати свій початок далеко від її кордонів. З позицій забезпечення регіональної стабільності процес гармонізації правових та нормативних актів країн ЦСЄ з законодавчим полем ЄС, НАТО має певною мірою враховувати та передбачати і гармонізацію концептуальних та нормативних документів у сфері політики національної безпеки. Це особливо важливо для постсоціалістичних та пострадянських країн, які перебувають на початковій стадії їх розробки.
Анатолій КАЧИНСЬКИЙ, Україна
Екологічні пріоритети в стратегії національної безпеки україни
Україна — одна з найбільших за територією, чисельністю населення та економічним потенціалом держав Європи. На її території зосереджені величезні природні багатства, але суто колонізаторський підхід і безгосподарність призвели не тільки до порушення, а й до зруйнування природних ландшафтів. Надмірна концентрація сільського господарства та промисловості зумовила катастрофічне забруднення повітря, води та грунту. Сучасні масштаби екологічних змін створили реальну загрозу життю та здоров’ю громадян України, її національній безпеці.
Аналіз антропогенного впливу на природні екосистеми засвідчив, що швидкість деградації довкілля України набула таких масштабів, що вийшла за межі швидкості біологічного пристосування живих організмів до середовища існування, тобто втрачена стійкість екосистем. Якщо за акумулюючий показник антропогенного «тиску» на навколишнє середовище взяти здоров’я населення, то об’єктивні медичні дані свідчать про дедалі зростаючий вплив екологічних чинників на фізичний потенціал нашого суспільства.
Україна, що за часи соціальних потрясінь 30—40–х років втратила майже 15 млн чоловік, нині наближається до нової демографічної кризи. Останніми роками в Україні зростають відносні та абсолютні показники смертності населення. Серед розвинених країн світу Україна посідає 2–ге місце за рівнем смертності всього населення і 17–те — дитячої.
Рівень народжуваності має сталу тенденцію до зниження, а в певних регіонах навіть не забезпечується просте відтворення населення. Усі ці негативні тенденції призвели до погіршення показників природного приросту населення. Якщо не призупинити ці негативні тенденції, то дефіцит і якість продуктів харчування, води, кисню, а також генетична обтяженість значно прискорять дегенерацію популяції, її поступове вимирання.
Звертають на себе увагу зміни у структурі хвороб за останні десятиріччя. Поряд з значним зниженням рівня захворюваності такими недугами, як поліомієліт, дифтерит, малярія, спостерігається зростання кількості захворювань, спричинених вживанням неякісної питної води та продуктів харчування, забрудненим повітрям (гепатит, легеневі, онкологічні хвороби).
Джерела безпосередньої загрози здоров’ю людини — широке використання в народному господарстві держави шкідливих хімічних сполук, передусім пестицидів, контроль над використанням яких значною мірою нині втрачено, викиди газоподібних відходів в атмосферу міст, погано очищені водні стоки тощо. У сільському господарстві України, як відомо, мінеральні добрива завжди використовувалися в значно менших обсягах, ніж у розвинених державах Заходу, а третина всіх продуктів харчування містить нітрати вище офіційно встановлених доз.
Наслідки аварії на ЧАЕС, значна кількість аварій на промислових об’єктах України, стихійні лиха та необхідність компенсації збитків, пов’язаних з ними, призводять до перерозподілу ресурсів народного господарства, відволікають від розв’язання стратегічних задач, формування нової структури економіки ринкового типу. Така ситуація має стати поштовхом для підвищення статусу екологічної безпеки до рівня вищих національних пріоритетів України.
