- •1. Література
- •2. Вибір варіанта роботи
- •3. Завдання на курсовий проект
- •Показники лінійного підсилювача
- •4. Правила виконання і оформлення контрольної роботи
- •1. Виконання вимог методичних вказівок обов'язкове. Проекти, що не відповідають вимогам методичних вказівок, не рецензуються.
- •5. Методичні вказівки з проектування лінійного підсилювача.
- •5.1. Загальні питання схемотехники лінійних підсилювачів
- •5.2. Принципова схема підсилювача
- •5.3. Розрахунок лінійного підсилювача
- •Вибір типу транзисторів
- •Розрахунок вихідного каскаду
- •Розрахунок стабілізуючих кіл
- •Розрахунок каскаду попереднього підсилення
- •Розрахунок регулятора підсилення
- •Розрахунок реактивних елементів
- •6. Підготовка до захисту курсової роботи та її захист
- •7. Додаток.
Розрахунок каскаду попереднього підсилення
Оскільки параметри другого каскаду відомі, то його вхідне коло буде споживати струм з амплітудою Івх2:
(27)
- дані
з таблиці 2.
Вихідні дані для розрахунку першого каскаду (рис. 9) отримані. Тепер необхідно вибрати режим роботи транзистора і розрахувати параметри елементів принципової схеми. Напругу спокою вибирають близькою до напруги, при якій знімалися паспортні дані транзистора. Майже для всіх транзисторів при максимально допустимій потужності розсіювання 50...500 мВт UК= 5 В.
Струм спокою вибирається значно більшим, ніж струм, споживаний вхідним колом наступного каскаду:
.
(28)
Потрібно мати на увазі, що ІК для германієвих транзисторів не повинен бути менше 3...4 мА, а для кремнієвих менше 4...5 мА.
Досить ефективна стабілізація струму спокою каскаду забезпечується, якщо прийняти величину спадання напруги на резисторах у колі емітера
(29)
Опір резистора RК1, опір навантаження колектора RK~ і коефіцієнт підсилення розраховуються відповідно по формулах (27), (28), (29).
;
(30)
;
(31)
,
(32)
де h11Е - вхідний опір транзистора.
Задана нестабільність коефіцієнту підсилення на каскад забезпечується при обхваті його колом НЗЗ глибиною:
,
а
незмінність вхідного опору забезпечується
при рівності величини глибини НЗЗ по
напрузі
та по струму
,
так як одна з них вводиться по входу
паралельно, а інша послідовно:
.
(33)
Коефіцієнти
передачі ланцюга НЗЗ
і
Rе
розраховуються
так само, як і у вихідному каскаді
(34)
Для
того, щоб не враховувати місцевий ЗЗ за
рахунок протікання змінної складової
струму емітера через обмотку зв’язку
L3,
необхідно по всій робочій смузі частот
виконати умову
де
- повний опір обмотки L3.
Припустимо:
(35)
Тоді для забезпечення рівноглибоких НЗЗ по струму та по напрузі за рахунок сигналу, який поступає із загальної петлі ЗЗ, коефіцієнт трансформації відносно обмотки зворотного зв’язку п1F повинен дорівнювати:
(36)
де W2 та W3 – число витків відповідних обмоток.
З врахуванням місцевого НЗЗ коефіцієнт підсилення першого каскаду та його вхідний опір розраховуються за формулами:
(37)
(38)
де
- опір бази транзистора;
- опір
емітера транзистора.
Активні опори обмоток вибирається рівним:
,
(39)
де ρ – хвильовий опір кабелю, що підводиться;
ηТ – ККД трансформатора. Взагалі приймають ηТ =0,9.
Кабель, що підводиться буде навантажений на опір, рівний хвилевому, якщо коефіцієнт трансформації вхідного трансформатора буде рівний
(40)
Резистори Rб1 і Rб2 розраховуються так само, як і у вихідному каскаді.
