5. Індуктивні висновки

Індуктивним називають вивід, в результаті якого на основі знань про об’єкти підмножини отримують загальний висновок, що містить знання про об’єкти всієї множини.

Індуктивний вивід має таку структуру (тут i = 1, 2, 3 … n):

X₁Y(X₁PY);

X₂Y(X₂PY);

X₃Y(X₃PY);

…

X_nY(X_nPY);

——————————-

Отже, X_iY(X_iPY).

Виділяють такі види індукції: а) повна (всі об’єкти, на основі яких роблять висновок, перелічені в засновках); б) неповна (всі об’єкти перелічити неможливо, а тому формулюють критерій для їх випадкового відбору й на підставі відібраних об’єктів роблять висновок). У свою чергу неповну індукцію поділяють на популярну й наукову. Для наукової індукції існує чотири методи її виведення.

Норми контролю індуктивних виводів. Застосування положеннєвого контролю базується на основі таких норм.

● Кількість об’єктів для індукції повинна бути максимально можливою.

● Об’єкти, зафіксовані в висновку, повинні належати до одного класу.

● Ознака, стосовно якої здійснюють висновок, повинна бути суттєвою.

● Принцип відбору для неповної індукції повинен базуватися на імовірнісній основі.

Специфіка перевірки індуктивних виводів. Контроль індуктивних виводів редактор повинен здійснювати положеннєвими методами.

Популярна індукція, як правило, зустрічається в непонятійних повідомленнях. Її контроль редактор може здійснювати когнітивними методами.

Наукова індукція характерна для понятійних повідомлень. Її перевірку редактор може здійснювати чотирма шаблонними методами (табл. Х, Х, Х, Х)¹¹.

Таблиця Х

Шаблон для контролю наукової індукції методом подібності

Випадок	Обставини, за яких виникає потрібне явище	Результат явища
№ 1	ABC	а
№ 2	ADE	а
№ 3	AFG	а
Висновок: імовірно, явище A зумовлює a.

Таблиця Х

Шаблон для контролю наукової індукції методом відмінності

Випадок	Обставини, за яких виникає потрібне явище	Результат явища
№ 1	ABCDE	а
№ 2	BCDE	–
Висновок: імовірно, явище A зумовлює a.

Таблиця Х

Шаблон для контролю наукової індукції методом супутніх змін

Випадок	Обставини, за яких виникає потрібне явище	Результат явища
№ 1	A1BCDE	a1
№ 2	A2BCDE	a2
№ 3	A3BCDE	a3
№ 4	A4BCDE	a4
Висновок: імовірно, явище A зумовлює a.

Таблиця Х

Шаблон для контролю наукової індукції методом залишків

Випадок	Обставини, за яких виникає потрібне явище	Результат явища
№ 1	ABCDE	аbcde
№ 2	B	b
№ 3	C	c
№ 4	D	d
№ 5	E	e
Висновок: імовірно, явище A зумовлює a.

Як видно із таблиць, істинність наукової індукції має ймовірнісний характер.

Типові помилки в індуктивних виводах. До числа типових належать помилки, пов’язані з так званим “поспішним узагальненням” (такі узагальнення часто ще називають “популярними”).

Приклад. У тексті повідомлення читаємо: … Як бачимо, у Франції в XVI — XVIII ст. місце голови держави (короля) передавалося в спадок у межах одного генеалогічного дерева. Ту ж ситуацію маємо в Англії, Німеччині, Росії, Австрії, Іспанії та Португалії. Отже, можемо зробити висновок, що в цей період у найбільших державах Європи владарювали спадкові династичні правителі. Хоча за формою цей висновок є вірним, проте по суті в ньому допущена помилка, а саме: не враховано, що в Польщі, тоді Речі Посполитій, правителя обирали на сеймі.

Особливо часто “популярна” індукція і пов’язані з нею помилки трапляються у публіцистичних повідомленнях.

Редактор повинен також завжди пам’ятати, що навіть один приклад із аналізованої автором множини об’єктів, який суперечить іншим, уже доводить хибність авторського висновку.