7. Контроль за оподаткуванням доходів фізичних осіб

З 01.01.2004 почав діяти Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб “ від 22.05. 2003 №889 – IV.

Платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Об’єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх доходи. Об’єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Запроваджено з 01.01.2004 єдину ставку податку в розмірі 15% (до 31.12.2006 діяла ставка 13 %), фіксовану ставку податку на доходи, які підлягатимуть кінцевому оподаткуванню при їх виплаті: гроші або майнові призи, виграші в азартні ігри, розіграші (крім лотерей, які згідно з цим Законом мають статус державних) – 30 % ( 26 % ).

Запроваджено з 01.01.2005 року порядку:

- оподаткування операцій з продажу (обміну, інших видів відчуження) об’єктів нерухомого майна – 0%, 1% , 5% залежно від умов, викладених у пп.11.2.1. та пп. 11.2.2. п.11.2. ст..11 та п. 7.2. ст..7 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»;

- оподаткування процентів на банківський депозит (вклад) – 5% з 01.01.2010 р. ;

- оподаткування дивідендів, роялті – 15 % ;

- оподаткування доходів, отриманих у зв’язку з довгостроковим страхуванням життя, та недержавного пенсійного страхування – 15 % ;

- оподаткування доходів, отриманих внаслідок прийняття у спадок коштів, майна, немайнових прав – 0 %, 5%, 15% та 30% залежно від родинних стосунків та виду спадкового майна;

З метою створення рівних умов оподаткування для всіх платників податків скасовано деякі пільги та привілеї з оподаткування за професійною ознакою (з 01.01.2004 року сплачують податок з доходів фізичних осіб працівники сільськогосподарських підприємств, підприємств атомної енергетики, військовослужбовці, судді) .

Водночас Законом №889–IV передбачено збереження неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.). На відміну від чинного порядку зменшення сукупного оподатковуваного доходу громадян на певну кількість неоподатковуваних мінімумів Законом передбачено систему надання податкових соціальних пільг. Розмір пільг установлено у відсотках (100, 150, 200%) розміру мінімальної заробітної плати у розрахунку на місяць, затверджено законом на 1 січня звітного податкового року. Величину відсотків встановлено для відповідної категорії платників, які матимуть право на отримання таких пільг.

Закон визначає також права платника податку на податковий кредит, який є сумою витрат, фактично понесених платником податку – резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт , послуг) у резидентів України протягом звітного року. Після закінчення року платник податку може скористатися податковим кредитом за такими витратами:

- пожертвування або благодійні внески у розмірі, що перевищує 2 %, але не більше 5 % від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

- навчання у розмірі суми, що не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, помноженої на коефіцієнт 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. За кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного року;

- страхові внески за договорами довгострокового страхування життя на суму визначну ст.6 п.6.5 пп.6.5.1 Закону № 889 – IV;

- на усиновлення дитини.

Закон установлює деякі обмеження щодо нарахування громадянами податкового кредиту: скористатися правом нарахування податкового кредиту може лише платник податку, який є резидентом України, що має податковий ідентифікаційний номер, який поніс у звітному році зазначені витрати у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) лише у резидентів – фізичних або юридичних осіб; загальна сума податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата; якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Нарахування та утримання податку з доходів, що виплачуються (нараховуються) найманими особами у вигляді заробітної плати за виконання ними трудових функцій, здійснюється працедавцем (податковим агентом) за ставкою 15 %. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Згідно з п.18.1. ст.18 Закону №889–IV річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, який:

- зобов’язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів;

- має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

Декларація є єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання (Додаток 12).

Платник податку до 1 березня року, наступного за звітним, має право звернутися із запитом до відповідного податкового органу з проханням заповнити річну податкову декларацію, а податковий орган зобов’язаний надати безоплатні послуги з такого заповнення. Відмова посадової (службової) особи податкового органу надати зазначені послуги звільняє платника податку від будь-якої відповідальності за неповне або неправильне заповнення декларації.

Оподаткування доходів громадян — суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється відповідно до розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” №13-92 від 26.12.1992 року, із змінами та доповненнями та Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” №746/99 від 28.06.1999 року, із змінами та доповненнями. Громадяни - СПД можуть обрати спосіб оподаткування за вибором — сплачувати щоквартально авансові платежі з ПДФО та подавати до податкового органу декларації про отримані доходи, або, у разі здійснення торгівельної діяльності на території ринків, сплачувати фіксований податок. Крім того, фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом календарного року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. грн. та не здійснюють торгівлю паливно-мастильними товарами та алкогольними напоями і тютюновими виробами, мають право обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком [Таблиця 7.1 ].

Таблиця 7.1

Аналіз кількості платників податків – СПД – фізичних осіб

Період	Кількість СГД на обліку	Кількість СГД, які працюють на єдиному податку	Кількість СГД, які працюють за фіксованим патентом
2006 ( на 31.12.2006)	6793	4174	221
2007 (на 31.12.2007)	7706	4980	198
2008 (на 31.12.2008)	8811	5858	175
2009 (на 01.04.2009)	9000	5501	125

Аналіз надходжень по ПДФО до Зведеного бюджету за 2006-2008 рр. та січень-березень 2009 року по ДПІ у Печерському районі м.Києва наведено в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1.

Аналіз надходжень по ПДФО до Зведеного бюджету за 2006-2008 рр. та січень-березень 2009 року по ДПІ у Печерському районі м.Києва, тис.грн.

Період	Розрахункова база	Мобілізовано	Відхилення до планового показника
			+/-	%
2006 рік	663 292	1 132 481	469 189	170,7
2007 рік	1 264 016	1 374 297	110 281	108,7
2008 рік	1 705 190	1 867 028	161 838	109,5
Січень-березень 2009 рік	336 930	362 230	25 300	107,5