1.2. Підготовка, використання й підвищення кваліфікації науково-технічних кадрів і фахівців народного господарства.

В Україні велика увага приділяється підготовці наукових і науково-педагогічних кадрів. Основною формою такої підготовки є аспірантура, що відкривається при вищих навчальних закладах і науково-дослідних інститутах, що розташовують висококваліфікованими вченими, здатними забезпечити керівництво аспірантами. Підготовка кадрів через аспірантуру здійснюється по спеціальностях науковців, номенклатура яких розробляється й затверджується.

Навчання в аспірантурі організуються з відривом від виробництва (денна терміном на 3 роки) і без відриву від виробництва (заочна терміном на 4 роки). В очну аспірантуру приймаються фахівці у віці до 35 років, у заочну — до 45 років.

Якщо викладач або фахівець народного господарства в процесі виконання науково-дослідної теми одержав достатній матеріал для підготовки дисертації, він може скористатися очною річною аспірантурою для завершення роботи (за умови зданих іспитів). За, що навчаються в річній аспірантурі зберігається посада і виплачується основний оклад за місцем роботи.

Після завершення розробки дисертаційної теми оформляється дисертація, що підлягає захистові на спеціалізованій раді. Такі ради організуються Вищою атестаційною комісією при Раді Міністрів (ВАК ) у наукових установах і вищих навчальних закладах, що розташовують висококваліфікованими кадрами учених відповідного профілю.

1.3. Наукові громадські організації

Держава створює необхідні для цієї умови, підтримує добровільні суспільства і творчі союзи.

Рада науково-технічних суспільств поєднує ряд науково-технічних суспільств, організованих по виробничій ознаці. НТС є добровільними масовими організаціями, у які входять науковці, інженери, техніки, фахівці, робітники-новатори, викладачі й студенти вищих і учні середніх технічних і професійно-технічних навчальних закладів.

Науково-технічні суспільства складаються з дійсних і юридичних членів суспільства. Дійсними членами можуть бути науковці, інженери, техніки, фахівці, робітники-новатори виробництва, студенти вищих і учні середніх і професійно-технічних навчальних закладів. Дійсні члени мають право брати участь у роботі суспільних творчих об'єднань, у конференціях і інших заходах, проведених суспільством; обирати й бути обраними в керівні органи суспільства; публікувати у виданнях суспільства роботи, виконані з доручення суспільства; платити членські внески.

1.4. Науково-дослідна робота студентів у вищій школі

Основною задачею вищої школи в сучасних умовах є підготовка фахівців усебічно розвитих, здатних безупинно поповнювати й поглиблювати свої знання, підвищувати ідейний, теоретичний і професійний рівень, активно брати участь у прискоренні науково-технічного прогресу. У цих цілях у вищій школі постійно здійснюються міри, спрямовані на підвищення ефективності навчально-допоміжного процесу і науково-дослідної роботи шляхом інтеграції науки, утворення й виробництва, оперативного й гнучкого відновлення змісту навчального матеріалу. Особлива увага приділяється розвиткові творчих здібностей майбутніх фахівців шляхом упровадження активних форм навчання, покликаних формувати в студентів самостійність і творчу активність, відповідальний підхід до оволодіння знаннями. У багатьох вузах уже мається значний досвід у цьому напрямі в тому числі з використанням автоматизованих навчальних систем, що дозволяють вести діалог з ЕОМ. Усезростаюче значення в справі підвищення якості підготовки фахівця, що відповідає вимогам науки, техніки й культури, здобуває науково-дослідна робота, виконувана професорсько-викладацьким складом. Вона має триєдину мету: рішення актуальних наукових і народногосподарських задач, поліпшення якості підготовки майбутніх фахівців для народного господарства й підвищення кваліфікації викладачів. Чим вище науковий потенціал вузу, тим змістовніша й сучасніша його навчально-методична база. Розвиток науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах створило умови для широкого залучення студентів до наукових досліджень — важливого фактора підвищення якості підготовки фахівців відповідно до сучасних вимог науково-технічної революції.

Досвід сучасної вищої школи показує, що в умовах науково-технічної революції науково-дослідна робота студентів (НДРС) перетворилася з засобу розвитку творчих здібностей найбільш устигаючих і обдарованих студентів у могутній важіль підвищення якості підготовки усіх фахівців із вищим утворенням і є важливим методом комуністичного виховання, дозволяє направляти науковий і трудовий потенціал студентів на рішення великих народногосподарських задач.

Сучасне поняття «науково-дослідна робота студентів» містить у собі два взаємозалежних елементи:

навчання студентів елементам дослідницької праці, прищеплювання їм навичок цієї праці;

власне наукові дослідження, проведені студентами під керівництвом професорів і викладачів.

Керівництво НДРС є обов'язковим елементом діяльності професорів і викладачів вузів, співробітників науково-дослідних установ вузів і аспірантів. У зв'язку зі створенням суспільно-державної системи ці ради реорганізуються в ради НТТМ із збереженням за ними функцій по керівництву й організації НДРС.

Форми й методи залучення студентів до наукової творчості умовно підрозділяються на науково-дослідну роботу, включену в навчальний процес і, отже, проведену в навчальний час у відповідності з навчальними планами і навчальними програмами (включення елементів наукових досліджень у різні види навчальних занять, спеціальні лекційні курси по організації НДР, учбово-дослідницька робота (УДР), а також науково-дослідну роботу, виконувану студентами у поза навчальний час.

Учбово-дослідницька робота (УДР) виконується у відведений розкладом занять навчальний час за спеціальним завданням в обов'язковому порядку кожним студентом під керівництвом викладача - наукового керівника. Основною задачею УДР є навчання студентів навичкам самостійної теоретичної й експериментальної роботи, ознайомлення з реальними умовами праці в лабораторії, у науковому колективі. У процесі виконання навчальних досліджень майбутні фахівці учаться користуватися приладами й устаткуванням, самостійно проводити експерименти, застосовувати свої знання при рішенні конкретних наукових задач.

Багатьма кафедрами вузів організуються учбово-наукові семінари. Для молодших курсів однієї з форм НДРС у рамках навчального процесу є підготовка рефератів.

Наукова праця студентів, виконувана у поза навчальний час, організується у формі участі студентів у виконанні досліджень по тематиці планових госпдоговірних і держбюджетних науково-дослідних робіт кафедр і наукових установ вузів; організації студентських наукових кружків; студентських бюро й об'єднань типу ВКВ (конструкторські, технологічні, економічні й інші бюро, наукові центри, науково-дослідні інститути, науково-виробничі загони), допомоги практичній охороні здоров'я, шефської роботи в школі; лекторської роботи з поширення знань в області науки, техніки, культури і т.п.

Основною формою наукової праці студентів, виконуваної у поза навчальний час, є участь студентів у наукових дослідженнях, проведених кафедрами і науковими установами вузу по держбюджетній і госпдоговірній тематиці. При цьому студентам, як правило, доручається розробка визначеної науково-технічної задачі, що випливає з виконуваної теми.

Сучасний рівень участі студентів у науковій праці, різноманіття її форм і методів вимагають комплексного підходу до її планування й організації.

Комплексна система НДРС повинна забезпечувати східчасту послідовність заходів і форм наукової праці студентів відповідно до логіки навчального процесу.