Тема 2. Перша світова війна 1914–1918 рр. 63

леві глотки важких снарядів, гаубиць і мортир, скорострільні по-

льові гармати, міномети й кулемети, які своїм пронизливим

«так-так-так» прорізали гуркіт снарядів крупного калібру.

Коли повітряні хвилі, підняті вибухами, стикаються, здається,

що повітря густішає, то спресоване, то, навпаки, розріджене, розі-

рване, клаптями відкидається детонацією. Свист куль, дробовий

тріск шрапнелі, гучне виття важких снарядів, що летять, падають

з громоподібним відлунням, удари мін, що рвуть все на частини

і власною силою, і тиском повітря, вереск металевих уламків, що

летять по невідомих траєкторіях…

Лише снарядів важкого калібру німецькі батареї випускають

по сто п’ятдесят тисяч на день…

І так година за годиною, день за днем…

Не було місця, не було укриття, куди б не проник цей ураган

звуків».

Запитання

1. Чому німці обрали для атак саме французький Верден?

2. Чому історики назвали цю битву «Верденською м’ясорубкою»?

У ч и т е л ь. Верденська битва тривала з 21 лютого по 18 грудня

1916 р. Німецькі сили — 1204 гармати, 202 міномети, 160 бойових

літаків, 14 аеростатів, 50 дивізій. У французів — 69 дивізій,

632 гармати.

Сучасний текст про битву на річці Сомма

Як відомо, однією з найбільш визначних битв Першої світової

вважається битва на річці Сомма. Почалася операція 24 червня

1916 р. з артилерійської підготовки, після чого в бій була кинута

піхота. 1 липня англійська і французька піхота рушили в атаку.

Але німці уже встигли посилити оборону й підтягти резерви. І го-

ловне, сама тактика піхотних атак ланцюгом безнадійно застаріла

разом з появою кулеметів і скорострільних гармат. Але команду-

вання союзників цього ще не зрозуміло. У результаті першого дня

тільки англійці втратили 21 тисячу солдатів убитими і 35 тисяч по-

раненими (за іншими даними, 16 тисяч убитими і 34 пораненими).

Подальші спроби розвинути наступ успіху не принесли через запек-

лий опір німців. Щоденні втрати обчислювалися десятками тисяч

солдатів. Тільки до середини липня ціною величезних жертв союз-

никам вдалося заволодіти другою лінією укріплень. Але до того мо-

менту німці вже встигли облаштувати в глибині нові позиції.

Битва на річці Сомма набувала затяжного характеру.

64 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

3 вересня союзники почали новий масштабний наступ, але за

10 днів змогли просунутися тільки на 3–4 кілометри. І тоді 15 ве-

ресня англійці уперше застосували в бою танки. Попри те, що тан-

ків було лише 18, вони мали величезний психологічний тиск на

німецьку піхоту. Англійці за 5 годин змогли пройти 5 кілометрів,

більш ніж за 10 днів до цього (за іншими даними, 2 км за 3 години).

До середини осені почалися дощі, і низовинна місцевість у районі

Сомми перетворилася на суцільне болото, що ще більше ускладни-

ло наступ. 13 листопада бойові дії на річці Сомма припинилися че-

рез виснаження сторін.

У результаті за чотири з половиною місяці англійцям і францу-

зам вдалося просунутися на фронті завдовжки 40 км лише на 10 км.

При цьому їх загальні втрати склали 623 907 осіб (за іншими

даними близько 800 000), з них убитими і зниклими безвісти —

146 431 людина. Середні втрати англійських дивізій досягли 80 %.

Німецькі втрати оцінюються в 465–600 тисяч чоловік, зокрема

164 055 чоловік — убитими і зниклими безвісти.

Запитання

1. Де відбулася чергова битва Першої світової війни? Хто у ній

брав участь?

2. Чому, на думку автора тексту, англо-французькі війська зазна-

ли поразки?

3. Який технічний винахід допоміг союзним військам покращити

свої позиції під час битви?

4. Якими були наслідки цієї битви для обох сторін?

У ч и т е л ь. Битва тривала з 1 липня по 18 листопада 1916 р. Во-

на була найбільш кровопролитною на Західному фронті за всі роки

війни. 45 % від загальної кількості англо-французьких сил на Захід-

ному фронті було зосереджено у цій битві: 150 дивізій, 10 тис гармат,

1 тис літаків. Англійці і французи у 3 рази перевищували німецьку

армію у живій силі. Але німці встигали підвозити підкріплення.

За 5 місяців союзники на фронті у 35 км просунулись вглиб на

10 км. Втрати сторін: німці — 538 тис. полоненими, вбитими і по-

раненими, англійці — 453 тис., французи — 341 тис.

Сучасний текст про Брусиловський прорив

Наступною великою військовою операцією на Південно-

Західному фронті став так званий Брусиловський прорив 1916 р.,

який увійшов до всіх підручників військової справи. 30 березня

1916 р. замість М. Іванова командуючим Південно-Західним фрон-

том призначений О. Брусилов. Під безпосереднім командуванням