1.2 Класифікація державного боргу

Державний борг складається з внутрішнього та зовнішнього боргу держави.

Внутрішній державний борг – заборгованість з держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом.

В свою чергу, загальний обсяг внутрішнього боргу держави може бути поділений на дві частини:

1. монетизований борг, який складається з боргів, опосередкованих кредитними стосунками держави з кредиторами (випущені і непогашені боргові зобов'язання держави, включаючи видані гарантії за кредитами);

2. немонетизований борг, який складається: з невиконаних державою фінансових зобов'язань, передбачених чинним законодавством (заборгованість по виплаті пенсій, стипендій, допомоги, заробітній платі та інших видах соціальних виплат) та із заборгованості по господарських стосунках з реальним сектором економіки (заборгованість по державних замовленнях, наданню послуг державними установами та інші).

Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями. (див. рисунок 1.2 у додатку до розділу 1)

Абсолютний розмір державного боргу є не дуже показовим макроекономічним індикатором, оскільки борг зростає у міру збільшення ВВП, і на його величину впливає інфляція. Більш змістовними є відносні показники заборгованості, а саме:

• відношення боргу до ВВП;

• відношення суми обслуговування боргу до ВВП.

Відносна величина державного боргу (“борг / ВВП”) залежить від таких факторів, як рівень реальної процентної ставки, якою визначається розмір виплат по боргу, темп зростання реального ВВП та обсяг первинного бюджетного дефіциту. Зменшення відносної заборгованості в економіці можливе за умови, якщо темпи зростання реального ВВП, а частка первинного бюджетного надлишку відносно ВВП збільшуватиметься.

Виходячи з розрахунку суми і строків погашення, розрізняють капітальний і поточний державний борг.

Капітальний борг - це загальна сума заборгованості і процентних виплат, які мають бути сплачені за зобов'язаннями держави на визначені періоди.

Сума капітального боргу дає уявлення про те, яка загальна величина боргу держави без розбивки на періоди, на протязі яких він повинен бути погашений. Поточний борг - це сума зобов'язань держави, які підлягають виплаті (разом з перерахованими відсотками) в поточному році.

Також існує державний прямий борг та державний гарантований борг.

Прямий державний борг - це та сума боргу, за яким позичальником є держава і відповідальність за його обслуговування несе виключно держава наявними активами.

Державний гарантований борг - це та сума боргу, за якою прямим позичальником є будь-який суб'єкт за виключенням держави, а держава в свою чергу надає гарантії повернення суми позички, тобто в разі неповернення боргу позичальником держава зобов'язана його погасити.

Залежно від терміну залучення коштів розрізняють:

• короткостроковий борг (з терміном погашення до одного року);

• середньостроковий (від одного до п'яти років);

• довгостроковий (понад п'ять років).