3.2. Групування статистичних даних. Види групувань.

Статистичне групування  це розподіл сукупності на типи, групи і підгрупи за істотними ознаками.

За допомогою групувань вирішують такі завдання :

1) виділення різних соціальноекономічних типів явищ;

2) характеристика структури досліджуваних явищ;

3) виявлення та вивчення взаємозв’язків між досліджуваними ознаками.

Відповідно до завдань , що вирішуються за допомогою групувань, розрізняють такі їх види : типологічні, структурні та аналітичні.

Групування, що приводять до виділення соціальноекономічних типів з різноякісних одиниць, називають типологічними.

Структурні групування характеризують розподіл однорідної сукупності за певною ознакою.

Аналітичними називають групування, за допомогою яких вивчають взаємозв’язок між окремими ознаками статистичної сукупності.

Групувальні ознаки можуть бути атрибутивними і кількісними. До атрибутивних належать ознаки, які не мають кількісного виразу і реєструються у вигляді текстового запису. Кількісні ознаки реєструються числом.

3.3. Методика проведення групування.

Існують певні особливості здійснення групування за якісною і кількісною ознаками. Якщо групування здійснюється за якісною ознакою, то число груп відповідає числу її різновидів. Якщо ознака є альтернативною, можливі лише дві групи.

При групуванні за кількісною ознакою можливі два підходи. Якщо групування здійснюється за дискретною ознакою, що варіює в невеликих межах, то методика здійснення групування аналогічна групуванню за атрибутивною ознакою. При здійсненні групування за дискретною або неперервною ознакою, що варіює у великих межах, методика групування базується на визначенні кількості груп та обчисленні кроку інтервалів.

За кількістю ознак, покладених в основу групування, розрізняють прості та комбінаційні групування. Групування за однією ознакою називають простими, а за двома і більше ознаками  комбінаційними.

Статистичне групування здійснюється у слідуючій послідовності:

1. Вибір групувальної ознаки.

2. Встановлення кількості груп.

При здійсненні групування за кількісною ознакою кількість груп залежить від обсягу досліджуваної сукупності і характеру варіювання групувальної ознаки. Якщо групувальна ознака має плавний характер варіювання і при цьому застосовуються рівні інтервали, то кількість груп орієнтовно можна визначити за формулою Стерджеса:

n = 1+3,322 lg N,

де n  кількість груп; N  чисельність сукупності,

або

3. Обчислення кроку інтервалу.

Величину інтервалу при групуванні із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:

= .

4. Побудова інтервалів та визначення кількості одиниць сукупності, що

потрапить до кожного з інтервалів.

Інтервалі бувають відкриті і закриті, рівні та нерівні.

Поряд з первинним групуванням у статистиці застосовують вторинне групування. Вторинне групування можна здійснити двома способами:

1) частковим перегрупуванням;

2) перетворенням інтервалів первинного групування

Приклад. Побудувати аналітичне групування, що характеризує залежність випуксу товарної продукції від середньорічної вартості основних виробничих фондів, виділивши чотири рівновеликі групи.

Таблиця 3.3.1.

Вихідні дані

№ п/п	Середньорічна вартість основних виробничих фондів, млн.гр.од.	Випуск товарної продукції, млн.гр.од.
1	3,1	3,6
2	5,5	9,4
3	3,9	4,2
4	7,0	12,9
5	4,7	3,5
6	6,6	10,3
7	3,3	4,3
8	3,1	2,5
9	2,7	2,5
10	2,0	2,5
11	1,0	1,6
12	4,0	2,5
13	3,1	3,0
14	4,9	4,4
15	4,5	5,7
16	2,8	3,0
17	3,0	1,4
18	3,5	2,5
19	3,3	6,4
20	5,6	8,9
21	4,4	7,9
22	6,1	9,6
23	3,0	3,2
24	2,0	1,5

Кількість груп 4.

Крок інтервалу = = =1,5.

Звідси отримаємо такі інтервали:

1,0 – 2,5

2,5 – 4,0

4,0 – 5,5

5,5 – 7,0.

Таблиця 3.3.2.

Аналітичне групування залежності випуску товарної продукції від середньорічної вартості основних вирбничих фондів

Групи підприємств за середньорічною вартістю ОВФ, млн.гр.од.	Кількість господарств	Середній рівень
		середньорічної вартості ОВФ, млн.гр.од.	випуску товарної продукції, млн.гр.од.
1,0 – 2,5	3	1,67	1,87
2,5 – 4,0	11	3,16	3,33
4,0 – 5,5	5	4,50	4,80
5,5 – 7,0	5	6,16	10,22
Всього	24	3,88	4,89