121. Чим подібні емфітевзис і суперфіцій?

У клас ичному праві терміном емфітевзис (грецьк. - обробка, насадження) позначалася тривала (100 і більше років) спадкова оренда землі, яка широко практикувалася в Римській державі. Така тривала спадкова оренда, добре захищена від свавілля і за порівняно невелику плату за землю, притягала багатьох безземельних і малоземельних селян.

Суперфіцій - буквально означає - те, що знаходиться на поверхні землі. Якщо за емфітевзисом землю передавали під обробку для виробництва сільськогосподарської продукції, то за суперфіцієм землю орендували під забудову.

Отже, суперфіцій як речове право виникає лише в результаті забудови житлового будинку або іншої споруди на чужій землі

122.Які речі називаються манципними?

res mancipi— манципні речі, тобто такі, які вимагають спеціального обряду при передачі права власності на них.До речей, які підлягали складній процедурі передачі - манципації, римляни відносили землю, будівлі, рабів, робочу худобу, земельні сервітути та інші цінні речі, що становили економічну основу римського ра¬бовласницького суспільства. З урахуванням їх особливої цінності й був установлений складний порядок їх відчуження.

123.Негаторський позрв(actio negatoria)- позов про заперечення. Він застосовувався для усунення перешкод, що заважали власнику здійснювати правомочність користування річчю.Позивачем виступав власник речі, якому хтось перешкоджав у якись спосіб здійснювати право власності.зазвичай, відпозивачем за негаторським позовом був той, хто претендував на користування якимось чином чужою річчю.Відщповідальність за цим позовом зводилася до обов'язку припинити неправомірні дії.

124. У чому полягає зміст прав на чужі речі?

Сутність прав на чужі речі полягала в тому, що суб'єкт цього права мав змогу користуватися чужою річчю, а в деяких випадках навіть розпоряджатися нею. Але оскільки це були права на чужі речі, які належали іншим особам, то, зрозуміло, особа, котра мала право на чужу річ, не могла володіти такими широкими правомочностями, як власник. Суб'єкт цього права мав змогу користуватися чужою річчю лише в певних обмежених масштабах.

125. Види прав на чужі речі.

Існувало 3 види прав на чужі речі. Найстаро-давнішими з них були сервітутні права, або сервітути (лат. servire -служити). Сервітути поділялися на речові й особисті. Згодом претори створили емфітевзіс (спадкове довготермінове право на користування чужою землею) і суперфіцій (довготермінова оренда землі для забудови). До прав на чужі речі відноситься також заставне право. Сервітут - це право на чужу тілесну річ, згідно з яким річ, крім свого власника, служить ще й іншій особі в якомусь одному або декількох відношеннях. Якщо суб'єкти- сервітуту лише певною мірою користується чужою річчю, то такий сервітут називається позитивним. Коли ж суб'єкт сервітуту деякою мірою усував від користування річчю інших і навіть власника, то це - негативний сервітут. Найдавнішим сервітутом були так звані сервітути предіальні (лат. predium - маєток, земля).Сервітути поширювалися не тільки на землі, але й на всі інші речі. Залежно від цього розрізняли сервітути сільські та міські. Із сервітутів сільських відомі чотири: три дорожних сервітути - право проходу через чужу ділянку; право проходу й прогону худоби; право проходу, прогону і проїзду взагалі (кожний наступний сервітут включав у себе попередній) та один сервітут води - право провести воду з чужої ділянки.У ІІпол. республіки і в період класичного римського права преторська практика виробила нові форми права на чужі речі, які були невідомі старому цивільному праву, а саме - емфітевзис і суперфіцій. їх виникнення зумовлено появою великих приватних землеволодінь, власники яких були неспроможними їх обробляти, що, в свою чергу, зумовило розвиток довгострокової оренди, оскільки звичайна оренда не забезпечувала належний захист інтересів орендарів від посягань третіх осіб і навіть власника.Емфітевзис (грецьк. - обробка, насадження) позначалася тривала спадкова оренда землі, яка широко практикувалася в Римській державі. Така тривала спадкова оренда, добре захищена від свавілля і за порівняно невелику плату за землю, притягала багатьох безземельних і малоземельних селян.Суперфіцій-те що знаходиться на поверхні землі.Суперфіцій як речове право виникає лише в результаті забудови житлового будинку або іншої споруди на чужій землі. Заставне право. Вважають, що найважливішим серед преторських нововведень у галузі прав на чужі речі є створення заставного права. Проте застава не є правом користування чужою річчю. Історичні форми застави в принципі не допускали права користуватися її предметом. Заставодержателю надавалося право розпоряджатися предметом застави лише на випадок невиконання боржником свого зобов'язання. Отже, право на чужу річ полягає не тільки в праві користування, але й в праві розпорядження чужою річчю.