9.Класифікація адм..Правових норм

- за формою припису тобто способом впливу на адресата:зобов’язуючі(правила дорож.рух- ці норми зобов'язують вчинювати певні дії при виникненні передбачених ними умов)

1)Забороняючі особл.( — ці норми забороняють вчинення тих чи інших дій за умов, що ними визначені. Заборони можуть мати або загальний, або спе­ціальний характер.)

2)Стимулюючі(заохочуючи-— це норми, що забезпечують за допомо­гою засобів матеріального або морального впливу)

3)рекомендаційні(дають можливість вибрати доцільне вирішення певних питань)

-за адресатом(ст.держ.служби,обєднання гром., овв)

-за обсягом регул

1)загальні(пошир.на всі галузі упр)

2)Міжгалузеві(ті сфери що є суміжними для окремих гром.)

3)Галузеві

4)Місцеві(акти місцевих овв чи омс)

-за рівнем узагальнюючих правил

1)загальні

2)спеціальні

-за порядком дії у часі

1)постійні 2)тимчасові 3)надзвичайні

- за юр.силою

1)законодавчі 2)підзаконі

- за змістом

1)матеріальні(що) 2)процесуальні(як)

матеріальні — характеризуються тим, що юридичне закріплюють комплекс прав та обов'язків, а також відповідальність учасників управ­лінських відносин, тобто фактично їх адміністративно-правовий статус. У них знаходить вияв той правовий режим, у рамках якого має функці­онувати система державного управління. Такі норми нерідко називають статичними;

процесуальні — регламентують динаміку державного управління і пов'язані з ним управлінські відносини. Саме вони визначають порядок прийому, розгляду, вирішення скарг і заяв, порядок провадження у спра­вах щодо адміністративних правопорушень тощо, їх призначення — ви­значати порядок реалізації юридичних прав та обов'язків, встановлених матеріальними нормами.

10.Поняття,властивості та підстави виникнення адм.Правових відносин

Адм.правові відносини-це врегульовані норми адм.права сусп.відносини в яких їх сторони взаємозв’язані і взаємодіють шляхом зд. субєктивних прав та обов’язків встановлені відповідними нормами.Оз-ки:1)обов’язків суб’єкт організаційно наділений владними повноваженнями 2)права і обов’язки цих сторін завжди пов’язані із здійсненням певних дій у сфері управління. 3)можуть виникнути з ініціативи будь-яких сторін ,згода ін..сторін не обов’язкова. 4)владо відносини(існ.нерівністиь сторін) 4)правозобовязаний суб’єкт має викон.свої обов’язок.під загрозою санкції 5)суперечки(виріш.в позасудовому порядку). Адміністративно-правові відносини не є якимось автономно-неза­лежним юридичним явищем. Вони нерозривно пов'язані з суспільними відносинами, нормами права, юридичними фактами та іншими соціаль­но-правовими категоріями. Більше того, всі вони інтегративне взаємоза­лежні. Саме тому визначення змісту адміністративно-правових відносин, їх правової природи та основних рис пов'язано із з'ясуванням їх взаємо­зв'язків і співвідношень з такими категоріями, як суспільні відносини, адміністративно-правова норма, юридичний факт, суб'єкт правовідносин.

11.Структура та види адм.Правових відносин

Види: 1. Залежно від виконуваних функцій їх поділяють на регулятивні та правоохоронні.

До регулятивних відносин належать ті, що пов'язані з реалізацією, умовно кажучи, «позитивної» функції адміністративного права. Це орга­нізація роботи апарату управління, керівництво нижчими структурами, задоволення запитів громадян тощо. Правоохоронні відносини пов'язані з реалізацією правоохоронної функції адміністративного права. Найбільш відомим різновидом право охоронних відносин є адміністративно-деліктні відносини. До них нале­жать відносини, що є зв'язками з приводу відповідальності за адміністра­тивні проступки. Вони виникають між правопорушником і правозасто-совним органом (його посадовою особою) та мають організуюче значен­ня.

2.Залежно від ступеня взаємної підпорядкованості суб'єктів, що беруть участь у правовідносинах, виділяють відносини: між підпорядкованими суб'єктами, що перебувають на різному ієрар­хічному рівні, тобто між вищестоящими і нижчими структурами; між непідпорядкованими суб'єктами однакового ієрархічного рівня. Це відносини між двома міністерствами, адміністраціями районів, об­ласті тощо;між непідпорядкованими суб'єктами різного ієрархічного рівня абоорганізаційно-правової природи;між органами управління і підприємствами, установами, організація­ми, які організаційно їм не підпорядковані (організаційно від них не­ залежні). Це, приміром, відносини між податковою адміністрацією і підприємствами;між органами управління і структурами, які підпорядковані їм част­ково. Наприклад, відносини між державною адміністрацією районута виконкомом селищної ради.

3.За кількісним складом учасників виділяють двосторонні та бага­тосторонні відносини;

4. За органгзащйно-правовим складом учасників виділяють відносини:

-між главою держави — Президентом України і всією системою вико­навчої гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади;

- між вищим органом виконавчої влади, яким за Конституцією Украї­ни (ст. 113) є Кабінет Міністрів України, та всією системою виконав­чої гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади; не­державними формуваннями; іншими колективними суб'єктами; фі­зичними особами;

-між центральними органами виконавчої влади і всією системою ви­конавчої гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади;недержавними формуваннями; іншими колективними суб'єктами; фі­зичними особами;

-між місцевими органами виконавчої влади і всією системою виконав­чої гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади; не­державними формуваннями; іншими колективними суб'єктами; фі­зичними особами;

-між структурами місцевого самоврядування і системою виконавчої гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади; недер­жавними формуваннями; іншими колективними суб'єктами; фізич­ ними особами;

-між недержавними формуваннями — носіями публічно-владних пов­новажень та іншими колективними суб'єктами; фізичними особами;

-між фізичними особами і державними та недержавними утворення­ми, посадовими особами.

Адміністративно-правові відносини поділяють на функціональні й територіальні; внутрішні й зовнішні; майнові й немайнові; такі, що захи­щаються в адміністративному порядку, і такі, що захищаються у судово­му порядку; субординації і координації; внутрішньоапаратні і позаапа-ратні тощо.Значний інтерес становить класифікація адміністративних правовід­носин на вертикальні та горизонтальні.Вертикальні правовідносини найбільшою мірою виражають сутність адміністративно-правового регулювання і характер зв'язків у сфері управління. Ці відносини часто називають владовідносинами. Виникають вони між супідрядними у правовому розумінні сторонами і виражають юридичну залежність однієї сторони від другої.Горизонтальними правовідносинами визнаються ті, за яких сторони фактично і юридичне рівноправні. В них відсутні юридично-владні ве­ління однієї сторони, обов'язкові для другої. Зрозуміло, сам факт визнан­ня рівності сторін в адміністративно-правових відносинах, здавалося б, прямо суперечить сутності адміністративно-правового методу регулю­вання.